апеляційне провадження №22-ц/824/9352/2025
справа №369/14038/21
25 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Кобець Тетяною Михайлівною, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Фінагеєвої І.О., повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
В обґрунтування позову вказує, що є власником транспортного засобу транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 .
07 березня 2020 року приблизно о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Кіа Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 на 25 км. -50 метрів автодороги М-06 сполученням «Київ-Чоп» (в межах Києво-Святошинського району Київської області), рухаючись в крайній правій смузі для руху після перестроювання в середню смугу для руху, різко зменшила швидкість і почала гальмувати, чим створила аварійну ситуацію автомобілю «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яка рухалась в середній смузі та через раптову появу автомобіля «Кіа Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , загальмувала та змінила напрямок руху, в результаті чого допустила зіткнення із відбійником, пошкодивши керований нею транспортний засіб.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області 17 липня 2020 року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2020 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за відсутності в її діях адміністративного правопорушення.
Вказує, що внаслідок ДТП транспортний засіб позивача зазнав пошкоджень.
Згідно даних висновку експерта №1-04/06 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 04 червня 2020 року відновлювальний ремонт транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при вищезазначеній ДТП без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 274 347,78 грн. Враховуючи, що транспортний засіб не підлягає ремонту і ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складала 187 367,94 грн, а ринкова вартість у пошкодженому стані - 68 078,17 грн, відновлювальний ремонт з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 119 289,77 грн (187 367,94 грн - 68 078,17 грн).
Тобто, матеріальний збиток, завданий відповідачкою позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 119 289,77 грн.
27 травня 2020 року позивачем надіслано відповідачці повідомлення щодо огляду автомобіля позивача для фіксації отриманих пошкоджень та визначення розміру матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, відповідно до пункту 5.2 Наказу Мінюсту, Фонду держмайна № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" проте, відповідачка не відреагувала на повідомлення і не була присутня на вказаному огляді автомобіля позивача.
Зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідачки за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, застрахована ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». 07 жовтня 2020 року ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» частково сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 54 242,74 грн.
Таким чином, невідшкодований матеріальний збиток позивачу, завданий відповідачкою внаслідок її вини у вказаному ДТП, становить 65 047,03 грн (119 289,77 грн - 54 242,74 грн).
Вказує, що внаслідок ДТП позивачу завдано суттєвої немайнової шкоди, яка полягає у тому, що з вини відповідачки позивач зазнав душевних страждань внаслідок завдання шкоди його автомобілю, яким позивач позбавлений можливості вільно володіти, користуватись, розпоряджатись.
Оскільки позивач в силу свого немолодого віку та стану здоров'я вимушений пересуватися лише на власному автомобілі, то через його фактичне знищення позивач змушений користуватись громадським транспортом, тому має планувати свої поїздки із розрахунку на вартість і графік транспортних перевезень, у тому числі, міжміських та міжрегіональних, що значно вплинуло на його розпорядок часу, який йому довелось докорінно змінювати, що негативно вплинуло на його стан здоров'я. Крім цього, у зв'язку із тим, що автомобіль фізично знищений з вини відповідача, а іншого автомобіля у позивача немає, то позивач вимушений шукати інший автомобіль. Особливо важко позивачу було під час повного локдауну, який тривав з березня по травень 2020 року, коли було повністю припинено будь-яке сполучення (автобусне, залізничне, авіа) між всіма адміністративно-територіальними одиницями України (селами, містами, областями) і єдиним транспортним засобом, на якому можна було пересуватися по території України, це був власний автомобіль, але який був фізично знищений через винні дії відповідачки.
Розмір моральної шкоди оцінює у 30 000,00 гривень.
Вказує, що попередній розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 11 000,00 гривень.
Крім цього, витрати по сплаті судового збору складають 950,47 гривень, витрати пов'язані із проведення експертного автотоварознавчого дослідження - 6 500,00.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування за майнову шкоду у розмірі 65 047,03 гривень;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 30 000,00 гривень;
- стягнути судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 65 047,03 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті: судового збору у розмірі 950,47 гривень, за професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 гривень та експертне авто-товарознавче дослідження у розмірі 6 500,00 гривень.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнувши матеріальні збитки, суд першої інстанції вказав, що заперечуючи вартість пошкодженого автомобіля та вартість відновлювального ремонту, яка підтверджується висновком експерта № 0-04/06 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 04 червня 2020 року, відповідачка жодних доказів на спростування розміру завданого матеріального збитку суду не надала.
Щодо часткового задоволення моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, їх характер, тривалість і обсяг, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, вимоги розумності та справедливості, визначив розмір моральної шкоди у розмірі 5 000,00 гривень.
Розподіливши судові витрати, суд першої інстанції виходив із положень статті 141 ЦПК України.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, представницею ОСОБА_1 - адвокатом Кобець Т.М., подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо розміру матеріальної шкоди посилається на звіт №56Е SOS_-200310-195709 від 26 травня 2020 року, на підставі якого ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" здійснило страхове відшкодування.
Зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції стягнув різницю між сумою матеріального збитку згідно Висновку експерта №1-04/16 від 04 червня 2020 року - 119 289 грн і сумою виплаченого страховиком страхового відшкодування 54 242,74 грн, які фактично суперечать один одному, оскільки були визначені на підставі різних вартісних показників.
Вказує, що з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, за клопотання відповідачки ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу за матеріалами справи без огляду об'єкта дослідження (оцінки) транспортного засобу «Toyota Land Cruiser» державний номер НОМЕР_1 особисто експертами, які складатимуть висновок.
Проте постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року така скасована.
Посилається на надану відповідачкою рецензію, згідно з якою звіт №56Е SOS_-200310-195709 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Однак, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів ані доводів, ані аргументів на спростування або заперечення вказаних у рецензії висновків.
Стверджує, що при розгляді справи судом взято до уваги Висновок експерта №1-04/06 від 04 червня 2020 року сторона відповідача звертала увагу суду, що якщо визначений експертом розмір матеріального збитку у висновку становить 119 289 грн, то з урахуванням ліміту відповідальності ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом ОСОБА_1 в розмірі 100 000,00 грн, різниця становитиме 19 289 грн, але у будь-якому випадку не 65 047,03 грн.
Уважає, що в цьому випадку є нагальна потреба призначити у справі автотоварознавчу експертизу, про що буде заявлено відповідне клопотання.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу вказує, що із акту приймання-передачі виконаних робіт убачається, що витрати на професійну правничу допомогу понесено в іншій справі №369/3404/20 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Отже, стороною отримання адвокатської допомоги у справі у справі №369/3404/20 був не позивач, а інша фізична особа - ОСОБА_3 , у відмінній від справи №369/14038/21 категорії судового розгляду та предмету судового дослідження, що підтверджують дати дублікатів квитанцій, на які послався суд від 29 квітня 2020 року та від 26 березня 2020 року, а також зміст додаткової угоди № 1 до договору від 20 березня 2020 року.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2025 року скасувати.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
25 квітня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Євсюка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву зазначає, що подана відповідачкою апеляційна скарга є необґрунтованою.
Зазначає про безпідставність посилань скаржниці на дані рецензії, оскільки оцінку відповідності звіту вимогам нормативно-правових актів вже було надано судами першої та апеляційної інстанції по справі № 369/11373/20 (справа про стягнення зі страховика відповідача на користь позивача страхового відшкодування за завдану майнову шкоду у ДТП) у судових рішеннях, які мають вищу юридичну силу, аніж вказана рецензія.
Вказує, що рецензія замовлена відповідачем саме на звіт страховика відповідачки (дослідження спеціаліста товарознавця), яке має опосередковане значення для даної справи, оскільки головним доказом у даній справі є саме висновок експерта позивача, на який сторона відповідачки рецензію не здійснювала.
Відповідачка не скористалась своїм правом на подачу висновку експерта як доказу, при цьому висновок експерта позивача, постанова суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, додатково підтверджують відсутність підстави на призначення експертизи у цій справі.
Звертає увагу, що у разі, якщо відповідачка уважає сплачену страхову суму позивачу такою, що порушує умови договору між відповідачкою та страховиком, відповідачка має право звернутися до свого страховика із позовною вимогою про порушення умов договору або з регресом, але такі правовідносини ніяким чином не повинні відображатись або погіршувати законне право позивача на відшкодування майнової шкоди.
Вказує на безпідставність доводів скаржниці про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині судових витрат вказує, що поданню позову про стягнення з відповідачки майнової шкоди передувала адміністративна справа про визнання відповідачки винною у скоєній ДТП, в якій вона була визнана винною особою, що давало підставу для подання позову вже про стягнення майнової шкоди з відповідачки. Таким чином, визнання відповідачки винною особою у ДТП має пряме значення (вплив) на можливість стягнення з відповідачки майнової шкоди.
Ознайомлення з матеріалами справ та здійснення інших процесуальних дій у судових адміністративних провадженнях № 369/3404/20 та 369/3406/20 по встановленню винної особи у скоєному ДТП мало прямий вплив на подання цього позову, а саме це було обов'язковою та необхідною частиною збору доказів для подання безпосередньо позову про стягнення майнової шкоди саме з відповідачки.
Позивач надав вірні акти приймання-виконання робіт, в якому відображенні належні дії, які безпосередньо стосувались цієї справи, а саме щодо збору важливих доказів, які встановлювали відповідачку як винну особу, що напряму дає право позивачу на стягнення з відповідачки майнової шкоди за пошкоджений у ДТП автомобіль.
Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін. Стягнути судові витрати.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Кобець Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.
Представник позивача - адвокат Дзецин А.І. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці скаржниці ОСОБА_1 - адвоката Кобець Т.М., представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дзецина А.І., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що 07 березня 2020 року приблизно о 19 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Кіа Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 на 25 км. -50 метрів автодороги М-06 сполученням «Київ-Чоп» (в межах Києво-Святошинського району Київської області), рухаючись в крайній правій смузі для руху після перестроювання в середню смугу для руху, різко зменшила швидкість і почала гальмувати, чим створила аварійну ситуацію автомобілю «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , яка рухалась в середній смузі та через раптову появу автомобіля «Кіа Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , загальмувала та змінила напрямок руху, в результаті чого допустила зіткнення з відбійником, пошкодивши керований нею транспортний засіб.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 122 КУпАП закрито на підставі пункту 4 статті 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (том 1 а.с.10).
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення (том 1 а.с.12).
Згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 убачається, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser 3.0 TD, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 (том 1 а.с. 9).
Згідно даних висновку експерта Тараканова Ю.Ю. за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №1-04/06 від 04 червня 2020 року убачається, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Land Cruiser 3.0 TD, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, що сталася 07 березня 2020 року, станом на дату проведення дослідження, складає 187 367,94 гривень. Ринкова вартість в пошкодженому стані автомобіля Toyota Land Cruiser 3.0 TD, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, що сталась 07 березня 2020 року, станом на дату проведення дослідження, складає 68 078,17 гривень. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 119 289,77 гривень (том 1 а.с. 12-20).
Згідно даних листа судового експерта Тараканова Ю.Ю. убачається, що при складанні висновку та обчислення строку експлуатації автомобіля допущено описку та помилково вказано "33 роки", тому ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження визначено 187 367,94 гривень, а фактично необхідно було зазначити "23 роки", тому коефіцієнт коригування ринкової вартості з величиною пробігу буде не 7,50%, а 0,00%. Отже, ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 174 141,97 гривень. Експерт звернув увагу, що допущена описка не впливає на правильність розрахунків, оскільки вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 119 289,77 гривень. Вартість автомобіля в пошкодженому стані становить 68 078,17 гривень (том 1 а.с. 159).
Згідно даних відомостей із сайту МТСБУ убачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Kia Cerato", д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПрАТ СК "ПЗУ Україна" (том 1 а.с. 30).
