18 червня 2025 року м. Київ
Справа №759/7010/24
Провадження №22-з/824/842/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у справі №759/7010/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - Капітал», треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,
Постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - Капітал», треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про скасування рішення про державну реєстрацію речового права - залишено без задоволення.
30 травня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Харіним О.М. через систему «Електронний суд» подано заяву про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року, в якій він просить роз'яснити чи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції саме п.4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України?
Заява мотивована тим, що у змісті постанови Київського апеляційного суду зазначено, що: «Положеннями п.4 ч.3. ст.376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі». При цьому інших посилань на норми, частини та пункти ст. 376 ЦПК України постанова Київського апеляційного суду не містить. Із чого можна зробити висновок, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції є саме п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Керуючись положеннями ч.3 ст. 271 ЦПК України колегія суддів вважала, що їх неявка не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
Системний аналіз вказаних положень процесуального закону дає підстави стверджувати, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 24 липня 2020 року у справі №128/2734/17 роз'яснив, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Отже, законодавець визначив, що роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення у разі утруднення його виконання в примусовому порядку.
У даній справі постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року позовні вимоги залишені без задоволення, тобто вказане рішення не підлягає до примусового виконання. Резолютивна частина постанови апеляційного суду не допускає кількох варіантів тлумачення, є чіткою і зрозумілою.
В заяві представником фактично порушується питання щодо уточнення підстав скасування рішення суду першої інстанції, проте мотивувальна частина постанови апеляційного суду містить детальну аргументацію. Доводи представника позивача зводяться виключно щодо незгоди з таким рішенням суду, проте він не позбавлений права на оскарження цього судового рішення в порядку визначеним процесуальним законом.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про роз'яснення постанови.
Керуючись ст.ст. 271, 381, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у справі №759/7010/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло - Капітал», треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про скасування рішення про державну реєстрацію речового права - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: В.А. Нежура
Н.В. Поліщук