Справа № 303/4134/25
17.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/412/25, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукчівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Мукчівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 рокузадоволено клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Обрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів,тобто по 31 липня 2025 року включно.
Одночасно визначено заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали.
Роз'яснено ОСОБА_6 , що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Слідчий суддя в ухвалі вказує, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зокрема за вчинення кримінального правопорушення ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6
вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 307 КК України, запобіжний захід, який не пов'язаний з обмеженням волі - домашнього арешту.
Від прокурора ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника та прокурора, яке з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні Мукачівського ГУНП у Закарпатській області знаходиться об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025071040000423 від 04 квітня 2025 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
02.06.2025 року о 13 год. 25 хв. ОСОБА_6 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.06.2025 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення це свідчить про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 , до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, дані про особу підозрюваного (не працевлаштований, раніше судимий, востаннє 02.04.2025 року, проживає а рахунок тимчасових заробітків, не має тісних соціальних зв'язків) і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_6 , вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбаченихч.1 ст.177 КПК України.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 цій частині безпідставними.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 , розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 , та характером і обставинами злочину у якому він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст.182 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наведені в апеляційній скарзі доводи на захист підозрюваного ОСОБА_6 , були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів. Не вказала сторона захисту і на обставини, які б перешкоджали чи унеможливлювали подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний ОСОБА_6 , і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків чи інших учасників кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення, або порушувати процесуальні обов'язки, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначений судом першої інстанції розмір застави.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді іншого більш м'якого запобіжного заходу задоволенню не підлягають.
Правових підстав для зміни підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування до ОСОБА_6 тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,182,183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мукчівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді