Справа № 686/14697/25
Провадження № 1-кп/686/1095/25
16 липня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025243000001456 за обвинуваченям
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_5 », раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 об 11 год. 33 хв. 10.05.2025, перебуваючи у службовому транспортному засобі марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився на автодорозі М30, поблизу вул.Іона Павла ІІ у с.Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області, діючи умисно, з метою уникнення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до інспекторів сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є службовими особами, з пропозицією надання їм неправомірної вигоди у вигляді 100 Євро, для того, щоб останні, всупереч закріпленим посадовою інструкцією своїм функціональним обов'язкам, вимогам ч.1 ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч.5 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію», не доставляли ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на що отримав відмову від працівників поліції.
Тоді ж, ОСОБА_4 , не реагуючи на відмову працівників поліції щодо отримання неправомірної вигоди і неодноразові попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію і надання такої неправомірної вигоди, продовжуючи свої злочинні дії, об 11 год. 34 хв. 10.05.2025 повторно запропонував надати працівникам поліції неправомірну вигоду за сприяння, в межах наданих повноважень, у вирішенні питання щодо не доставлення ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, запропонував 200 Євро, на що знову отримав відмову від працівників поліції.
Продовжуючи свої злочинні дії, не реагуючи на відмову працівників поліції щодо отримання неправомірної вигоди і неодноразове попередження про кримінальну відповідальність за надання такої неправомірної вигоди, ОСОБА_4 10.05.2025, близько 11 год. 34 хв., перебуваючи у службовому автомобілі марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі М30, поблизу вул.Іона Павла ІІ у с.Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області, діючи умисно, усвідомлюючи, що інспектори сектору реагування патрульної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є службовими особами Національної поліції України та наділені повноваженнями щодо адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП, з метою уникнення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та не доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, помістив на підлокітник вищевказаного службового транспортного засобу кошти, в сумі 200 Євро, що, станом на 10.05.2025, відповідно до курсу Національного банку України, становило 9377 грн. 40 коп., таким чином умисно надав неправомірну вигоду.
За пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само за надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій, з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.369 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та надав показання про те, що дійсно 10.05.2025 він, будучи зупиненим на блокпосту, що знаходився на автодорозі М30, поблизу с.Мацьківці Хмельницького району Хмельницької області, після перевірки, працівниками ТЦК та працівниками поліції, його військово-облікових документів, у яких були відсутні відомості про проходження ВЛК ОСОБА_4 , останній добровільно сів до службового автомобіля працівників поліції, які приїхали з метою супроводження ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Перебуваючи у вказаному автомобілі в зазначені час та місці, ОСОБА_4 неодноразово пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду, щоб останні його відпустили та не доставляли у ТЦК, оскільки ОСОБА_4 мав намір уникнути складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, спочатку ОСОБА_4 запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду в розмірі 100 Євро, а отримавши від них відмову та попередження про кримінальну відповідальність, ОСОБА_4 , збільшивши пропозицію ще на 100 Євро та, отримавши від працівників поліції чергову відмову, положив на підлокітник вищевказаного службового транспортного засобу кошти в сумі 200 Євро та почав просити, щоб ті його відпустили, оскільки він їм надав неправомірну вигоду, однак працівники поліції його не відпустили та доставили до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , де на ОСОБА_4 був складений протокол за порушення правил військового обліку.
Вказані обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному поряду, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій, з використанням наданого їй службового становища.
Обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає ОСОБА_4 осудним та відповідальним за скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, у тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу виного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст. 50 КК України, згідно з якими, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Суд враховує, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, працевлаштований, за повідомленням КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я» на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, обставин, які пом'якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, позиції прокурора, висновку органу пробації щодо середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст. 369 КК України.
Таке покарання, у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для призначення обвинуваченому більш суворого виду покарання, з передбачених ч.1 ст.369 КК України, у виді обмеження волі або позбавлення волі, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та положення ст.ст. 61, 63, 65 КК України, - немає.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта становлять 1782 грн. 80 коп. і, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється.
Відповідно до положень ч.1 ст.96-1, п.3 ч.1 ст.96-2 КК України, примітки до ст. 364-1 КК України, п.5 ч.9 ст. 100 КПК України, речові докази - грошові кошти в сумі 200 Євро, які були предметом кримінального правопорушення, підлягають спеціальній конфіскації.
Необхідність в арешті майна, накладеному ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2025 (справа №686/13236/25) на вказані речові докази, відпала, тому, на підставі ст.174 КПК України, цей арешт слід скасувати.
Надані сторонами документи слід зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374-376, 532 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень).
Речові докази: грошові кошти в сумі 200 Євро, які передані на відповідальне зберігання до АТ КБ «ПриватБанк» (акт прийому-передачі майна на зберігання від 03.06.2025), на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, - конфіскувати.
Документи, надані сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782 грн. 80 коп. процесуальних витрат.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2025 р. (справа №686/13236/25) на вищевказані речові докази, - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя