18 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1075/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 10239/25 від 10.07.2025 р.) Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Барчан Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 1574,25 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
Приватне акціонерне товариство “ВФ Україна» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою (вх. № 10239/25 від 10.07.2025 р.) про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Барчан Олександра Юрійовича заборгованості за договором № 295416319136 від 09.07.2020 р. про надання телекомунікаційних послуг в загальній сумі 1574,25. Заяву обґрунтовано невиконанням ФОП Барчан О.Ю. прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.
Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
В ч. 1 ст. 150 ГПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 ГПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно зі ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Частиною 1 ст. 27 ГПК України вказано, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом ст. 27 ГПК України місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) фізичної особи підприємця визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Так, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником в якості боржника вказано фізичну особу-підприємця Барчан Олександра Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 . Водночас, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним ідентифікаційним кодом боржника в ЄДР міститься запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Барчан Олександра Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 31.03.2025 р., номер запису про державну реєстрацію припинення: 2010350060001255758.
Поряд з цим суд звертає увагу заявника, що за приписами ст. 147 ГПК України боржником в наказному провадженні у господарському судочинстві може бути юридична особа або фізична особа-підприємець.
У відповідності до приписів п. 16 ч. 1 ст. 20 та у ч. 3 ст. 147 ГПК України, визначено юрисдикцію господарських судів розглядати справи наказного провадження виключно коли боржником є юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Ці приписи закону є імперативними і підлягають безумовному врахуванню учасниками відносин та судом.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, заявником не враховано, що припинення фізичною особою-боржником статусу суб'єкта господарювання виключає можливість ініціювання наказного провадження до такого боржника.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч. 1 ст. 175 ГПК України. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
В п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна» судового наказу про стягнення заборгованості на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку не позбавлений права звернутися до господарського суду з такими ж вимогами до Барчан Олександра Юрійовича у позовному порядку.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 147-150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству “ВФ Україна» у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Барчан Олександра Юрійовича заборгованості в сумі 1574,25 грн. (вх. № 10239/25 від 10.07.2025 р.).
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 18.07.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва