Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 7 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства “Нікольське» про виділення майнового паю в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського апеляційного суду від 25 березня 2004 року,
В січні 2003 року позивач звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він з 1975 року працював в колгоспі “Прапор комунізму», який був переіменований в колгосп “Герасимівський», а в 1992 році перетворений в колективне сільськогосподарське підприємство “Герасимівське». В липні 1993 року за невихід на роботу він був звільнений із членів КСП. В січні 2000 року правонаступником КСП “Герасимівське» стало приватне підприємство “Нікольське», куди перейшов його майновий пай. Просив включити його в список осіб, які мають право на майновий пай в ПП “Нікольське», визнати недійсним договір оренди майна, виділити йому майновий пай в натурі або в грошовому виразі на суму 6571 грн.
Рішенням Станично-Луганського районного суду від 10 жовтня 2003 року позов задоволено і стягнуто на користь позивача 6571 грн. вартості майнового паю.
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 25 березня 2004 року зазначене рішення скасовано і ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Просить рішення апеляційного суду скасувати, залишивши без зміни рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луганського апеляційного суду від 25 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.