Справа № 308/20436/24
16.07.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Свистовича Р.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду, - 20.12.2024 року гр. ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком ОЗНПД м. Берегово ЗОР №719, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Свистович Р.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено годину його складання, що унеможливлює встановлення факту дотримання вимог, передбачених в абзаці 3 п.1 розділу 2 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, а також у ньому не зазначені відомості під супроводом якої посадової особи направлено ОСОБА_1 для проведення медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Крім того зазначає, що до протоколу не долучено результат токсикологічного дослідження, згідно яких у ОСОБА_1 виявлено наркотичні речовини.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такий був пропущений через поважні причини. Жодних повісток про призначення судових засідань апелянт не отримував, лише 06.01.2025 стало відомо про наявну постанову.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Свистовича Р.С., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи вже за клопотанням сторони захисту відкладався.
Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Свистовича Р.С., враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки, а також те, що чинний КУпАП не передбачає обов'язкової участі під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, та відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність, що визначено ч. 4 ст. 15 цього Кодексу.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався Указом Президента України, отже в Україні настав особливий період, який триває по теперішній час.
Окрім того, статтею 16 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" встановлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Відповідно до статті 13 цього Статуту, військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби в стані наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду, що відповідає фактичним обставинам справи, й диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та підтверджується сукупністю доказів у справі.
Так, судом встановлено, що 20.12.2024 року гр. ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено висновком ОЗНПД м. Берегово ЗОР №719, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Для проведення медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння, ОСОБА_1 , під супроводом посадової особи - начальника 3-го відділу Управління ОСОБА_2 направлено до КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м.Берегова" Закарпатської обласної ради.
У результаті проведеного 20.12.2024 року о 17 год. 55 хв. медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №719 від 20.12.2024.
Підстав вважати результати медичного огляду ОСОБА_1 необ'єктивними не встановлено.
Апеляційний суд не вбачає упереджених дій стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Всупереч доводам апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю та об'єктивно доведена зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії УЗК №001 від 21.12.2024; копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №719 від 20.12.2024, довідкою начальника Управління Дежспецзв'язку в Закарпатській області підполковника ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.
Отже, вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.
Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено годину його складання, що унеможливлює встановлення факту дотримання вимог, передбачених в абзаці 3 п.1 розділу 2 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки протокол про військове адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки такі узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Апелянтом не доведено, що протокол складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Крім того, під час апеляційного розгляду стороною захисту не було надано будь-яких доказів на підтвердження фальсифікації матеріалів справи або будь-яких належних, допустимих доказів, що свідчать про не перебування ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби у стані наркотичного сп'яніння в умовах особливого періоду у зазначену дату та час.
Посилання захисника про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини у вчиненні ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Відтак, доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за вчинене.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст. 33 КУпАП, характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, і прийшов до вірного висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, яке на думку апеляційного суду, сприятиме вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, тобто відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене, а також на те, що під час апеляційного перегляду не виявлено істотних порушень закону ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника-адвоката Свистовича Р.С. та скасування постанови судді.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити адвокату Свистовичу Р.С. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу адвоката Свистовича Р.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага