с-ще Новомиколаївка
Іменем України
17 липня 2025 рокуСправа № 322/933/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Губанова Р.О., секретарка судового засідання Блажко О.П., за участю представниці позивача - адвокатки Радостєвої М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Короткий зміст позовних вимог, рух справи.
20.06.2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просив скасувати постанову №2702 від 06.06.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім цього позивач просив поновити строк на оскарження постанови №2702 від 06.06.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Узагальненими доводами позовної заяви є таке:
- 29.05.2025 на позивача складено протокол №2702 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв'язку з неявкою за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 16.03.2025;
- протокол складений в порушення вимог ст.254 КУпАП;
- резолютивна частина постанови не містить норми КУпАП за якою позивача притягнуто до відповідальності;
- позивач не отримував повістку і не знав про її направлення;
- в протоколі і постанові відсутня інформація з якою метою позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою суду від 25.06.2025 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу та його представниці десятиденний строк для усунення її недоліків.
03.07.2025 судом отримано заяву представниці позивача про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої остання зазначила, що позивач внаслідок юридичної неграмотності не зміг самостійно оскаржити Постанову, внаслідок чого 13.06.2025 він звернувся за правничою допомогою. 16.06.2025 було видане доручення адвокату Радостєвій М.В. Вказані обставини унеможливили подачу позову до 16.06.2025, тому представниця позивача просила визнати наведені причини пропуску для звернення до суду поважними і поновити строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 03.07.2025, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду; прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав, в судове засідання його представник не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні представниця позивача підтримала позов, просила його задовольнити.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.
06.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №2702 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено: «Уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення №2702 від 29.05.2025. Відповідно до протоколу №2702 про адміністративне правопорушення військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 16.03.2025 не з'явився за повісткою (розпорядженням) до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) в назначений час та дату, доказів поважності причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги Законодавства України, а саме ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». На вказану дату військовозобов'язаний не з'явився, чим порушив вимоги п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час розгляду справи та дослідження доказів, які надані до протоколу №2702 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП встановлено таке. На адресу ОСОБА_1 була направлена повістка №2740908 рекомендованим поштовим відправленням №0610235331023 на адресу АДРЕСА_2 . Відповідно до повістки №2740908 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 16.03.2025 для уточнення даних.
Відповідно до Форми 20 АТ «Укрпошта» вказаний лист був повернутий 12.03.2025 відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Повістка на ім'я ОСОБА_1 була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників. Військовозобов'язаних та резервістів, 28.02.2025 (накладено кваліфікований електронний підпис).
Відповідно до Ф.20 довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання поштового відправлення повістка про виклик ОСОБА_1 була належним чином відправлена та він був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Громадянину ОСОБА_1 повідомлено під час складання протоколу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12:00 год. 06.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_3 , кабінет 30. На розгляд справи ОСОБА_1 прибув надав усні пояснення, що повістку не отримував, проживає за адресою АДРЕСА_2 . Про надходження на його адресу рекомендованого поштового відправлення з повісткою не знав, від АТ «Укрпошта» повідомлення не надходило. Наразі користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Адреса ОСОБА_1 , на яку надіслано повістку №2740908, є зареєстрованим місцем проживання останнього. Отже, фактично направлення повістки відбулось за належною адресою та повернулась на адресу відправника, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що є належним підтвердженням повідомлення військовозобов'язаного у розумінні п.41 Порядку №560.
Згідно із висновками Великої Палати верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника».
Близькі за змістом фактичні обставини вказані у фабулі протоколу №2702 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 29.05.2025, який складений інструктором ІНФОРМАЦІЯ_5 головним сержантом ОСОБА_3 .
Позивач є особою, яка з 26.07.2023 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копіює військового квитка Позивача.
Також Позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), до 06.08.2025, що підтверджується копією №2/3/1512 від 06.06.2025, виданою ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 КАС України).
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивачу інкримінується порушення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду жодних документів, перевірити дійсність обставин зазначених в постанові, не має можливості.
Зокрема не можливо достеменно встановити чи направлялась саме Позивачу рекомендоване відправленні №0610235331023, якщо так, чи дійсно містилась в ньому повістка №2740908.
Згідно з п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Водночас доставляння повіток ТЦК здійснюється оператором поштового зв'язку в порядку визначеними п.82 «Правил надання послуг поштового зв'язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270 (далі Правила).
Встановити чи містив конверт з відправленням №0610235331023 відповідні позначки «Повістка ТЦК», «Вручити особисто», і якщо так, чи були під час його доставляння дотримані працівником оператора поштового зв'язку вимоги п.82 згаданих Правил, також не можливо через ненадання відповідачем матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Посилання в оскаржуваній постанові на висновки, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, безпідставні, оскільки правовідносини у справах (щодо вручення поштових повідомлень) хоча і схожі, однак не є аналогічними, тобто висновки Великої Палати Верховного Суду не є релевантними даній справі.
Факт направлення повітки неналежним способом, або недотримання правил щодо її доставки, вказує на відсутність умислу в діях особи на порушення приписів ч.1 ст.10 Закону №2232-ХІІ.
Відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів Позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, і направлення повістки, взагалі, суду не надано.
Крім цього виклик громадян до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може здійснюватися безпідставно.
Пунктом 27 Порядку визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Суд не має можливості встановити з якою саме метою направлялися повістка ОСОБА_1 (якщо ж вона таки направлялась) до ІНФОРМАЦІЯ_6 за умови, що останній перебуває з 26.07.2023 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 і його дані містяться в Єдиному державного реєстру призовників, що останній наразі має відстрочку від призову на військову службу.
Достеменно не відомо чи мав Позивач на момент направлення йому повістки відстрочку, втім факт проходження ним військової служби з квітня 2022 року до липня 2023 року, подальше взяття його на військовий облік (вочевидь з огляду на звільнення) і той факт, що нинішня відстрочка позивачу надана, як особі що має матір, визнану в установленому порядку особою з інвалідністю 1 групи, дають підстави вважати, що на момент направлення повістки він міг мати відстрочку з аналогічних підстав.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова було винесена відповідачем при неповному з'ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію до платіжної інструкції про переказ готівки 1 від 04.07.2025, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 605,60 грн, отже вказана сума підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити повністю.
Скасувати постанову №2702 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06.06.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в сумі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.О. Губанов