Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/2531/25
Провадження № 11-кп/4815/533/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченої _ ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" та власними технічними засобами захисника апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 06 червня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, з визначенням розміру застави - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 , покликаючись на незаконність ухвали, зазначає, що застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надто суворим, а встановлений судом розмір застави - надмірним і непосильним для підзахисної.
Доводить, що обвинувачена ОСОБА_6 не має наміру переховуватися від суду, буде сприяти в з'ясуванні фактичних обставин даної справи, має міцні соціальні зв'язки і постійне місце проживання, за яким зобов'язується дотримуватися своїх процесуальних обов'язків.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю за її місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Розглядаючи питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Як вбачається з клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, віднесених законом до категорії тяжких.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, місцевим судом перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, зважаючи на той факт, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні численних епізодів збуту психотропної речовини за грошову винагороду, за які передбачене максимальне покарання у виді 10 років позбавлення волі,офіційно ніде не працює, про що наголошується прокурором в ході апеляційного розгляду, що свідчить про забезпечення своїх базових потреб, шляхом злочинної діяльності, та відсутність стримуючих факторів, з чим погоджується і колегія суддів, не вбачаючи підстав для зміни запобіжного заходу.
Розмір застави, з урахуванням інкримінованого тяжких злочинів, визначено судом у відповідності до вимог КПК України.
Що ж до висловленого ОСОБА_6 бажання бути призваною до лав ЗСУ, то колегія суддів наголошує, що ОСОБА_6 не позбавлена права звернутися з письмовою заявою для вирішення даного питання у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 06 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 , якою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів до 04 серпня 2025 року включно з одночасним визначенням розміру застави в межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3