справа № 759/25221/24 головуючий у суді І інстанції Горбенко Н.О.
провадження № 22-ц/824/10532/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
16 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Горбенко Н.О. в місті Києві, дата складення повного тексту рішення 12 березня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду у розмірі 827 746,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 . 14 січня 2022 року вказаний автомобіль позивач припаркував близько 20 год. 27 хв. за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, на проїзній частині дороги, в цей момент на автомобіль впало дерево «Тополя канадська», що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу. Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 2501 від 25 січня 2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 827 746,07 грн. Вказує, що слідчим відділом Святошинського УП ГУНП в м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000030 від 15 січня 2022 року, в рамках якого було проведено судову біологічну експертизу № 2438/22-34/6904/22-34 від 28 липня 2022 року. Балансоутримувачем земельної ділянки, на якій знаходилось дерево «Тополя канадська» є КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, відтак воно є відповідальним за збереження та належний догляд за зеленими насадженнями, а також є організацією, яка зобов'язана відшкодувати збитки та іншу шкоду.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені ним у позовній заяві.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
14 січня 2022 року приблизно о 20 год. 27 хв. ОСОБА_1 припаркував належний йому на праві власності автомобіль на проїзній частині за адресою: м. Київ, вул. Верховинна 35, та у той момент на транспортний засіб «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , впало дерево «Тополя канадська».
Транспортний засіб «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень, що було зафіксовано протоколом огляду місця події від 14 січня 2022 року, складеного дізнавачем ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Павловою А.В. на підставі повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідну Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 250 від 25 січня 2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 827 746,07 грн.
Слідчим відділом Святошинського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000030 від 15 січня 2022 року, в рамках якого було проведено судову біологічну експертизу № 2438/22-34/6904/22-34 від 28 липня 2022 року.
Згідно висновку експерта №2438/22-34/6904/22-34 від 28 липня 2022 року дерево «Тополя канадська», яке 14 січня 2022 року о 20 год. 27 хв. впало на автомобіль «Peugeot 208», який рухався за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, зразки від стовбура якого надано на експертизу за сукупністю аналізування наданих додаткових матеріалів та проведення лабораторних досліджень, мало ознаки гнилісних ушкоджень змішаного шарувато-волокнистого типу гниття, ядрово-заболонногo характеру і за ступенем руйнування характеризується кінцевою стадією гниття і початком його механічного руйнування природнім шляхом, сягнуло вікову межу (не менше 48 років), тому перебувало в аварійному стані. Несприятливі погодні умови, які склалися 14 січня 2022 року та аварійний стан дерева «Тополя канадська» стали причиною його падіння, згідно постанови 14 січня 2022 року приблизно о 20 год. 27 хв. на автомобіль «Peugeot 208», який рухався за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35. Вирішити питання: Чи міг виникнути встановлений на момент дослідження стан дерева в період часу з 16 квітня 2021 року до 14 січня 2022 року та чи можливо було встановити 16 квітня 2021 року в ході проведення комісією огляду зелених насаджень, що підлягають знесенню, в якому стані перебувало дерево на момент огляду, зразки якого надано для експертного дослідження та яке 14 січня 2022 року впало на автомобіль «Peugeot 208», який рухався за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 35, не виявляється можливим через причину, зазначену у дослідницькій частині.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів, що дерево, внаслідок падіння якого позивачу було спричинено шкоду, перебувало на балансі відповідача, та що саме з вини відповідача це дерево впало на автомобіль позивача.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Частиною 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року.
Відповідно до п. 2.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Відповідно до п. 5.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів (п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.
Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Пунктом 9.1.11.3 Правил передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Згідно з п. 9.1.12. Правил, аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
На вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти (п. 9.1.13. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Таким чином, оскільки зелені насадження, які розташовані у спеціальних земельних лунках уздовж проїжджої частини по вулиці Верховинна, 35 у Святошинському районі м. Києва перебувають на балансі КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, то саме на відповідача за наявності його вини покладається обов'язок відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння дерева на автомобіль.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) ; 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У частині 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказував на відсутність своєї вини в спричиненні шкоди позивачу. Так, 26 березня 2021 року адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» звернулась з листом до КО «Київзеленбуд» з метою обстеження зелених насаджень на території підприємства. Аварійних дерев виявлено не було. Відповідно до акту обстеження зелених насаджень 16 квітня 2021 року за № 274-А, дерево «Тополя канадська» знаходилося у задовільному стані, потреби у видаленні дерева немає, термін дії акту 2 роки.
Разом з тим, у відповідності до зазначеного акту (а.с. 99) на території Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» зафіксовано дерево «Тополя канадська» віком 75 років, стан задовільний, яке потребує санітарної обрізки.
Акт складено у відповідності до звернення КНП «Консультативно-діагностичного центру від 26.03.2021 року, в якому відповідач просив провести обстеження дерев на території підприємства» (а.с. 125).
Відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени.
В порушення зазначеного припису правил, відповідач після складення 16 квітня 2021 року КО «Київзеленбуд» вищезазначеного акту, восени 2021 року огляд наявних на території закладу дерев не здійснював. Відповідного акту про огляд дерев, що перебувають на території центру суду надано не було.
Крім того, в порушення припису акту обстеження зелених насаджень КО «Київзеленбуд» від 16 квітня 2021 року за № 274-А, відповідач санітарну обрізку дерева « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 16 квітня 2021 року до моменту його падіння 14 січня 2022 року, тобто на протязі дев'яти місяців не провів (а.с 117).
Отже, відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків, передбачених правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, а відтак не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини, що в силу вимог ст. 1166 ЦК України могло бути підставою до звільнення від обов'язку відшкодування спричиненої шкоди.
Щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 250 від 25.01.2022 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Toyota RAV4», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 827 746,07 грн.
Відповідачем не надано жодних заперечень щодо зазначеного Звіту № 250 від 25 січня 2022 року та доказів про спростування визначеної суми матеріального збитку.
В межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідач подав суду письмові пояснення до яких долучив ряд нових доказів.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 - 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Отже подача нових доказів до суду апеляційної інстанції, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку на їх подання, є порушенням закону та суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.
За наведених обставин, згідно вимог ст. 367 ЦПК України апеляційний суд не вбачає підстав для прийняття нових доказів та надання їм оцінки.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, на зазначене уваги не звернув, неповно з'ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 8 277,46 грн. При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 12 416,19 грн., оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, місце знаходження: м. Київ, вул. Симиренка, 10, ідентифікаційний код 26199401 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на відшкодування матеріальної шкоди 827 746,07 (вісімсот двадцять сім тисяч сімсот сорок шість) гривень 07 копійок.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва, місце знаходження: м. Київ, вул. Симиренка, 10, ідентифікаційний код 26199401 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 20 693,65 (двадцять тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 65 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 17 липня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.