Справа № 752/10411/25
Провадження № 2/752/6257/25
іменем України
21.07.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
позивач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося у суд з позовом про стягнення коштів.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Управлінням було проаналізовано пенсійну справу відповідача та виявлено, що у ОСОБА_1 існує невідшкодована переплата пенсії в сумі 7 232,12 грн. за період з 01.03.2023 року по 30.09.2024 року, яка виникла у зв"язку з приведенням до норм чинного законодаства матеріалів пенсійної справи. З 01.03.2023 року було проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку, згідно з яким зменшився індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 5,09855 до 4,71952. З вересня 2024 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповіднсть з 01.03.2023 року, а саме виключено заробітну плату з 01.02.2015 року по 28.02.2023 року, індивідуальний коефіцієнт знову став 5,09855. Після приведення пенсійної справи у відповідність розмір пенсії з 01.03.2023 року зменшився і склав 17 619,05 грн., у зв"язку з чим і виникла переплата за період з 01.03.2023 року по 30.09.2024 року в сумі 7 232,12 грн. Про переплату пенсії та шляхи її відшкодування пенсіонера було повідомлено листом від 16.09.2024 року №2600-0504-8/180164.
За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 7 232,12 грн. безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 травня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки переплатат виникла не з вини відповідача.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Управлінням було проаналізовано пенсійну справу відповідача та виявлено, що у ОСОБА_1 існує невідшкодована переплата пенсії в сумі 7 232,12 грн. за період з 01.03.2023 року по 30.09.2024 року, яка виникла у зв"язку з приведенням до норм чинного законодаства матеріалів пенсійної справи.
З 01.03.2023 року було проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку, згідно з яким зменшився індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 5,09855 до 4,71952. З вересня 2024 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповідність з 01.03.2023 року, а саме виключено заробітну плату з 01.02.2015 року по 28.02.2023 року, індивідуальний коефіцієнт знову став 5,09855. Після приведення пенсійної справи у відповідність розмір пенсії з 01.03.2023 року зменшився і склав 17 619,05 грн., у зв"язку з чим і виникла переплата за період з 01.03.2023 року по 30.09.2024 року в сумі 7 232,12 грн.
Про переплату пенсії та шляхи її відшкодування пенсіонера було повідомлено листом від 16.09.2024 року №2600-0504-8/180164.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про Конституційний суд України» від 13 липня 2017 року, щомісячне довічне грошове утримання судді Конституційного суду у відставці виплачують органи Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 27 вказаного закону, суддя Конституційного суду у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується у розмірі 50% винагороди судді Конституційного Суду.
У разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного утримання судді Конституційного Суду у відставці. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми винагороди судді з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
В силу ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст.1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Разом з цим, в українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка».
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про працю» надається роз'яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.
Крім того, у § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З наведених обставин справи вбачається, що виплата відповідачу пенсії пов'язана з тим, що при проведенні перерахунку в березні 2023 року пенсії по стажу та заробітку зменшився індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 5,09855 до 4,71952, що призвело до завищеного розміру пенсії до виплати.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, за якими можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при перерахунку пенсії, та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою, чи помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування (перерахування) пенсії, а також здійснення контрольних та ревізійних функцій.
А тому, суд дійшов висновку, що вказану вище помилку, а саме невірний розрахунок складової пенсії в частині коефіцієнту стажу та заробітку, не можна вважати рахунковою.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_1 вчинив будь-які зловживання зі свого боку або подав позивачу недостовірні дані під час нарахування (перерахунку) та виплати йому пенсії. Тобто позивачем не доведено факту недобросовісності відповідача.
З огляду на наведене, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 256, 261, 267, 1212, 1215 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: