Київський апеляційний суд
16 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" кримінальне провадження № 12024116250000069 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця смт Рокитне Київської області,
громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2025 року,
Вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 17.03.2025 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.309 КК України і йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України покарання до штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Захисник не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості ОСОБА_7 та правову кваліфікацію його дій, однак вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість. Суд хоча і врахував обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, проте всупереч вимогам ч.3 ст.67 КК України безпідставно взяв до уваги як обставину, що обтяжує покарання, порушення ОСОБА_7 , який перебуває на службі в Національній гвардії України, вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, і визначив максимальний розмір штрафу.
Звертає увагу на особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання та роботи, підписав контракт з Національною гвардією України, позитивно характеризується, щиро розкаявся, добровільно пройшов лікування та відмовився від вживання наркотичних засобів.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив вирок суду залишити без змін; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що старший солдат ОСОБА_7 у порушення вимог ст.ст.4, 9, 11, 13. 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.6, 12 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 12 години 20 хвилин 26 червня 2024 року, придбав та до вказаного часу зберігав при собі у прозорому пакеті в рюкзаку наркотичний засіб канабіс масою в перерахунку на висушену речовину 6,03 г без мети збуту.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, перевіряючи доводи захисника про суворість призначеного покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, особу обвинуваченого, який не судимий, є військовослужбовцем і має самостійний заробіток, не характеризується негативно за місцем проживання, а також обставину, яка пом'якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, які його обтяжують
Тому призначене покарання у виді штрафу, яке негативно вплине на майновий стан обвинуваченого, буде необхідним для досягнення його мети, тобто виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Всупереч твердженням захисника суд не враховував як обставину, яка обтяжує покарання, порушення ОСОБА_7 , який перебуває на службі в Національній гвардії України, вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Однак ця обставина була вирішальною при визначенні максимального розміру штрафу, що, на переконання колегії суддів, є неправильним.
Суб'єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 КК України, є загальним, а об'єктивна сторона полягає у вчиненні незаконних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами тощо, а не порушенні вимог статутів Збройних Сил України. До того ж, в умовах воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну перебування на військовій службі має розцінюватись як обставина, яка виключно з позитивного боку характеризує особу, а не навпаки.
Враховуючи ці обставини в сукупності з даними про особу ОСОБА_7 , який є особою молодого віку, продовжує проходити військову службу, до кримінальної відповідальності притягується вперше, відсутність негативних характеристик та наслідків від вчиненого кримінального проступку, обставину, яка пом'якшує покарання, колегія суддів вважає, що покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому відповідною санкцією, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.
Відповідно до вимог з ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Вказані обставини згідно зі ст.ст.408, 414 КПК України є підставою для зміни вироку шляхом пом'якшення ОСОБА_7 призначеного покарання у виді штрафу та задоволення апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 17 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Пом'якшити призначене ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України покарання зі штрафу в розмірі 3 000 / трьох тисяч/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до штрафу в розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3