Провадження 33/824/2104/2025 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
ЄУН: 753/4356/25 Суддя у І інстанції: Комаревцева Л.В.
5 травня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
потерпілої ОСОБА_1
особи, стосовно якої складені протоколи
про адміністративні правопорушення , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, якою об'єднана справа № 753/4356/25 (провадження № 3/753/2404/25) та справа № 753/4360/25 (провадження № 3/753/2405/25) в одне провадження з присвоєнням № 753/4356/25 (провадження № 3/753/2404/25) та провадження у справі про притягнення
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення,
Як зазначено у постанові, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2025року № 746005 ОСОБА_2 23 лютого 2025року о 13.00год. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме ображав нецензурною лайкою та штовхав, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2025року № 746006 вбачається, що ОСОБА_2 23лютого 2025 рокуо 13.00 год. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно своєї малолітньої дитини, ОСОБА_3 , а саме, у присутності дитини ображав нецензурною лайкою та штовхав колишню дружину ОСОБА_1 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду не встановлено в діях ОСОБА_2 складів адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки єдиним доказом на підтвердження викладених у протоколах обставин є заява потерпілої та відео, на якому зафіксовано факт того, що між колишнім подружжям виник конфлікт з приводу того, що ОСОБА_2 прийшов на зустріч з дитиною з увімкненим відеореєстратором, що не може бути безумовною підставою факту вчинення насильства в сім'ї. А відтак, зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що звернення до правоохоронних органів свідчить про наявність конфлікту між сторонами, але не підтверджує факту вчинення домашнього насильства.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року та ухвалити нове рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита в порядку ст. 288 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст. 1 закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, ОСОБА_1 зазначає, що 23 лютого 2025 року її колишній чоловік, з яким вона розлучена, ОСОБА_2 вчинив щодо неї фізичне та психологічне насильство у присутності їх малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, як зазначає апелянт, близько 13.00 год. 23 лютого 2025 року під час визначеної за законом зустрічі з донькою у її ( ОСОБА_3 ) присутності біля будинку, в якому вона проживає за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , в порушення норм ст. 307 Цивільного кодексу України, почав відеозйомку її з донькою на відеореєстратор. Отримавши від неї законне, чітке заперечення на зйомку, він в агресивно-настирницькій манері проігнорував його. В певний момент донька взяла у нього ( ОСОБА_2 ) відеореєстратор і передала їй. У цей час ОСОБА_2 різко накинувся на неї, сильно струснув за плечі і намагався повалити на землю. Також, він спробував схопити її за шию. При цьому, вказані дії з його сторони супроводжувались нецензурною лайкою, криком і образами в її ( ОСОБА_1 ) сторону та погрозами. Вона почала кричати, що викличе поліцію, що злякало ОСОБА_2 , і він відпустив її. Враховуючи його явну перевагу у вазі і силі та агресивний збуджений стан, вона відчула сильний страх і хвилювання, тому швидко повернулася з донькою до будинку і викликала поліцейський наряд. Їх спільна донька, ставши свідком насильницьких дій ОСОБА_2 , злякалась і певний час перебувала в ступорі.
Вважає, що факт вчинення психологічного та фізичного насильства зі сторони ОСОБА_2 по відношенню до неї в присутності їх неповнолітньої доньки підтверджується відеозаписом з камери спостереження будинку (відеофайл 16,8 мб тривалістю 2 хв. 38 с), який долучений до матеріалів справи та її особистими показами, як потерпілої.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що дії ОСОБА_2 слід розглядати саме як насильницькі і на відеодоказу (фрагмент 2 хв. 16 с - 2 хв. 18 с.) чітко видно, як ОСОБА_2 робить різкий загрозливий випад в її сторону зі спрямованою як для удару рукою; сильно хапає її за руки, викручуючи їх; намагається повалити її, а потім різко відпускає. У справі наявні докази попереднього вчинення фізичного насильства ОСОБА_2 проти неї під час перебування у шлюбі, що свідчать про неодноразовість такої поведінки. А окрім того, судом неправомірно враховані обставини, що не стосуються предмета розгляду, а саме, посилання на наявність майнового спору між сторонами, який фактично відсутній, та невірно викладені пояснення потерпілої (в постанові вказано, що вона вихопила у ОСОБА_2 відеореєстратор, хоча відеодоказ це спростовує). Апелянт наполягає на тому, що відеореєстратор їй передала донька.
На підставі вищезазначених доводів, фактів і доказів, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 173-2 КУпАП, неправомірно встановивши відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 , хоча зібрані докази це спростовують.
Заслухавши доповідь судді,
- пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, яка зазначила про те, що суд першої інстанції неповно та недостатньо дослідив наявні докази, у т.ч. відеозапис, на якому зафіксовано застосування фізичного насильства з боку ОСОБА_2 , який був переглянутий під час розгляду справи в суді першої інстанції. На цьому відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_2 її б'є, замахується, і вона на цьому наполягає. Доньку опитували працівники поліції. Вона запитували, чи можна доньку опитати в суді, на що працівники поліції та психолог не рекомендували. Вона зверталась до психолога з донькою через агресивну поведінку ОСОБА_2 після цієї ситуації. Підтверджень звернення до психолога у неї немає, вона зверталась у приватному порядку;
- ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наголошуючи на тому, що він зустрічається з донькою у певний час у присутності колишньої дружини - ОСОБА_1 , хоча він наполягав на тому, щоб зустрічі відбувались без участі ОСОБА_1 , яка негативно впливає на доньку по відношенню до нього, внаслідок чого він неодноразово звертався у відповідні служби, які проводили співбесіди з ОСОБА_1 . Також працівниками служби неодноразово ОСОБА_1 пропонувалось, щоб з дитиною попрацював психолог, на що вона відмовилась. Тому він повідомив офіційно і працівників служби, і ОСОБА_1 , що на кожній зустрічі він буде проводити відеозйомку зустрічей. При зустрічі він не вчиняв будь-яких агресивних дій та не висловлював будь-яких образливих слів. На відео, надане ОСОБА_1 , явно видно, що він не поводить себе агресивно або будь-яким іншим чином. ОСОБА_1 вихопила у нього належний йому відеореєстратор та жбурнула його в бік сміттєвих баків. Поки він ходив за відеореєстратором, ОСОБА_1 з донькою пішла. Окрім того, ОСОБА_1 долучила дві довідки про, нібито, вчинення ним систематичного домашнього насильства, що не відповідає дійсності та спростовується відповідними довідками. Він вважає, що ОСОБА_1 перекручує всі обставини;
- дослідивши наявні у справі докази, у т.ч. відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що 23 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про те, що під час зустрічі з дитиною, при якій вона теж була присутня, ОСОБА_2 поводив себе агресивно і настирливо, спілкувався на підвищених тонах, почав погрожувати їй та застосував фізичну силу, виражаючись нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою та переслідуванням, залякавши дитину. Намагався не допускати їх до виходу з дитиною. Образи, погрози та насильство з боку ОСОБА_4 в її бік мають систематичний повторювальний характер.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції безпосередньо після досліджуємих подій, останній заперечував обставини, вказані ОСОБА_1 , та вказав про обставини, аналогічні тим, які були ним заявлені під час апеляційного розгляду.
З відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що, надаючи пояснення працівникам поліції, ОСОБА_2 вказав про те, що саме ОСОБА_1 вирвала з його рук відеореєстратор, про застосування якого він попередив і соціальну службу, і ОСОБА_1 , та викинула його, внаслідок чого він розбився. Він ( ОСОБА_2 ) жодних дій агресивних дій по відношенню до неї не здійснював. Консьєржка може підтвердити, що він, навіть у будинок не заходив. Можливо, були свідки цього, бо один чоловік точно проходив.
Піднявшись до квартири за місцем проживання ОСОБА_1 , остання працівникам поліції зазначила про те, що вони зустрілись з дитиною з ОСОБА_2 на вулиці. Вона помітила у нього відеореєстратор. Вона йому повідомила, що проти відеозйомки, що або він виключає відеозймоку, і вони йдуть гуляти, або вона з дитиною повертаються до дому. Дитина взяла відеореєстратор та викинула. Відеореєстратор розбився. Після цього ОСОБА_2 почав її ( ОСОБА_1 ) трусити, бити та матюкатись. Вона з дитиною забігла в будинок і викликала поліцію. Консьєржка допомагала викликати поліцію. ОСОБА_1 також вказала, що ОСОБА_2 постійно ходить навколо будинку їхнього проживання, поводиться агресивно, вони бояться його.
Також на відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції опитують доньку сторін, яка на запитання працівників поліції повідомила, що не хоче з батьком бачитись; на запитання, чи бив батько маму чи її, вона не змогла відповісти, проте, показала, що він взяв маму за плечі та «трусив» її декілька разів. ОСОБА_1 перебиває доньку та говорить, що він звертався до неї зі словами, що «вона «гадость», і він їй зараз зробить». Після цього ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції, чому вона проти відеореєстратора, що він подає вже п'ятий раз до суду заяви, які судовими рішеннями не підтверджуються; що він неодноразово звертається до служби, яка також не підтверджує його заяви. Однак, ОСОБА_2 продовжує зйомки, чим тероризує їх.
Після цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знову відбувається словесна перепалка.
З відеозапису, наявному на флеш носії, наданому суду першої інстанції ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 з донькою виходять з будинку на вулицю. За ними йде ОСОБА_2 . На 47 сек. відеозапису ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхня донька заходять праворуч та зникають з відео. О 02.09 хв. відео має «скачок», після чого на відео видно ОСОБА_1 та доньку, до яких підходить ОСОБА_2 . О 02.17 хв. ОСОБА_1 раптово простягає руку до ОСОБА_2 та ривком щось вихоплює з рук в останнього. ОСОБА_2 намагається забрати цю річ, проте, ОСОБА_1 викидає її в бік смітника. ОСОБА_2 підбігає до кинутої речі, яку піднімає з землі, а ОСОБА_1 та донька у цей час, розвернувшись, йдуть в бік під'їзду. Піднявши викинуту ОСОБА_1 річ, ОСОБА_2 йде на певній відстані за ОСОБА_1 та донькою, не наздоганяючи їх.
Після перегляду даного відео ОСОБА_1 пояснила, що вона декілька разів говорила ОСОБА_2 , що, якщо він не виключить відеореєстратор, вона піде з дитиною до дому, на що ОСОБА_2 повідомив, що він сказав ОСОБА_1 , що, якщо вона піде до дому, то порушить приписи щодо його зустрічей з дитиною.
Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять і сторонами не надано.
З огляду на сукупність досліджених доказів, якими спростовуються доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, а, відтак, доходить висновку, що наявними у справі доказами не доводиться склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, всупереч доводів апеляційної скарги, в змісті оскаржуваної постанови судом не вказувалось про встановлення наявності майнового спору між сторонами, а про це зазначено у поясненнях ОСОБА_2 , які останній надавав суду першої інстанції.
За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року, якою об'єднана справа № 753/4356/25 (провадження № 3/753/2404/25) та справа № 753/4360/25 (провадження № 3/753/2405/25) в одне провадження з присвоєнням № 753/4356/25 (провадження № 3/753/2404/25) щодо ОСОБА_2 за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва