04 липня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/14072/24
номер провадження: 33/824/1886/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Іоніцой-Доценка Олега Павловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного міста Києва від 28 січня 2025 року,
Постановою судді Оболонського районного міста Києва від 28 січня 2025 року, з урахуванням постанови цього ж суду від 10 лютого 20225 року про виправлення описки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Оболонського районного міста Києва від 28 січня 2025 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення не містить підписів свідків або посилання на відеозаписи, зроблені нагрудними відеокамерами. Натомість у протоколі зазначено, що до нього додаються матеріали вх.№36795 від 04 жовтня 2024 року.
Вказує, що його огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відбувся з порушенням вимоги ч.4 ст.266 КУпАП, пункту 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103) та пункту 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), оскільки з матеріалів справи випливає той факт, що акт медичного огляду складно об 11 год 30 хв., хоча саме правопорушення начебто сталося о 07 год 00 хв. 18 квітня 2024 року. Той факт, що поліцейськими порушено вимогу щодо забезпечення огляду водія в закладі охорони здоров'я протягом двох годин з моменту виявлення підстав для цього, свідчать, зокрема відомості рапортів, з яких вбачається, що поліцейськими о 08 год 40 хв. вже було встановлено наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), а відтак його огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я проведено як мінімум через 02 год 50 хв. з моменту виявлення підстави для проведення такого огляду. При цьому фактично працівники поліції були на місці ДТП вже о 08 год 00 хв. 18 квітня 2024 року, що давало змогу їм виявити підстави для проведення огляду ще до 08 год 00 хв. Тому вважає, що в силу ч.5 ст.266 КУпАП огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 є недійсним.
Крім цього вказує, що висновок за результатами проведеного медичного огляду складався за його відсутності, після безпосереднього складення висновку він не повідомлявся, що порушує вимоги пункту 17 розділу ІІІ Інструкції №1452/735.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іоніцой-Доценка О.П., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі й просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з керуванням транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів і є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №970686 від 22 жовтня 2024 року, згідно з яким встановлено, що 18 квітня 2024 року о 07 год 00 хв. в місті Києві по Великій Кільцевій дорозі (перехрестя з проспектом Литовський) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Malibu», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння (висновок комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» (далі - КНП «КМНКЛ «Соціотерапія») №001527 від 18 квітня 2024 року), чим порушив вимоги пункту 2.9 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 28 квітня 2024 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди) (а.с.5);
- пояснення ОСОБА_1 , в яких він власноручно зазначив, що перед ДТП, яка сталася 18 квітня 2024 року, він не був під алкогольним чи наркотичним сп'янінням, але 08 квітня 2024 року після його дня народження у себе вдома з друзями він вживав наркотичну речовину, а саме, канабіс у невеликому обсязі (а.с.6);
- виготовлена із Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року, згідно з якою на іншого учасника ДТП, що сталася 18 квітня 2024 року накладено адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП (а.с.8-9).
Апеляційний суд враховує, що вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №970686 від 22 жовтня 2024 року, підписаний працівником поліції, який його склав, та ОСОБА_1 . Працівником поліції були роз'яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 у протоколі не вказав.
При апеляційному розгляді справи 28 березня 2025 року судом було задоволено клопотання адвоката Іоніцоя-Доценка О.П. про виклик інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Шатирьонка В.В. для надання пояснень з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №970686 від 22 жовтня 2024 року та обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні 25 квітня 2025 року інспектор відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП у місті Києві ДПП капітан поліції Шатирьонок В.В. повідомив, що ОСОБА_1 був учасником ДТП з потерпілими, тому на місце події прибула слідчо-оперативна група, яка здійснювала оформлення матеріалів, які було передано до слідчого відділу Оболонського управління поліції для визначення ступеня тяжкості отриманих травм та перевірки наявності підстав для відкриття кримінального провадження. Разом з тим, встановивши, що отримані учасниками ДТП травми були незначного ступеню тяжкості, матеріали було направлено до Управління патрульної поліції міста Києва для вирішення питання про притягнення їх до адміністративної відповідальності. Також пояснив, що за наявними письмовими матеріалами ним було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення іншим учасником ДТП за ст.124 КУпАП, якого в подальшому в судовому порядку було визнано винним, а також щодо ОСОБА_1 ним було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП, у зв'язку з відсутністю полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, капітан поліції Шатирьонок В.В. пояснив, що приблизно через чотири-п'ять місяців до нього надійшов висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з чим було здійснено виклик ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві. На підставі вказаного висновку та письмових матеріалів відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Обставини складання вказаного вище висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 йому не відомі, оскільки він є працівником відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП, а безпосередньо на місці ДТП працювала слідчо-оперативна група.
Також при апеляційному розгляді справи 25 квітня 2025 року судом було задоволено клопотання захисника про виклик інспектора взводу №1 роти № 2 батальйону №2 полку №1 (3 ОБП) УПП в місті Києві ДПП лейтенанта поліції Олександра Саламбаша для надання пояснень з приводу обставин проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Листом УПП у місті Києві ДПП Національної поліції України від 08 травня 2025 року №14478/41/11/18/03-2025 повідомлено суд апеляційної інстанції про те, що відповідно до наказу ДПП від 01 квітня 2025 року №54дск лейтенант поліції Саламбаш О.О. з 14 квітня 2025 року перебуває у службовому відрядженні до ЗСПП «Хижак-3» для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах Рівненської області до особливого розпорядження. У зв'язку з цим забезпечити його явку не є можливим.
Крім того, у судовому засіданні 16 травня 2025 року судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання захисника про виклик поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку №1 (З ОБП) сержанта поліції Салюка Ю.Ю. для надання пояснень з приводу обставин проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Поліцейський Салюк Ю.Ю. викликався апеляційним судом неодноразово у судові засідання, призначені на 13 червня 2025 року о 10 год 00 хв. та 04 липня 2025 року о 12 год 30 хв., шляхом направлення на поштову адресу УПП міста Києва ДПП Національної поліції України листів з проханням забезпечити явку сержанта поліції Салюка Ю.Ю. до суду апеляційної інстанції. Вказані листи були отримані УПП міста Києва ДПП Національної поліції України 23 травня 2025 року та 23 червня 2025 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.102, 105).
Проте поліцейський Салюк Ю.Ю. до апеляційного суду не з'являвся, причини неявки апеляційному суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою поліцейського Салюка Ю.Ю., у судовому засіданні 04 липня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Іоніцой-Доценко О.П.не заперечували щодо розгляду справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить підписів свідків або посилання на відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, а натомість у протоколі зазначено, що до нього додаються матеріали вх.№36795 від 04 жовтня 2024 року, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
З наданої захисником копії довідки старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві капітана поліції Величка Д.О. вбачається, що 18 квітня 2024 року приблизно о 07 год 07 хв. за адресою місто Київ, перехрестя Великої кільцевої дороги та проспекту Литовського, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_2 , на регульованому перехресті, виконуючи маневр лівого повороту на зелений сигнал світлофору не надав перевагу у русі автомобілю «Chevrolet Malibu», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався прямо також на зелений сигнал світлофору. Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, різані рани обличчя, був доставлений до центрального госпіталю МВС України. Водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та з попереднім діагнозом: ЗЧМТ був доставлений до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, а після огляду був відпущений додому (а.с.37).
Вказані вище обставини також підтвердив ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Тобто ОСОБА_1 був травмований, а у відповідності до п.8 розділу І Інструкції №1452/735, у разі скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
При цьому апеляційний суд враховує, що огляд водія на стан сп'яніння у медичному закладі не передбачає застосування технічних засобів відеозапису або присутність свідків.
Що стосується посилань захисника на те, що огляд ОСОБА_1 був проведений поза межами двох годин після виявлення підстав для проведення огляду на стан сп'яніння, а тому вважає його недійсним, то вони є неспроможними, виходячи з такого.
Так, положеннями ст.266 КУпАП передбачається, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. В Інструкції №1452/735 зазначається, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже метою доставки водіїв транспортних засобів, які виявили намір проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, не пізніше ніж протягом двох годин, є забезпечення достовірності результатів такого огляду.
Так, з матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 слідує, що в результаті ДТП, яка відбулася 18 квітня 2024 року о 07 год 00 хв. ОСОБА_1 був травмований, у зв'язку з чим його було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги і лише після огляду у вказаній лікарні його відпустили та він повернувся на місце ДТП.
З наданої захисником копії довідки Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги №2812 слідує, що ОСОБА_1 18 квітня 2024 року перебував у відділенні вказаної лікарні з 07 год 55 хв. до 08 год 40 хв. (а.с.82).
Як вбачається з висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001527 ОСОБА_1 було доставлено для огляду 18 квітня 2024 року о 10 год 00 хв.
Таким чином працівниками поліції дотримано положення Інструкції №1452/735 та ст.266 КУпАП, оскільки ними було здійснено доставку ОСОБА_1 протягом двох годин після надання йому швидкої медичної допомоги до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
При цьому проведення огляду ОСОБА_1 пізніше, а саме 18 квітня 2024 року об 11 год 30 хв. не залежало від дій працівників поліції.
З огляду на наведене, підстав ставити під сумнів достовірність результатів огляду ОСОБА_1 проведеного поза межами двох годин, у суду апеляційної інстанції не має. Таким чином посилання захисника про недійсність результатів проведеного огляду у даному випадку, на переконання суду апеляційної інстанції є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок за результатами проведеного медичного огляду складався за його відсутності, після безпосереднього складення висновку він не повідомлявся, є слушними.
Положеннями п.17 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 передбачено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Однак у графі висновку підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду, який міститься в матеріалах справи, жодних даних не зазначено.
Проте захисником не вказано, яким чином неповідомлення змісту вказаного висновку порушує права ОСОБА_1 та впливає на доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, апеляційний суд враховує, що в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що через дві неділі після проходження огляду йому прийшов позитивний тест на наявність наркотичних речовин.
Водночас, у випадку незгоди ОСОБА_1 із законністю проведення його огляду на стан сп'яніння та процедурою складання висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», цей висновок може бути ним оскаржений у встановленому законодавством порядку (п.8 Порядку № 1103).
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді першої інстанції у оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Отже, оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Оболонського районного міста Києва від 28 січня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного міста Києва від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов