Справа № 307/2561/25
Провадження № 6/307/43/25
17 липня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Чопик В.В., за участю секретаря Половко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів подання начальника Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Андрія Токар про встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України,
Начальник Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Андрія Токар звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, де просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (в порядку ст. 441 ЦПК України), громадянину України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Подання мотивує тим, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №71627174 з примусового виконання постанови № 308/9810/22 від 09.09.2022 року Ужгородського міськрайонного суду, про: стягнення з боржника ОСОБА_2 штрафу на користь держави в розмірі 788 128,26 грн.
20.04.2023, державним виконавцем, керуючись статями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанов надіслано сторонам виконавчого провадження, супровідним листом рекомендованою кореспонденцією для відома та виконання за Вих. N?3110 від 21.06.2016 року.
20.04.2023, державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт майна боржника. Копії постанов надіслано сторонам виконавчого провадження, супровідним листом для відома та виконання
20.04.2023, державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт коштів боржника. Копії постанов надіслано сторонам виконавчого провадження, супровідним листом для відома та виконання за Вих.№ 487391 від 27.09.2023 та електронним цифровим підписом до АТ КБ «Приватбанк», АТ "Універсал Банк", АТ "ОКСІ банк", АТ"ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", "Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", Публічне акціонерне товариство "Банк Восток", АТ "ПроКредит Банк", АТ "Акціонерно-комерційний банк "Львів", АТ «КРЕДОБАНК», АТ "ОТП БАНК, АТ "Ідея Банк" АТ "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", АТ "УКРСИББАНК", АТ "Акціонерний Банк"Радабанк".
В процесі виконання рішення суду, встановлено що станом на 15.07.2025 боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього відповідним рішенням та державним виконавцем вжиті всі необхідні заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для забезпечення своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду.
Тому, просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (в порядку ст. 441 ЦПК України), громадянці України: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
В судове засідання начальник Тячівського відділу ДВС не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №71627174 з примусового виконання постанови № 308/9810/22 від 09.09.2022 року Ужгородського міськрайонного суду, про: стягнення з боржника ОСОБА_2 штрафу на користь держави в розмірі 788 128,26 грн.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Пунктом 5 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
В розумінні пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", ухиленням, є навмисне чи інше свідоме невиконання боржником обов'язків за рішенням суду, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання та є підставою про застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь - якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Також, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Таким чином, наявність у боржника невиконаних зобов'язань за рішенням суду само по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду.
Ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення частини 3 статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
З подання не вбачається, що при виконанні вище вказаного рішення ( виконавчого листа) встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.
Із подання вбачається ОСОБА_1 не ухиляється від виконання вище вказаного рішення суду, такого доказу суду не надано.
Крім цього, із подання вбачається, що вище вказане рішення суду не має зобов'язального характеру, тобто за вказаним рішення боржник не зобов'язаний вчинити певну дію або утриматися від її вчинення, що зобов'язує державного виконавця виконати це рішення в порядку, передбаченому ст.66 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто примусово у відсутності боржника..
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 247, 441 ЦПК України, ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -
У задоволенні подання начальника Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Андрія Токар про встановлення тимчасового обмеження у виїзді за межі України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя: В.В. Чопик