с-ще Новомиколаївка
Іменем України
18 липня 2025 року ЄУ № 322/1065/25 (Провадження № 1-кс/322/227/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВн ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 (далі по тексту слідчий), погоджене прокурором Новомиколаївського відділу Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , в рамках досудового розслідування відомості про яке внесені до ЄРДР 16.07.2025 за №12025082300000109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України про арешт майна,
встановив:
слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням зі змісту якого випливало, що 15.07.2025, приблизно о 22:20, навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , було зупинено автомобіль ГАЗ-3302, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , в кузові якого було виявлено деревину.
За даним фактом 16 липня 2025 року, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
15.07.2025, під час проведення огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості, що розташована навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено автомобіль «ГАЗ-3302», номерний знак НОМЕР_1 , в кузові якого знаходилась деревина.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль «ГАЗ-3302», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Фактично на момент вчинення правопорушення ним користувався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Даний автомобіль, відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, набув статус тимчасово вилученого майна, та визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом.
З метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та проведення необхідних експертиз, слідчий просив накласти арешт на вилучений в ході ОМП автомобіль.
Прокурор, слідчий і треті особа, щодо майна яких ставиться питання про арешт в судове засідання не з'явилися. Про час і місце його проведення повідомлялися належним чином. Неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов таких висновків.
Клопотання подано слідчим, який є старшою групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні і погоджене прокурором, який здійснює у ньому процесуальне керівництво. Клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 16.07.2025 за №12025082300000109, з правовою кваліфікацією ч.1 ст.246 КК України.
Диспозиція вказаної норми матеріального закону передбачає кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України при розгляді питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження слідчим, дізнавачем або прокурором має бути доведено обґрунтовану підозру вчинення кримінального правопорушення. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування певних обставин при розгляд провадження по суті.
Доводами клопотання доведено обґрунтовано підозру вчинення кримінального правопорушення, зокрема незаконного перевезення деревини.
На це вказують перевезення деревини без відповідних документів. Під час зуппинки автомобіля особи які знаходились у ньому ( ОСОБА_5 і ОСОБА_7 ) надавали патрульним одні пояснення, а по прибуттю на місце СОГ змінили їх.
Автомобіль, як імовірне знаряддя кримінального правопорушення, перебував у володінні і користуванні ОСОБА_5 (хоча зі пояснень останнього випливало, що цей автомобіль був наданий йому ОСОБА_8 , який також не є власником автомобіля). Власник деревини, як імовірний об'єкт кримінально протиправних дій, наразі достеменно не встановлений, водночас з пояснень ОСОБА_5 і ОСОБА_7 існує вірогідність того, що її власником також є ОСОБА_8 . Водночас чи дійсна деревина, яка знаходилась в кузові належить ОСОБА_8 і якщо так, то на яких підставах він нею заволодів, і має бути встановлено під час досудового розслідування.
Для цього зокрема необхідно вилучити деревину зі згаданого автомобіля (законність користування яким третіми особами, також підлягає перевірці), оглянути і зробити її заміри, провести ряд інших слідчих (розшукових) дій.
З огляду на вказане, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання і накладення арешту на зазначене у ньому майно.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що у даному випадку окрема вказівка про заборону відчуження майна є непотрібною, на відміну від випадку щодо застосування заборони або обмеження користування і розпорядження майном (ч.11 ст.170 КПК України) адже арешт майна за своєю суттю і являє собою позбавлення права особи на відчуження майна.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ГАЗ-3302», номерний знак НОМЕР_1 , в кузові якого знаходиться деревина, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким на момент його зупинення користувався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був вилучений під час ОМП 15.07.2025, із забороною користування і розпорядження цим майном.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано в порядку ст.174 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1