З даних експертного авто-товарознавчого дослідження №567E SOS_-200310-195709 від 26 травня 2020 року, складеного на підставі заяви ТОВ "СОС Сервіс України", що діє від імені ПрАТ СК "ПЗУ Україна", убачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає 62 478,49 гривень. Вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 150 088,79 гривень (том 1 а.с. 85-98).
Згідно даних розрахунку страхового відшкодування убачається, що розмір страхового відшкодування становить 54 242,74 гривень (том 1 а.с. 83 зворот).
07 жовтня 2020 року ПрАТ "ПЗУ Україна" перерахувало на рахунок ОСОБА_2 54 242,74 гривень, у графі призначення платежу вказано "відш.шкод. без ПДВ, дог. ЕР.161300558 від 19.09.2019" (том 1 а.с.31).
26 травня 2020 року ТОВ "Український центр судових експертиз" та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з проведення експертизи, згідно якого виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами надати за завданням замовника послуги з проведення автотоварознавчої експертизи по справі згідно заяви замовника.
Згідно пункту 3.1. договору вартість послуг становить 6 500,00 гривень (том 1 а.с. 33).
Згідно даних квитанцій №0.0.1799762144.1 від 13 серпня 2020 року, №0.0.1723458958.1 від 01 червня 2020 року ОСОБА_2 на рахунок ТОВ "Український центр судових експертиз" сплачено кошти на загальну суму 6 500,00 гривень (том 1 а.с. 35).
20 березня 2020 року між ОСОБА_2 та адвокатським об'єднанням "ЮРКОН" укладено договір про надання професійної правничої допомоги, згідно даних якого адвокатське об'єднання прийняло від клієнта доручення щодо надання професійної правничої допомоги, а клієнт зобов'язався оплатити її вартість у розмірі, що визначається за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. Види професійної правничої допомоги, визначені пунктом 2.3. договору, можуть надаватися як окремо так і в сукупності, в залежності від доручень клієнта, яке підтверджується оплатою замовленої послуги на умовах визначених пунктом 3 цього договору.
Згідно пункту 3.1. договору у відповідності до умов цього договору клієнт зобов'язується оплатити адвокатському об'єднанню вартість наданої адвокатським об'єднанням професійної правничої допомоги (гонорар) у розмірі та в порядку, узгодженому, шляхом укладення між сторонами додаткових(ої) угод(и), яка визначає розмір, порядок і строки оплати. Гонорар адвокатського об'єднання складається із сум, сплачених клієнтом у відповідності до умов додаткових угод по даному договору (том 1 а.с.36-38).
20 березня 2020 року ОСОБА_2 та АО "ЮРКОН" підписано додаткову угоду №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №1 від 20 березня 2020 року, відповідно до умов якої клієнт доручив, а адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання з надання клієнту правничої допомоги, пов'язаної із веденням справи щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності при скоєнні ДТП, яке сталось 07 березня 2020 року та цивільної справи щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з особи, визнаної винною у скоєнні ДТП.
Пунктом 4 додаткової угоди сторони погодили вартість правничої допомоги 500 гривень за годину роботи (том 1 а.с. 39).
Згідно даних акту приймання-передачі виконаних робіт убачається, що у період з 20 березня 2020 року по 14 вересня 2021 року адвокатським об'єднанням надано таку професійну допомогу:
- вивчення наданих документів щодо ДТП, яке відбулось 07 березня 2020 року / 2 години;
- ознайомлення з матеріалами адміністративних справ №369/3404/20 та №369/3406/20 у Києво-Святошинському районному суді Київської області / 1 година;
- підготовка письмових пояснень по адміністративним справам №369/3404/20 та №369/3406/20 / 3 години;
- юридичний аналіз та підготовка правової позиції щодо можливості стягнення відшкодування у судовому порядку, консультування щодо строків, вартості судового збору та судового розгляду спору / 6 годин;
- аналіз чинної судової практики / 5 годин;
- підготовка позовної заяви про стягнення відшкодування, підготовка копій документів відповідно до вимог процесуального законодавства / 5 годин;
Загальний обсяг робіт щодо надання професійної правничої допомоги за вказаний період / 22 години / 11 000,00 гривень.
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2, частини 3 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина 16 статті 9 Закону України "Про страхування").
За змістом частини 1 статті 28, статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).
Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини 2 статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу (постанова Верховного Суду №757/54513/16 від 02 лютого 2022 року).
Ураховуючи те, що страховиком виконано свій обов'язок із виплати страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, посилання скаржниці на те, що покладення відповідальності у розмірі завданого збитку, який повинен відшкодувати страховик на винуватця суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності, у цьому випадку є безпідставним, оскільки із відповідачки стягнуто різницю між завданою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням, що відповідає положенням діючого законодавства.
У справі, що переглядається апеляційним судом, установлено, що страховик відповідачки сплатив страхове відшкодування у розмірі 54 242,74 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №47564 від 07 жовтня 2020 року, вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта становить 119 289,77 гривень.
З урахуванням положень статті 1194 ЦК України відповідачка зобов'язана сплатити позивачу різницю між фактичною шкодою та розміром страхового відшкодування що становить 65 047,03 гривень.
Доводи скаржниці про те, що дослідження спеціаліста №56E SOS_-200310-195709 від 26 травня 2020 року згідно рецензії, складеної Громадською організацією «ВГО «Союз експертів України», не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а відтак виплачений на його підставі розмір страхового відшкодування не повинен братися до уваги, відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень установлено та підтверджено сторонами, що ОСОБА_2 у вересні 2020 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування за наслідками пошкодження належного йому автомобіля у ДТП, яке сталося 07 березня 2020 року (справа №369/11373/20).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено, судом у вказаній справі не установлено обставин невідповідності вимогам закону розміру виплаченого позивачу страхового відшкодування, яке обраховано згідно даних дослідження спеціаліста №56E SOS_-200310-195709 від 26 травня 2020 року.
При цьому, згідно даних висновку експерта Тараканова Ю.Ю. за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №1-04/06 від 04 червня 2020 року, такий підготовлено для суду, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Дані цього висновку відповідачкою не спростовано.
Посилання відповідачки на ліміт відповідальності ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" у 100 000,00 гривень, отже відповідачка має сплатити лише 19 289,00 гривень, відхиляється колегією суддів, оскільки страховик відповідно до статті 29 Закону №1961-IV відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення розміру матеріальних збитків, що підлягають стягненню із відповідачки, оскільки є правильним визначення такого як різниці між сумою матеріального збитку згідно Висновку експерта №1-04/16 від 04 червня 2020 року - 119 289 грн і сумою виплаченого страховиком страхового відшкодування 54 242,74 грн.
Доводи апеляційної скарги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.
Суд першої інстанції, стягнувши витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 гривень, урахував такі письмові докази: договір про надання професійної правничої допомоги від 20 березня 2020 року, Додаткову угоду № 1 від 20 березня 2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 1 від 20 березня 2020 року; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Додатковою угодою № 1 до Договору від 14 вересня 2021 року.
Матеріали справи містять квитанції на загальну суму 11 000 грн (від 29 квітня 2020 року на суму 4 500,00 грн; від 20 березня 2020 року на суму 1000 грн; від 26 березня 2020 року на суму 5 500,00 грн), які підтверджують оплату позивачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що правова допомога надавалась в адміністративній справі іншій особі ОСОБА_3 , відхиляються апеляційним судом, оскільки згідно змісту договору про надання правової допомогу, додаткової угоди та акту виконаних робіт, убачається, що такі витрати були понесені ОСОБА_2 у зв'язку із підготовкою та поданням позову до відповідачки, щодо якої вирішувалось питання про притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача. Дані квитанцій на загальну суму 11 000 грн підтверджують оплату таких послуг саме ОСОБА_2 на користь адвокатського об'єднання «ЮРКОН» відповідно до умов укладеного договору про надання професійної правничої допомоги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кобець Тетяною Михайлівною, залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 17 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова