печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16687/25-к
пр. № 1-кс-16112/25
10 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника керівника другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014 за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суду щодо учасників мирних акцій протесту в січні-лютому 2014 року, що призвело до незаконного їх затримання, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності та обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 та ін. КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2014 року в м. Києві не встановленими слідством службовими особами з числа керівництва ІНФОРМАЦІЯ_2 надано незаконну вказівку оперативним працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , спецпідрозділу ПМОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », військовослужбовцям внутрішніх військ та іншим, затримувати громадян, які беруть чи можуть брати участь у масових мирних акціях протесту, примусово доставляти їх до районних управлінь ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керівники слідчих підрозділів районних управлінь ІНФОРМАЦІЯ_2 та слідчі отримали усну вказівку незаконно затримувати осіб, які могли брати або брали участь у мирних акціях протесту, складати протоколи про їх затримання, а також складати та вручати письмові повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, після чого безпідставно ініціювати перед судом застосування завідомо невинним учасникам мирних акцій протесту запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такі дії правоохоронців, на думку організаторів, мали залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитися від участі в них.
Тоді ж, у січні-лютому 2014 року, у м. Києві, не встановленими слідством особами з числа керівництва ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 доведено до відома керівників слідчих підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 явно незаконну вказівку вищих посадових осіб держави про необхідність затримання і притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції « ІНФОРМАЦІЯ_9 » до кримінальної відповідальності та подальшого ініціювання застосування до них запобіжних заходів, пов'язаних із позбавленням волі та обмеженням свободи пересування.
Орган досудового розслідування на даний час розглядає і досліджує єдину версію спланованих дій керівництва правоохоронних органів та судової гілки м. Києва, на виконання розпоряджень керівництва держави, направлених на придушення акцій протесту у м. Києві щодо підтримки європейського вектору зовнішньої політики України, у ході яких за ієрархією передавалися незаконні вказівки щодо затримання, притягнення до кримінальної відповідальності усіх затриманих, застосування до них виключного запобіжного заходу, що свідчить про обізнаність та причетність до вчинених злочинів, як безпосередніх їх виконавців - осіб, які приймали процесуальні рішення так і керівників правоохоронних органів м. Києва.
У ході досудового розслідування даного кримінального провадження здійснено повідомлення про підозру колишнім: ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 , заступнику Міністра ОСОБА_6 , т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, а також заступнику начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 та ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України (кримінальні провадження за підозрою даних осіб виділено в окреме провадження, досудове розслідування у якому зупинено).
Встановлено, що у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_11 перебувала судова справа за обвинувальним актом, складеним у кримінальному провадженні № 42016000000004103 від 28.12.2016 за обвинуваченням колишнього міліціонера БМОП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, у якій 21.12.2023 винесено ІНФОРМАЦІЯ_13 обвинувальний вирок, що набрав законної сили після його перегляду судом касаційної інстанції (справа № 755/6856/17, головуюча суддя ОСОБА_10 ).
Під час судового розгляду згаданого кримінального провадження у засіданні допитувалися потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , досліджувались протоколи проведення слідчих експериментів за їх участі, які мають важливе доказове значення також у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014.
Матеріали судової справи № 755/6856/17 за обвинувальним актом, складеним у кримінальному провадженні № 42016000000004103 від 28.12.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 , містять відомості, зокрема звукозаписи допитів потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , протоколи проведення слідчих експериментів за їх участі, які самостійно й у сукупності з іншими доказами матимуть суттєве значення для обставин, що є предметом досудового розслідування кримінального провадження № 42014100070000020 від 05.02.2014 та які можуть у подальшому бути джерелом доказування у суді.
В судове засідання слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 надав письмові пояснення у яких просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
14.11.2024 Касаційним кримінальним судом у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто в касаційному порядку кримінальне провадження N? 755/6856/17 щодо ОСОБА_9 Постановою Верховного Суду колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_14 від 14 листопада 2024 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_13 залишено без задоволення, касаційну скаргу прокурора задоволено, касаційні скарги представників потерпілих задоволено частково.
Вирок ІНФОРМАЦІЯ_15 від 21 грудня 2023 року щодо ОСОБА_9 змінено в частині процесуальних витрат. Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 21 349,72 грн стягнуто з засудженого ОСОБА_9 на користь держави.
В частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирок апеляційного суду скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014 за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суду щодо учасників мирних акцій протесту в січні-лютому 2014 року, що призвело до незаконного їх затримання, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності та обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 та ін. КК України.
В ході досудового розслідування виникла необхідність у тимчасовому доступі до документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Пунктом 23 Розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, визначено, що вилучення із судової справи оригіналів документів (крім процесуальних, які виготовлені судом) допускається тільки після закінчення провадження у справі. У виняткових випадках, визначених законодавством, вилучення документів з матеріалів судової справи може здійснюватися за резолюцією судді (судді-доповідача), у провадженні якого перебуває судова справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, з обов'язковою заміною вилучених матеріалів їх належно засвідченими копіями, про що зазначається у внутрішньому описі справи у графі "Примітки".
Згідно частин 1, 2 ст.48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму ВСУ від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади", суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які, знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом.
Порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів слід визнавати, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб'єктом, без належного документального оформлення тощо).
Вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі та може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження.
Саме тому виїмка матеріалів судової справи або їх окремих частин є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Незалежність суддів є складовою права на справедливий суд, тому застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасового доступу до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду апеляційної інстанції, та розгляд яких не завершений, не може бути виправданий потребами досудового розслідування.
У разі звернення слідчого чи прокурора із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів справи відповідної судової юрисдикції слідчий суддя вправі надати тимчасовий доступ лише для ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення їх копій, виписок. Вилучення матеріалів судових справ не допускається. При цьому, у виняткових випадках для проведення судових експертиз із матеріалів судових справ можуть вилучатися лише оригінали документів, які існують в одному екземплярі або якщо отримати інший екземпляр неможливо, з одночасною заміною вилученого документа його копією.
У свою чергу КПК України містить засоби правового захисту від довільного зазіхання з боку органів влади, включаючи, крім іншого, і заборону вилучення будь-яких документів і речей, що не мають прямого відношення до справи, яка розслідується.
Враховуючи той факт що матеріали судової справи № 755/6856/17 за обвинувальним актом, складеним у кримінальному провадженні № 42016000000004103 від 28.12.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 передані суду першої інстанції та фактично вже не перебувають у володінні Верховного суду, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 236, 309, 376, 562 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1