Справа № 686/15223/25
Провадження № 1-кп/686/1109/25
17 липня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42025242260000038 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропивня Володарсько-Волинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, пенсіонера, інваліда 2 групи, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 13 травня 2025 року, близько 05 год. 15 хв., перебуваючи, у стані алкогольного сп'яніння, на четвертому поверсі у другому під'їзді будинку АДРЕСА_2 , навпроти вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 помітив належний ОСОБА_6 велосипед марки «Formula» моделі «Thor» (OPS-FR-26-749), сірого кольору, після чого прийняв рішення про таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення.
Тоді ж ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та достовірно знаючи, що в країні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 235/2025 від 15.04.2025, шляхом вільного доступу, таємно викрав зазначений велосипед марки «Formula» моделі «Thor» (OPS-FR-26-749), вартістю 5 566 грн. 67 коп., який взяв за кермо та по сходах викотив на вулицю, де сівши на нього поїхав з місця події та, в подальшому, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 5 566 грн. 67 коп.
За таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілої та надав показання про те, що усвідомлюючи, що в країні діє воєнний стан, будучи у стані алкогольного сп'яніння, близько 05 год. 15 хв. 13 травня 2025 року він, спускаючись по сходах другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , помітив біля квартири АДРЕСА_3 , що на четвертому поверсі вказаного під'їзду, двоколісний велосипед, який ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав, викотив на вулицю та сівши на нього поїхав до автозаправочної станції, де й залишив вказаний, належний потерпілій, велосипед, який, в подальшому, добровільно видав працівникам поліції.
Вказані обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному поряду, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає ОСОБА_5 осудним та відповідальним за скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, у тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу виного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст. 50 КК України, згідно з якими, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Суд враховує, що ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, яка позитивно характеризується за місцем проживання, пенсіонером, учасником бойових дій, має інвалідність другої групи, державні відзнаки та нагороди, на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за повідомленням КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я» на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та добровільно відшкодував завданий збиток (повернув викрадене майно), що пом'якшує йому покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, позицію прокурора та потерпілої, висновок органу пробації щодо середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, у мінімальному розмірі.
Разом з тим, враховуючи особу ОСОБА_5 , який є раніше не судимою особою, що позитивно характеризується, учасником бойових дій, має інвалідність, державні відзнаки та нагороди, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повернув викрадене у потерпілої майно, критично переоцінив свої дії, внаслідок чого в нього відбулись суттєві позитивні зміни соціальних орієнтирів, що знижує рівень його соціальної небезпечності, відсутність претензій у потерпілої, характер діяння, позицію прокурора, потерпілої та висновок органу з питань пробації про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом'якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку, що на підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених ст.76 КК України обов'язків.
На переконання суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Поряд з цим суд також враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
У справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти росії» від 24.03.05 суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмайлов проти росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів становлять 3119 грн. 90 коп. (1337 грн. 10 коп. + 1782 грн. 80 коп.) і, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України, речові докази: велосипед, сірого кольору, марки «Formula» моделі «Thor» (OPS-FR-26-749) (а.с.36, квитанція №336) слід повернути потерпілій ОСОБА_6 за належністю; синю кофту, чорні спортивні штани , чорну куртку, пару кросівок сірого кольору із синіми вставками, що були повернуті обвинуваченому ОСОБА_5 (а.с.49), - залишити йому за належністю; слід низу підошви взуття (а.с.32, квитанція №350) - знищити.
Необхідність в арешті майна, накладеному ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.05.2025 (справа №686/13797/25) на вищевказаний велосипед, відпала, тому, на підставі ст.174 КПК України, цей арешт слід скасувати.
Надані сторонами документи слід зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні та клопотання про застосування обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжного заходу не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374-376, 532 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю два роки.
У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: велосипед, сірого кольору, марки «Formula» моделі «Thor» (OPS-FR-26-749) (а.с.36, квитанція №336) повернути потерпілій ОСОБА_6 за належністю; синю кофту, чорні спортивні штани, чорну куртку, пару кросівок сірого кольору із синіми вставками, що були повернуті обвинуваченому ОСОБА_5 (а.с.49), залишити йому за належністю; слід низу підошви взуття (а.с.32, квитанція №350) - знищити.
Документи, надані сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 3119 грн. 90 коп. процесуальних витрат.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.05.2025 (справа №686/13797/25) на вищевказаний велосипед, - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя