Провадження 33/824/1798/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 759/2836/25 Суддя у І інстанції: Мордвінов А.О.
16 червня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
у об'єднаних матеріалах справи про адміністративне правопорушення ЄУН 759/2836/25, провадження 3/759/1505/25 та справіЄУН 759/2841/25, провадження 3/759/1510/25, за ч. 1 ст.130 КУпАП в одне провадження під № 3/759/1505/25, визнанавинуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначено остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 20 січня 2025 року о 01.22 год., Кільцева дорога, навпроти вул. Зодчих, 74 у м. Києві, керувала транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
Окрім того, 20 січня 2025 року о 02.10 год., Кільцева дорога у м. Києві, керувала транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
Для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду провадження та прийняття рішення суд прийняв рішення, що адміністративні матеріали відносно однієї особи, а саме: справа ЄУН 759/2836/25, провадження 3/759/1505/25, та справа ЄУН 759/2841/25, провадження 3/759/1510/25, підлягають об'єднанню та мають бути розглянуті в одному провадженні.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на ст.ст. 245, 251, 256, 280 КУпАП, ст. 8 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», ч. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, судову практику Європейського суду з прав людини, вважає, що при розгляді справи місцевим судом було неповно з'ясовано всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при розгляді якої було допущено спрощений підхід.
Апелянт зазначає, що з відеозапису нагрудної камери працівників патрульної поліції вбачається, що всі дії щодо оформлення відносно неї адміністративних протоколів відбувались під час повітряної тривоги, яка тривала з 01:38 год. до 02:30год., у зв'язку з чим вона хвилювалась за своє життя та здоров'я.
За першим епізодом її дійсно зупиняли працівники поліції, коли вона їхала за подругою. Однак після такої зупинки її подруга, яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, з невідомих їй причин вибігла з машини та побігла у невідомому напрямку, а поліцейські після цього у неї перевірили документи та виявили, нібито, ознаки сп'яніння шляхом того, що вона видихнула повітря в напрямку поліцейського. Потім вона з працівниками поліції на автомобілях, кожний окремо, поїхали шукати її подругу. Надалі її було зупинено цими ж працівниками 20 січня 2025 року о 01:22 год. на Кільцевій дорозі в м. Києві, де працівники поліції повідомили, що її подруга заходиться у них в машині та те, що її подруга - ОСОБА_2 повідомила їм, що вони спільно вживали алкогольні напої. Проте, це не є правдою, що ОСОБА_2 може це підтвердити в судовому всіданні. Більш того, як зазначає апелянт, із запису відеокамери поліцейського слідує, що ОСОБА_2 вказує, що дійсно вживала алкогольні напої, однак не з нею, а з іншою дівчиною, з якою вони познайомились в караоке.
Після цього працівник поліції запитав її, чи вживала вона алкоголь, на що вона неодноразово категорично заперечувала. Далі працівник поліції, не повідомивши їй про жодні ознаки алкогольного сп'яніння, а, керуючись лише надуманими показаннями, як він зазначив, ОСОБА_2 , запропонував їй пройти тест за допомогою приладу «Драгер», на що вона одразу ж погодилась, оскільки не вживала алкогольні напої. При проходженні вище згаданого огляду вона декілька разів намагалась продути в трубку приладу «Драгер», однак у неї не виходило, та поліцейський почав погрожувати, що складе одразу протокол, та запропонував їй проїхати до лікаря нарколога, де можна пройти аналогічний тест, на що вона відмовилась, оскільки розуміла, що, якщо вона на місці не може пройти тест на прилад «Драгер», то і в лікарні не зможе його пройти. Цим працівник поліції ввів її в оману, оскільки, як вона дізналась пізніше, в лікарні можливо здавати біологічну речовину, на що б вона залюбки погодилась. Однак працівник поліції склав протокол за відмову від проходження огляду, фактично не роз'яснивши їй процедуру такого огляду. Факт того, що вона не приймала алкогольні напої підтверджується ще й перепискою з її чоловіком, скріншоти яких вона долучила до матеріалів справи, де вона вказує, що не вживає алкогольні напої. Вона ( ОСОБА_1 ) розуміє, що їй не ставиться в провину те, що вона керувала у стані алкогольного сп'яніння, однак, хоче донести суду про те, що у неї не було причини для ухилення від проходження огляду, оскільки в силу своїх фізіологічних властивостей не змогла пройти огляд на приладі «Драгер», а про те, що у лікаря нарколога можна здати біологічну речовину, їй не повідомлялось, а зазначалось, що у лікаря буде також прилад «Драгер», чим фактично було введено в оману.
Крім того, як зазначає апелянт, її не було відсторонено від керування, хоча на відеозапису дійсно працівник поліції повідомив, щоб вона залишалась на заправці, однак вона повідомила, що їй необхідно доїхати додому. На цьому відео обрізається та не відображається, як працівник поліції дозволив їй рух далі.
Що стосується останнього епізоду, то, як зазначає апелянт, після того як їй працівники поліції за попереднім епізодом надали дозвіл доїхати додому, її знову через 15 хвилин зупинили інші працівники поліції, яким вона одразу повідомила, що на неї тільки що вже склали адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП, на що працівник поліції запропонував їй пройти огляд на стан сп'яніння на місці, однак до лікаря нарколога взагалі не пропонував проїхати. Потім почав складати протокол та вже перед винесенням зазначеного протоколу запитав: «Якщо б я Вам запропонував проїхати до лікаря нарколога, Ви б погодились?», на що вона відповіла «ні», тому що розуміла з роз'яснень поліцейського за першим епізодом, що у лікаря їй знову доведеться проходити огляд за допомогою приладу «Драгер». Апелянт зазначає, що дана обставина підтверджується і самим протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 225412 від 20 січня 2025 року, в якому чітко зазначено: «від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки». Разом з тим те, що поліцейський за другим епізодом з самого початку не запропонував їй проїхати до лікаря нарколога, а одразу почав писати протокол, то це є порушенням п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а відповідно до розділу 3 п. 22 цієї ж Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Апелянт наголошує, що, якби вона знала, що може здати біологічну речовину, то від огляду в жодному разі б не відмовилась, однак така її відмова від проходження огляду була спровокована саме працівником поліції, що полягало у введенні в оману щодо порядку проходження такого огляду.Абсолютно всі її доводи, як зазначає апелянт, підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вважає, що у справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення статті Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку і обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у
ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався наведених вимог закону.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених обставин, суд першої інстанції врахував дані протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2025 року серії ЕПР1 № 225412, яким зафіксовано факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння; протоколу про адміністративне правопорушення від 20 січня 2025 року серії ЕПР1 № 225418, зафіксовано факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд дійшов висновку, що протоколи сумніву не викликають, оскільки складені відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавала, дії працівників поліції не оскаржувала.
Також судом враховано, що факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння підтверджується направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції, відповідно до яких ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», а також у лікаря нарколога. Однак, ОСОБА_1 вказаних вимог не виконала.
Суд встановив, що достатніх доказів, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння немає, однак, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнані судом такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, та прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані у порядку, встановленому законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та враховує таке.
Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).
На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови;
• виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)
Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За змістом п. 7, 8 розділу IIІ Інструкції обов'язковим є проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Згідно з п. 12, 13 вказаного розділу предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, тобто, огляд особи на встановлення стану наркотичного сп'яніння відбувається у медичному закладі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов'язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
З першого відеозапису події встановлено, що поліцейські підходять до автомобіля, який припарковий попереду з увімкненими сигналами аварійної сигналізації. Поліцейський повідомляє жінці, яка вийшла з автомобіля з водійського місця, що знайшли її подругу ОСОБА_2 , що ОСОБА_2 перебуває у них в автомобілі. Водій-жінка повідомляє, що вже втретє проїжджає заправку, не може її знайти. Поліцейський знову говорить, що ОСОБА_2 у них в автомобілі, і її можна буде забрати. Між жінками, одна з яких перебуває в автомобілі патрульної поліції, а друга - жінка-водій стоїть на вулиці, виникає сварка. Поліцейський звертається до жінки-водія на ім'я - ОСОБА_1 та запитує, чи вживала вона сьогодні щось. Водій-жінка заперечує. На це поліцейський говорить, що її подруга повідомила, що вони разом вживали алкоголь. Жінка-водій заперечила ці обставини та повідомила інші обставини, за яких розповіла про поведінку подруги, зазначивши, що вона (водій) нічого не вживала, що коли вона за кермом, то не вживає алкогольних напоїв. Поліцейський пропонує водій ці пройти огляд на «Драгері». Водійка погоджується. Поліцейський повідомляє, що зараз привезуть Драгер, щоб він був впевнений, що вона твереза. Після цього поліцейський роз'яснює водійці, що, якщо Драгер покаже більше 0,20 проміле, то вона перебуває у стані сп'яніння, на що водійка повідомляє, що знає, що була ситуація з її чоловіком, коли щодо нього безпідставно склали протокол за ст. 130 КУпАП. На зауваження поліцейського, що повинно було бути відео і не могло це бути безпідставно, водійка повідомляє, що саме було так, оскільки підійшли поліцейські до чоловіка, коли він сидів на зупинці біля свого автомобіля, попросили документи, а потім склали на нього протокол за ст. 130 КУпАП. Далі очікують привезення «Драгеру». Водійка протягом цього часу п'є воду. Привезли «Драгер». Чутно звук повітряної тривоги. Потім зафіксована розмова двох поліцейських, за змістом якої один запитує в іншого, що водійка водичку попиває? Другий поліцейський відповідає, що так, що десь з одинадцятої, пів дванадцятої вечора щось пили. Поліцейський розповідає іншим поліцейським, що водійка з подругою були в караоке. Вони зупинили її на вул.. Вернадського, тому що вона стала на зелений сигнал світлофора і стоїть. Після цього під'їхала на зупинку, а друга вискочила з машини та втекла. Водійка їздила та шукала подругу. Вони запитали у водійки, чи пила вона щось. Остання заперечувала. Потім, коли вони знайшли подругу, яка втекла, то та сказала, що вони вживали разом алкоголь. Потім знайшли водійку на автомобіля. Якщо вона щось і пила, то це було десь об одинадцятій вечора. Після цього поліцейський з «Драгером» направляється в бік водійки, її подруги та іншого поліцейського.
Протягом цього часу на відео зафіксовано, як водійка з подругою стоять біля іншого працівника поліції, сміються, розмовляють.
Поліцейський запрошує водійку, якою потім виявилась ОСОБА_1 , до автомобілю, де поліцейський роз'яснює порядок проходження огляду на приладі «Драгер», наслідки проходження, відповідає на запитання ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 говорить про те, що в «Тік-тоці» показують, що, навіть. коли люди не пили, показує, що вони п'яні. Поліцейській їй вдруге роз'яснює процедуру та наслідки, що у разі, якщо вона не буде згодна, поїдуть до лікаря нарколога, роз'яснює де цей медичний заклад. При ОСОБА_1 проводить контрольний замір повітря. Прилад «Драгер» показує 00 проміле. Поліцейський роз'яснює, як треба дути. На запитання ОСОБА_1 про те, що, у разі її незгоди з результатом, поліцейський вдруге їй роз'яснює, що тоді вони поїдуть до медустанови. Поліцейський говорить ОСОБА_1 , що якщо вона не пила, чого вона переймається. На це ОСОБА_1 починає задавати питання, якщо вона пила ліки. Поліцейський розпитує, що за ліки, чи пігулки, чи розчин. ОСОБА_1 говорить, що пила розчин, але давно. При проведенні огляду за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 не здійснює задув, як того вимагає та роз'яснює працівник поліції. ОСОБА_1 не виконує ці вимоги. Поліцейський наголошує, що гратись ніхто не буде. Що, якщо вона не проходить огляд на місці, то вони проїдуть до медичного закладу. У разі відмови від всього, відносно ОСОБА_1 буде складений адмінпротокол за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду, на що ОСОБА_1 відповідає, щоб складав протокол. Поліцейський задає питання ОСОБА_1 , якщо вона не пила, чому не проходить огляд, на що ОСОБА_1 каже, що вона ж дує. Поліцейський вчергове пояснює ОСОБА_1 порядок проходження огляду на приладі «Драгер», на що ОСОБА_1 говорить про те, що вони складали протокол за ст. 130 КУпАП. Поліцейський знову говорить ОСОБА_1 , що остання ж запевняла, що не пила. ОСОБА_1 відповіла, що не пила. На запитання поліцейського, навіщо їй 130, якщо вона не пила, ОСОБА_1 говорить, що це поліцейські хочуть скласти відносно неї 130. ОСОБА_1 розповідає поліцейському знову обставини того, як втекла подруга, що у чоловіка теж була безпідставно складена 130, що поліцейські і щодо неї хочуть скласти 130. Поліцейський в чергове роз'яснює, що він хоче переконатись, що вона твереза. Поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 , що вона керувала транспортним засобом у комендантську годину і була зупинена. У подальшому були встановлені обставини, які свідчать про те, що вона може перебувати у стані алкогольного сп'яніння, що він не хоче складати 130 просто так, чи буде вона проходити огляд. На це ОСОБА_1 відповідає, що вони хочуть на неї скласти 130, їй все зрозуміло. При цьому вона сміється. Поліцейський їй пропонує проїхати до лікаря нарколога, пояснюючи, що може вона там зможе пройти огляд. На це ОСОБА_1 говорить, щоб він складав на неї 130. Поліцейський запитує у ОСОБА_1 , чи відмовляється вона від проходження огляду, на що ОСОБА_1 стверджує, що так, що вона рада, що знайшла подругу, на що поліцейський їй говорить, що треба огляд пройти. ОСОБА_1 знову відмовляється, говорить, що все «бесполєзно». Після цього поліцейський попереджає, що буде складати протокол, на що ОСОБА_1 не заперечує. У подальшому на відео зафіксовано складання матеріалів, оголошення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, відсторонення від керування транспортним засобом (ас. 7).
На другому відеозаписі зафіксовано, як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупиняє другий поліцейський патруль за перебування під час комендантської години на дорозі. ОСОБА_1 на питання працівника поліції повідомляє, що вона розшукувала подругу, знайшли її поліцейські. При цьому ОСОБА_1 розповідає, що відносно неї вже склали перед цим протокол за 130. На питання працівника поліції, чому вона тоді за кермом, толком нічого не пояснює, просить відвезти їх до дому. Поліцейський, спілкуючись з ОСОБА_1 , просить дихнути на нього, після чого вказує ОСОБА_1 , що у неї ознаки алкогольного сп'яніння та висуває їй вимоги пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 заперечує, вказуючи, що вона не вживала алкоголь, розповідає обставини складання протоколу за ст. 130 КУпАП відносно чоловіка. Поліцейський знову їй висуває вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовляється, зазначаючи, що вона не вживала алкоголь, вживала подруга, яка нічого не пам'ятає, навіть те, що саме подруга сказала поліцейським перед цим, що, нібито, вона ( ОСОБА_1 ), вживала алкоголь, що з цього і почалось. Поліцейський запитує у ОСОБА_1 , що, якщо вона не вживала алкоголь, чому не хоче пройти огляд. ОСОБА_1 продовжує говорити, що була вже така ситуація з чоловіком, який не керував транспортним засобом, а на нього склали протокол за ст. 130, та просить знову поліцейського завезти до дому. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що, або вона проходить огляд, і у разі нормальних результатів, їде сама, або, у разі відмови від проходження огляду, на неї складається протокол за ст. 130 КУпАП, а потім її з подругою можуть відвезти додому. ОСОБА_1 говорить поліцейському, що хай складає протокол. Поліцейський знову перепитує, навіщо це їй, якщо вона каже, що не вживала алкоголь. Однак, ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі. Працівником поліції складається відносно ОСОБА_1 протокол про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші документи, після чого ОСОБА_1 та її подругу поліцейський відвозить до дому. Під час цих подій ОСОБА_1 сміється, поводить себе невимушено.
За результатами означених подій уповноваженими на те особами складені протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 20 січня 2025 року серії ЕПР1 № 225412 та від 20 січня 2025 року серії ЕПР1 № 225418, зміст яких у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті кожного адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій; у ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 , та дії останньої по відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння; є вказівка на порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що всі дії щодо оформлення відносно неї адміністративних протоколів відбувались під час повітряної тривоги, яка тривала з 01:38 год. до 02:30год., у зв'язку з чим вона хвилювалась за своє життя та здоров'я, спростовуються даними відеозаписів, які є об'єктивними доказами у справі, незалежними від будь-якого суб'єктивного сприйняття.
Є безпідставними і такими, що спростовуються відеозаписом й доводи ОСОБА_1 про те, що її подруга - ОСОБА_2 , з якою вона тоді перебувала, може підтвердити, що вона не говорила поліцейським про те, що вона ( ОСОБА_1 ) вживала алкоголь, оскільки з запису відеокамери поліцейського слідує, що ОСОБА_2 вказує, що дійсно вживала алкогольні напої, однак не з нею, а з іншою дівчиною, з якою вони познайомились в караоке.
Спростовуються наявними у справі доказами доводи ОСОБА_1 про те, що вона, нібито, не була відсторонена від керування транспортними засобами.
Посилання ОСОБА_1 про те, що, якби вона знала, що може здати біологічну речовину, то від огляду в жодному разі б не відмовилась, однак така її відмова від проходження огляду була спровокована саме працівником поліції, що полягало у введенні в оману щодо порядку проходження такого огляду, є безпідставними та спростовуються відеозаписами подій, оскільки ОСОБА_1 відмовилась у цілому від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння.
Оцінюючи та аналізуючи зібрані у справі докази, апеляційний суд враховує, що судом першої інстанції в основу своїх висновків обґрунтовано покладені наявні у справі та досліджені докази, оскільки вони є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою.
Таким чином, висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому передбачені законом підстави для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт, відсутні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції постанови винесена з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва