Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 6 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - ВУВКГ) м.Коростеня Житомирської області про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, за касаційною скаргою Коростенського КП “Водоканал» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2004 року,-
У вересні 2003 року позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом керівника від 4 серпня 2003 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Накладене стягнення вважає незаконним, оскільки він працюючи диспетчером 3 червня 2003 року на робочому місці 10 хвилин був відсутній з поважних причин, крім того, дисциплінарне стягнення накладено на нього з порушенням місячного терміну, передбаченого ст. 148 ч.1 КЗпП України. Просив визнати наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення незаконним.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2004 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із постановленими рішеннями Коростенське КП “Водоканал» подало касаційну скаргу, в якій вказує, що судами першої і апеляційної інстанції не дана належна оцінка зібраним по справі доказам і неправильно застосовані норми матеріального права. Просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати і передати справу на новий судовий розгляд.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу Коростенського КП “Водоканал» відхилити, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 23 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.