вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" липня 2025 р. Справа№ 910/4123/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025
у справі № 910/4123/23 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури
до 1) Київської міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рись Інвест Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки і зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
прокурор: Колодчина Р.В.
від відповідача 1: не з'явились
від відповідача 2: Дивак В.В., Кравець Р.Ю., Мартиненко А.В.
від третьої особи: ОСОБА_1.
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та ТОВ "Рись Інвест Груп" про
- визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4140/4181 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Рись Інвест Груп" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,9022 га по АДРЕСА_1 у Деснянському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0007), укладений між Київською міською радою і ТОВ "Рись Інвест Груп", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. та зареєстрований в реєстрі 27.12.2022 за № 4678;
- зобов'язання ТОВ "Рись Інвест Груп" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,9022 га по АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0007), у стані, придатному для її подальшого використання.
- зобов'язання ТОВ "Рись Інвест Груп" знести самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна - нежитлову будівлю літера "А", площею 296 кв.м, та гараж № 6, площею 28 кв.м, які розташовані на земельній ділянці, площею 0,9022 га, по АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0007).
Позовні вимоги, з посиланням на ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 16, 21, 203, 207, 215, 216, 316, 317, 318, 328, 375, 376, 377 ЦК України, ст.ст. 9, 90, 95, 102-1, 116, 122, 124, 134, 152 ЗК України, мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято, а договір укладено з порушенням норм чинного законодавства та всупереч інтересам держави та територіальної громади, оскільки земельну ділянку передано без проведення земельних торгів та площею, що майже в 28 разів перевищує площу майна, яке на ній розташовано.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 91/4123/23 у позові відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення відповідача-1 від 16.12.2021 №4140/4181.
Також, за висновком суду оспорюваний договір оренди є таким, що не суперечить вимогам законодавства, а тому не підлягає визнанню недійсним.
Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (ст.ст. 15, 16, 203, 215, 228, 328, 375, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 5, 79-1, 116, 123, 124, 134, 135, 136 ЗК України, ст. 2, 3, 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") та порушення норм процесуального права (ст.ст. 73, 74, 75, 77, 86, 236 ГПК України), просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/4123/23 та прийняти нове рішення яким позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити, судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4123/23 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025, справу призначено до розгляду на 30.04.2025.
10.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ОСОБА_1 вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/4123/23 - без змін, вирішити питання про розподіл судових витрат.
10.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Рись Інвест Груп" вимоги та доводи апеляційної скарги заперечило та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її безпідставність, вирішити питання про розподіл судових витрат.
14.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Рись Інвест Груп" просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 задоволено заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід у справі № 910/4123/23, матеріали апеляційної скарги передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 для розгляду справи № 910/4123/23 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 прийнято справу № 910/4123/23 до провадження новим складом колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, справу призначено до розгляду на 04.06.2025.
04.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення ТОВ "Рись Інвест Груп" щодо відзиву.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 задоволено заяву судді Кравчука Г.А. про самовідвід у справі № 910/4123/23, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 для розгляду справи № 910/4123/23 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 прийнято справу № 910/4123/23 до провадження новим складом колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, справу призначено до розгляду на 25.06.2025.
В судовому засіданні 25.06.2025 оголошувалась перерва до 09.07.2025.
09.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Київської міської ради про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, а також повідомлено, що Київська міська рада підтримує в повному обсязі попередньо викладену позицію у цій справі.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представники відповідача-2 та третя особа в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, доводячи її безпідставність.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 16.12.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 4140/4181 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Рись Інвест Груп" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 у деснянському районі міста Києва", яким вирішено передати ТОВ "Рись Інвест Груп", за умови виконання п. 2 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,9022 га (кадастровий номер 8000000000:62:701:0007) для експлуатації та обслуговування автостоянки (код виду цільового призначення - 12.04, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) на по АДРЕСА_1 у деснянському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно 13.10.2021 та 21.10.2021.
На виконання вказаного рішення 27.12.2022 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Рись Інвест Груп" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. та зареєстровано за номером 4678, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 16.12.2021 за №4140/4181 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування автостоянки.
Об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 16.12.2021 за № 4140/4181 та цього договору є земельна ділянка з такими характеристиками:
- кадастровий номер 8000000000:62:701:0007;
- місце розташування: АДРЕСА_1 у деснянському районі м. Києва;
- цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для експлуатації та обслуговування автостоянки);
- категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення;
- розмір - 0,9022 га.
Договір укладено на 15 років (п. 3.1 договору).
Судом також встановлено, що 22.03.2019 ТОВ "Рись Інвест Груп" було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ.А, загальною площею 296 кв.м по АДРЕСА_1 . Державна реєстрація була проведена на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна від 26.02.2019.
Також, 21.10.2021 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Рись Інвест Груп" та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Канайло Н.І. і зареєстрований в реєстрі за № 738, за ТОВ "Рись Інвест Груп" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю гаража № НОМЕР_1 , загальною площею 28 кв.м по АДРЕСА_1 .
Згідно із п. 5 пояснювальної записки від 09.11.2021 № ПЗН-30948 (до проекту рішення Київської міської ради) на земельній ділянці розташована автостоянка та нежитлова будівля літ "А" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1735951580000), загальною площею 296 кв.м., вказана будівля є власністю ТОВ "Рись Інвест Груп" (номери записів про право власності 44522174, 44522090, 44522017) та гараж № 6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2429954980000), загальною площею 28 кв.м., який є власністю ТОВ "Рись Інвест Груп" (номер запису про право власності 44563447).
Нерухоме майно було належним чином зареєстроване за ТОВ "Рись Інвест Груп", презумпція правомірності його набуття прокурором не спростована.
Таким чином, за рішенням Київської міської ради № 4140/4181 ТОВ "Рись Інвест Груп" було надано в оренду земельну ділянку, площею 0,9022 га, у зв'язку з набуттям ним права власності на нерухоме майна, тобто з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеній особі для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, за ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання в користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Частиною 2 ст. 134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; будівництва, обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
Отже, чинним земельним законодавством передбачено виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки, на якій воно розташоване без проведення земельних торгів.
Виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 124 і абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об'єктів надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об'єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об'єктів.
Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі №910/10500/19.
Місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що за встановлених обставин розташування на спірній земельній ділянці належного відповідачу-2 нерухомого майна (нежитлових будівель), що зумовлює застосування щодо процедури надання земельної ділянки в оренду виняткового застереження, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України, виключає застосування суб'єктом права комунальної власності на землю конкурентних засад (земельних торгів) при продажу права на оренду спірної земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 01.10.2024 у справі №910/20103/23.
Оскільки ТОВ "Рись Інвест Груп" є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:701:0007, право власності на яке є чинним та не скасовано, а прокурором у межах даної справи не доведено, що таке майно є самочинно збудованим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність наведених прокурором підстав для скасування рішення Київської міської ради про надання відповідачеві-2 цієї земельної ділянки в оренду.
Крім того, місцевим господарським судом правомірно враховано, що згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначені види цільового використання земельних ділянок, зокрема, 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Водночас як установлено судом відповідно до пункту 2.1 договору оренди земельної ділянки від 27.12.2022, укладеного між відповідачами цільове призначення земельної ділянки - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Тобто, цільове призначення земельної ділянки "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", визначене оспорюваним договором оренди, відповідає виду цільового використання земельної ділянки, який визначений Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок.
Також місцевим господарським судом мотивовано відхилені доводи прокурора про перевищення відведеної ТОВ "Рись Інвест Груп" площі земельної ділянки порівняно з площею належного останньому нерухомого майна.
Так, при вирішенні спорів щодо площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, суд може брати до уваги площу земельної ділянки, яка надавалася попередньому власнику будівлі, але право на яку не перейшло до набувача вказаного нерухомого майна в порядку ст. 120 ЗК України. В той же час це не виключає можливості землекористувача та відповідного органу визначати площу земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, шляхом розробки (затвердження, погодження) нового проєкту землеустрою чи технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідним обґрунтуванням необхідності збільшення чи зменшення її площі з урахуванням незмінності цільового та функціонального призначення.
Доведення обставин, пов'язаних з обґрунтованістю землевпорядної документації, у тому числі щодо розміру земельної ділянки, покладається на сторони в судовому процесі. При цьому відповідно до загальних засад господарського судочинства, врегульованих статтями 2, 13, 14, 74, 86, 237 ГПК України, позивач у справах зазначеної категорії повинен довести належними доказами, зокрема, але не виключно експертним висновком, ту обставину, що неналежними доказами є розроблений на замовлення відповідача проєкт землеустрою чи технічна документація із землеустрою, в яких власне і визначається конкретна площа земельної ділянки, необхідна орендарю для експлуатації та функціонування належної йому будівлі (ведення господарської діяльності). При цьому оцінка зазначених доказів повинна здійснюватися судами з дотриманням стандартів доказування, передбачених Господарським процесуальним кодексом України щодо їх належності, допустимості, обґрунтованості та вірогідності.
Отже, сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об'єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову. У зв'язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки в користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у ст. 14 ГПК України.
Відповідних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 30.03.2021 у справі №992/1323/20.
Отже, проаналізувавши надані докази та доводи усіх учасників справи, обставини, якими прокурор обґрунтовує заявлені вимоги, місцевий господарський суд дійшов до висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4140/4181 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Рись Інвест Груп" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування автостоянки на АДРЕСА_1 ", а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
При цьому, ст. 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину.
На переконання колегії суддів, за відсутності належних доказів того, що спірний договір суперечить вимогам законодавства, відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 16.12.2021 №4140/4181, на підставі якого оспорюваний договір оренди було укладено, вказаний правочин не підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи, що вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,9022 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:701:0007), у стані, придатному для її подальшого використання та про знесення самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна - нежитлової будівлі літера "А", площею 296 кв.м, та гаража № 6, площею 28 кв.м, які розташовані на земельній ділянці площею 0,9022 га по АДРЕСА_1 у Деснянському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0007), є похідними вимогами, то зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не доведено обґрунтованість позовних вимог, не спростовано висновку місцевого господарського суду про їх безпідставність.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/4123/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/4123/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/4123/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка