Справа № 11-кп/824/4200/2025
№ 761/2056/25
Категорія КК: ч. 5 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
07 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2025, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 рокуобвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 /кожному/ продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03 липня 2025 року включно.
Визначено для ОСОБА_8 заставу у вигляді 67 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 202 876 000 грн.
Визначено для ОСОБА_11 заставу у вигляді 25 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 75 700 000 грн.
Визначено для ОСОБА_14 заставу у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 000 грн.
Визначено для ОСОБА_10 заставу у вигляді 30 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 000 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_15 просить вказану вище ухвалу в частині продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 скасувати та ухвалити свою ухвалу, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
На думку захисника, ухвала суду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушенням кримінального процесуального закону.
Апелянт вважає, що висновки суду щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, відносно ОСОБА_8 не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Наведені прокурором ризики захисник вважає надуманими та безпідставними, оскільки вони не підтверджуються доказами. Захисник вважає, що пред'явлена підозра та обвинувачення ОСОБА_16 є необґрунтованими. Судом не враховано жодного з аргументів сторони захисту в цій частині, не надано належної правової оцінки.
Вказує захисник про не врахування судом даних про особу ОСОБА_8 , наявність постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків.
Крім того, захисник вважає, що судом допущено очевидну незаконність та непомірність розміру застави, який є неспівмірним з реальними можливостями ОСОБА_8 внести її.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_12 просить вказану ухвалу суду скасувати в частині продовження ОСОБА_11 , ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ухвалити свою ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_11 , ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку захисника ухвала суду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушенням кримінального процесуального закону. Поза увагою суду першої інстанції залишились очевидно незаконні ухвали, які передували тій, яка нині оскаржується.
На думку захисника, висновки суду щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_14 не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, поза увагою суду залишилась дані про особу обвинувачених, які мають бездоганну репутацію. Розмір застави, обраний судом першої інстанції, є неспівмірним з доходами обвинувачених.
Крім того, захисник вказує про ряд порушень, допущених під час проведення досудового розслідування, що також проігноровано судом першої інстанції. На думку захисника, матеріали кримінального провадження не містять обґрунтованих доказів винуватості його підзахисних, досудове розслідування закінчено з грубим порушенням права на захист, а тому застосування до обвинувачених найсуворішого запобіжного заходу вважає незаконним.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 просить вказану вище ухвалу в частині продовження запобіжного заходу ОСОБА_10 скасувати та ухвалити свою ухвалу, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
На думку захисника, ухвала суду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушенням кримінального процесуального закону.
Апелянт вважає, що висновки суду щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, відносно ОСОБА_10 не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Наведені прокурором ризики захисник вважає надуманими та безпідставними, оскільки вони не підтверджуються доказами. Захисник вважає, що пред'явлена підозра ОСОБА_10 є необґрунтованими. Судом не враховано жодного з аргументів сторони захисту в цій частині, не надано належної правової оцінки.
Крім того, захисник вважає, що судом допущено очевидну незаконність та непомірність розміру застави, який є неспівмірним з реальними можливостями ОСОБА_10 , який не має жодних заощаджень та не може внести жодного розміру застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги сторони захисту та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти скасування ухвали суду, вивчивши матеріали з судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг захисників, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час підготовчого судового розгляду суд, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Як убачається з наданих стороною захисту та судом першої інстанції матеріалів з судового провадження, прокурором у кримінальному провадженні, під час підготовчого судового засідання, подано клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Судом заслухано думку сторони захисту та обвинувачення.
Тобто судом дотримано вказаний вимог закону під час розгляду клопотання прокурора.
Всупереч доводам апеляційних скарг захисників, судом враховано дані про особу обвинувачених.
Так, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень проти громадської безпеки та проти власності, скоєних в умовах воєнного стану у складі злочинної організації, за вчинення яких передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, а саме ОСОБА_8 - кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 - кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 - кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Судом першої інстанції враховано обставини скоєння інкримінованих обвинуваченим злочинів, покарання, яке може бути призначене, за умови визнання їх винними, що, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування та саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду.
Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (п. 80), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Крім того, судом належним чином враховано дані про особу обвинувачених, їх авторитет у суспільстві та обґрунтовано, на думку колегії суддів, враховано існування ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженніз метою уникнення кримінальної відповідальності, зміни ними показань та спростування висновків, які лягли в основу пред'явленого їм обвинувачення, чи іншим чином чинити перешкоджання кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що лише обрані запобіжні заходи обвинуваченим у виді тримання під вартою спроможні забезпечити їх належну процесуальну поведінку. Дані про особу обвинувачених, на які посилаються в апеляційній скарзі захисники, на думку колегії суддів, не переважають доведені прокурором ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, обґрунтовано враховані судом. Крім того, на даний час також відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу під час досудового розгляду. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не вбачає.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про наявність нібито численних порушень кримінального процесуального закону під час зібрання доказів в ході досудового розслідування, необґрунтованість пред'явленого обвинувачення через відсутність належних та допустимих доказів, на думку колегії суддів, є предметом перевірки судом першої інстанції під час судового розгляду обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.
Підстав для зміни розміру застави, визначеної обвинуваченим судом, колегія суддів також не вбачає, оскільки її розмір узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України. Судом першої інстанції належним чином обґрунтовано рішення у цій частині з огляду на пред'явлене обвинувачення та наявність даних про особу обвинувачених.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року, а тому апеляційні скарги захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року, якою ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 /кожному/ продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03 липня 2025 року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/4200/2025
№ 761/2056/25
Категорія КК: ч. 5 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
07 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2025, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року, якою ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 /кожному/ продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03 липня 2025 року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголосити 14 липня 2025 року о 10 годині.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3