вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2025 р. Справа№ 910/14137/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Сироткіна А.О.
від відповідача - Михалевич М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2025 р. (повний текст складено 24.03.2025 р.)
у справі № 910/14137/24 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 107748,58 грн,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач) про стягнення 107748,58 грн, з яких: 34843,78 грн заборгованості з виплати дивідендів, 62435,40 грн інфляційних втрат та 10469,40 грн 3 % річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач у порушення норм чинного законодавства не виконав належним чином зобов'язання з виплати позивачу, як акціонеру Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік відповідно до кількості належних йому акцій.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.03.2025 р. у справі № 910/14137/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати дивідендів у розмірі 34843,78 грн, інфляційні втрати в розмірі 62435,29 грн, 3% річних у розмірі 10455,65 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що відповідно до висновків Верховного Суду право на отримання частини чистого прибутку за результатами діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у 2020 році мають акціонери, які володіли корпоративними правами у Товаристві станом на 01 липня 2021 року, однак позивачем подано до суду виписку про стан рахунку в цінних паперах лише станом на 11 червня 2021 року, в той час як в матеріалах справи відсутня відповідна виписка станом на 01 липня 2021 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у справі № 910/14137/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження у у справі № 910/14137/24 та призначено її до розгляду на 27.05.2025 р.
У судовому засіданні 27.05.2025 р. у справі № 910/14137/24 оголошено перерву до 10.06.2025 р. після надання представниками сторін усних пояснень по суті апеляційної скарги.
Засідання суду, призначене на 10.06.2025 р., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці з 10.06.2025 р. по 11.06.2025 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 р. справу № 910/14137/24 призначено до розгляду на 24.06.2025 р.
У судовому засіданні 24.06.2025 р. представники сторін у судових дебатах підтримали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - статут), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 19.09.2019 р., Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта» засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 р. № 57 шляхом перетворення Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р. № 210/93.
Публічне акціонерного товариства "Укрнафта" є правонаступником Державного підприємства виробничого об'єднання «Укрнафта».
Рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 р. змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».
Згідно з п. 3.1 статуту акціонерами Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень статуту та вимог чинного законодавства України.
Як передбачено п. 3.2 статуту, кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
У відповідності до п. 6.1 статуту акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.
За п. 6.16 статуту документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Згідно з п. 5.1 статуту статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" становить 13557127,50 грн і поділений на 54228510 шт. простих іменних акцій.
Вбачається, що станом на 11.06.2021 р. ОСОБА_1 належало 350 простих електронних іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах депозитарної установи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрідом Фінанс Україна".
18.05.2021 р. відбулись загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", рішення яких оформлені протоколом № 31. На порядок денний, окрім інших, було винесено питання про розподіл прибутку товариства за підсумками 2018 року.
Згідно з протоколом № 31 від 18.05.2021 р. було прийнято рішення:
- затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку товариства за 2018 рік: на виконання ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн, що складає 30% чистого прибутку товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Решту чистого прибутку товариства за 2018 рік в сумі 4506581473,80 грн, що складає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку;
- затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами 2018 року в сумі 1931619526,20 грн;
- нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у розмірі 35,62 грн.
27.05.2021 р. відбулось засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», рішення якої було оформлене протоколом № 9/21 від 27.05.2021 р., згідно з додатком № 1 до якого визначено дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у 2018 році.
Також визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року - 11.06.2021 р.
Розмір нарахованих дивідендів (загальний розмір), що підлягають виплаті відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 18.05.2021 р. - 1931619526,20 грн.
Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію - 35,62 грн.
Строк виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021 р.; дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021 р.
Спосіб виплати дивідендів - виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України.
Порядок виплати дивідендів: виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу; дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами; виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, по мірі надходження коштів на рахунок Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у межах встановленого строку виплати дивідендів; витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів, тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання; для отримання дивідендів кожний акціонер Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» повинен звернутись до своєї депозитарної установи, де він має рахунок у цінних паперах по акціях Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» станом на 11.06.2021 р. та укласти з цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунка в цінних паперах (у разі відсутності договору); відповідальність за укладення договорів з депозитарною установою, своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів, за вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, тощо, покладається на акціонера; дивіденди, нараховані на акції AT «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», виплатити в порядку, встановленому Законом України «Про управління об'єктами державної власності».
Позивач вказує, що станом на день подання позову граничний строк для виплати дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік настав, але позивач не отримав дивіденди за 2018 рік та частину чистого прибутку за 2020 рік.
08.11.2021 р. між Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" (центральний депозитарій) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (емітент) було укладено додаткову угоду до договору про обслуговування випусків цінних паперів (щодо надання послуг з виплати доходів/сум погашення цінних паперів грошовими коштами), відповідно до пункту 1.1 якої емітент доручає, а центральний депозитарій зобов'язується надавати емітенту послуги щодо виплати доходів/сум погашення цінних паперів грошовими коштами за випущеними ним цінними паперами, що обслуговуються у центральному депозитарії.
Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 додаткової угоди центральний депозитарій зобов'язався приймати від емітента розпорядження про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами та інші документи, які відповідно до Правил центрального депозитарію, Регламенту провадження депозитарної діяльності центрального депозитарію необхідні для надання послуг, обумовлених цією додатковою угодою.
У відповідності до пп. 2.1.2 п. 2.1 додаткової угоди за умови надання емітентом центральному депозитарію всіх документів, які відповідно до Правил та Регламенту необхідні для виплати доходів/сум погашення за цінними паперами, здійснювати перерахування грошових коштів у вигляді доходів/сум погашення за цінними паперами емітента, що надійшли від нього на рахунок центрального депозитарію, визначений згідно з п.п. 2.3.2 цієї додаткової угоди, на відповідні грошові рахунки депозитарних установ, що мають діючу ліцензію на здійснення депозитарної діяльності та/або депозитаріїв-кореспондентів з одночасним наданням таким депозитарним установам та/або депозитаріям-кореспондентам розпорядження щодо виплати доходів/сум погашення отримувачам відповідних доходів/сум погашення.
За пп. 2.2.4 п. 2.2 додаткової угоди центральний депозитарій має право відмовити емітенту у наданні послуг, обумовлених цією додатковою угодою, в т.ч. у виконанні розпорядження, з підстав, обумовлених чинним законодавством України та/або цією додатковою угодою, та/або Правилами, та/або Регламентом, та/або договором.
Так, розпорядженнями № 01/01/13/05/02-02-213 від 22.12.2021р. та № 01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022 р. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" з вимогою здійснити виплату доходів за результатами діяльності у 2018 році в повному обсязі та перерахувати дані дивіденди на відповідні рахунки депозитарних установ/депозитаріїв-кореспондентів для наступної виплати (перерахування) власникам цінних паперів.
Згідно з розпорядженням № 01/01/13/05/02-02-213 від 22.12.2021 р. мало бути перераховано дивіденди на загальну суму 30072756,24 грн, а за розпорядженням № 01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022 р. - 12408534,48 грн.
Вказані суми чистого прибутку за результатами 2018 року перераховані Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України", що підтверджується платіжними дорученнями № 19389-П21 від 23.12.2021 р. на суму 30072756,24 грн та № 2875-П22 від 11.02.2022 р. на суму 12408534,48 грн.
Однак Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" відмовило у взятті до виконання вищезазначені розпорядження та повернуло перераховані кошти, що підтверджується платіжними дорученнями № 2486285401 від 29.12.2021 р. на суму 30072756,24 грн та № 2504219101 від 11.02.2022 р на суму 12408534,48 грн.
Також на загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" було прийнято рішення з питання № 13 порядку денного: "Розподіл прибутку і збитків Товариства за підсумками 2020 року. Прийняття рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів Товариства".
З питання № 13 порядку денного загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, що склала 99,963% від кворуму, прийнято рішення про те, що Товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 1 травня 2021 року, дивіденди не нараховувати, прибуток розподілити відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
26.05.2021 р., на виконання рішення загальних зборів акціонерів від 18.05.2021 р. (протокол № 31 від 18.05.2021 р.) та рішення правління Пблічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 20.05.2021 р. (протокол № 6/1 від 20.05.2021 р.), на адресу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків поштовим повідомленням направлено розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік, на підставі якого було задекларовано до сплати 1921167072 грн частини чистого прибутку, розрахованого на пакет акцій Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в статутному капіталі відповідача.
Наведені обставини встановлені судами під час розгляду справи № 640/18646/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерство фінансів України, Міністерство енергетики України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення пені, у межах якої Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", з-поміж іншого, просило визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови в поверненні надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у сумі 3268749760,86 грн, шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов'язань з частини чистого прибутку за 2020 рік (1921167072,00 грн) та дивідендів за 2018 рік (965730186,00 грн), щодо відмови в поверненні (381852502,87 грн) на рахунок ПАТ "Укрнафта" в установі банку; зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надати відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємств за 2020 рік у сумі 3268749760,86 грн шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов'язань з частини чистого прибутку за 2020 рік (1921167072,00 грн) та дивідендів за 2018 рік (965730186,00 грн), решту суми (381852502,87 грн) повернути на рахунок ПАТ "Укрнафта" в установі банку.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення норм чинного законодавства не виконав належним чином зобов'язання з виплати йому, як акціонеру Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік, не зважаючи на те, що строк для їх виплати настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
За ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у кількості 350 шт.
Отже позивач, як акціонер Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», у відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" має право на отримання дивідендів.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Як передбачено п. п. 12, 15, 27 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.
У відповідності до п. 6.18 статуту дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватись пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
За п. п. 6.20, 6.21 статуту Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок і строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради товариства, передбаченим першим реченням цього пункту, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою товариства. Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати.
Таким чином, рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.
Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.
Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.
Отже, задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб'єкта господарювання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 р. у справі № 910/12317/18, від 02.02.2023 р. у справі № 910/10164/21.
Встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» прийняло на себе грошове зобов'язання здійснити виплату акціонерам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2018 році у визначених наглядовою радою відповідача порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2018 в розмірі 35,62 грн на 1 акцію у строк до 17.11.2021 р., що підтверджується рішенням засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», яке оформлено протоколом № 9/21 від 27.05.2021 р. з додатками.
При цьому з прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк. Акціонер не зобов'язаний звертатись до товариства із заявою про виплату дивідендів, оскільки положеннями чинного законодавства такого обов'язку не встановлено.
Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.11.2020 р. у справі № 910/15324/19 та від 17.01.2018 р. у справі № 910/11316/17.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже позивач, як акціонер Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", виходячи з кількості належних йому акцій, має право на виплату дивідендів за 2018 рік у розмірі 12467,00 грн (350 акцій х 35,62 грн - 623,35 грн (5% податок на доходи) - 187,01 грн (1,5% військовий збір), на підставі рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленого протоколом № 31 від 18.05.2021 р., протилежні докази у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11656,64 грн (12467,00 - 623,35 - 187,01) дивідендів за 2018 рік є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача частини чистого прибутку у розмірі 23187,14 грн за 2020 рік судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ГК України відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України "Про управління об'єктами державної власності", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Як було встановлено вище, статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" поділений на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 статуту статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" складає 13557127,50 грн і поділений на 54228510 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна.
Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, належить 27114256 акцій відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", тобто 50% плюс 1 акція.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
За п. 12 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом.
Вбачається, що 18.05.2021 р. відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", скликані відповідно до рішення його наглядової ради від 25.03.2021 р.
Прийняті загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" рішення були оформлені протоколом № 31.
За результатами загальних зборів по питанню № 13 порядку денного вирішено здійснити розподіл прибутку і збитків товариства за підсумками 2020 року та прийнято рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів товариства.
По питанню № 13 порядку денного загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, що склала 99,963% від кворуму, прийнято рішення про те, що оскільки товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 1 травня 2021 року, дивіденди не нараховувати, прибуток розподілити відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Так, відповідно до абз. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.
Таким чином, вказаним Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що господарські товариства, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку.
Встановлено та відповідачем не заперечується, що рішення загальних зборів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про нарахування дивідендів станом на 01.05.2021 р. прийнято не було.
При цьому, саме загальні збори Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в межах наданих їм повноважень прийняли рішення від 18.05.2021 р. про розподіл прибутку за підсумками 2020 року, визначивши спосіб розпорядження прибутком товариства в порядку, встановленому статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Отже акціонери Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» мають право на частину чистого прибутку відповідно до кількості належних їм акцій, виходячи із суми коштів у розмірі 1921167072,00 грн, яка розрахована відповідачем в рахунок погашення грошового зобов'язання по сплаті частини чистого прибутку за 2020 рік до державного бюджету на підставі абз. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
26.05.2021 р. на виконання рішення загальних зборів акціонерів від 18.05.2021 р. (протокол № 31 від 18.05.2021 р.) та рішення правління Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 20.05.2021 р. (протокол № 6/1 від 20.05.2021 р.) відповідач склав та направив поштовим повідомленням на адресу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2020 рік, на підставі якого було задекларовано до сплати 1921167072,00 грн частини чистого прибутку, розрахованого на пакет акцій Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в статутному фонді Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».
Тобто відповідач визначив частину чистого прибутку за 2020 рік, що підлягає оплаті на частку Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до державного бюджету з розрахунку 90% чистого прибутку за 2020 рік.
Тому частка чистого прибутку за 2020 рік, належна до виплати на одну акцію, складає 70,8545 грн (1921167072,00 грн : 27114256 акцій, що належить НАК «Нафтогаз України» в статутному капіталі ПАТ «Укрнафта»).
Таким чином, ОСОБА_1 , як акціонер Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», має право на частину чистого прибутку за 2020 рік, розмір якого обчислений позивачем у сумі 23187,14 грн (350 акцій * 70,8545 грн - 1239,95 грн (5% податок на доходи) - 371,99 грн (1,5 % військовий збір)).
При цьому, відповідач не заперечує щодо суми, заявленої позивачем до стягнення як частини чистого прибутку за 2020 рік.
Відповідно до абз. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» частина чистого прибутку має бути сплачена до 1 липня року, що настає за звітним.
В матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу частини чистого прибутку до 1 липня 2021 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача частини чистого прибутку за 2020 рік у розмірі 23187,14 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Аналогічних за змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 р. у справі № 910/9326/22 у подібних правовідносинах.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 62435,40 грн інфляційних втрат та 10469,40 грн 3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
Оскільки відповідач був зобов'язаний виплатити дивіденди до 17.11.2021 р., зобов'язання вважається простроченим з 18.11.2021 р.
Також з огляду на подання позивачем позову 15.11.2024 р., саме ця дата має бути кінцевою при визначенні останнім розміру позовних вимог.
З розрахунку позивача вбачається, що останнім невірно визначено момент початку прострочення виконання зобов'язання відповідачем, а також перевищено строк нарахування відсотків у період з 15.11.2024 р. по 17.11.2024 р.
Враховуючи викладене, обґрунтованим є нарахування 3% річних у розмірі 1047,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 5250,93 грн на суму заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік, а також 10445,03 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2085,18 грн на суму заборгованості з виплати частини чистого прибутку за 2020 рік.
Однак, в 2020 році позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з виплати дивідендів за 2011-2013, 2014 роки, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 р. у справі № 910/14930/20 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь ОСОБА_1 97087,84 грн заборгованості з виплати дивідендів, 15177,01 грн процентів річних, 51025,97 грн втрат від інфляції та 2449,36 грн витрат по сплаті судового збору.
Вказану заборгованість у загальному розмірі 167740,18 грн було сплачено відповідачем 24.03.2023 р., що підтверджується відповідною банківською випискою.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Отже обставини, встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 р. у справі № 910/14930/20, мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують наявність у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем, їх розмір та факт настання строку їх виконання.
Виходячи зі змісту положень частини першої статті 598, статей 599, 600, 604 - 609 Цивільного кодексу України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 цього Кодексу (постанова Верховного Суду від 27.04.2018 р. у справі № 908/1394/17).
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду, за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов'язковим (постанова Велика Палата Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19).
Враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 р. у справі № 910/14930/20 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих до 16.09.2020 р., а також з огляду на те, що вказане рішення було виконано із простроченням, приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають застосуванню за весь час прострочення, тобто з 17.09.2020 р. по 23.03.2023 р.
Отже обґрунтованим є нарахування 3% річних на суму 7323,17 грн та інфляційних втрат у розмірі 46739,33 грн за період з 17.09.2020 р. по 23.03.2023 р. нараховані на заборгованість з виплати дивідендів за 2011 - 2013, 2014 роки.
Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 62435,29 грн, та 3% річних у розмірі 10455,65 грн.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2025 р. у справі № 910/14137/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.03.2025 р. у справі № 910/14137/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07.07.2025 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко