Ухвала від 02.07.2025 по справі 381/2354/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/18263/21 Головуючий у І інстанції П'ятинчук І.В.

Провадження №22-з/824/936/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

02 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Доброванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, Дідівщинського ліцею Томашівської сільської ради, третя особа: Томашівська сільська рада, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради, Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, в якому просила стягнути на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 28 листопада 2023 року по 15 травня 2024 року у розмірі 73 495,24 грн.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 рокупозов задоволено.

Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 28 листопада 2023 року по 15 травня 2024 рокуу розмірі 73 495,24 грн та судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою в інтересах Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради звернулась керівник - Халіновська М.В., яка, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення по справі, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу представника Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради - Халіновської Мар'яни Вікторівни залишено без задоволення. РішенняФастівського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року залишено без змін.

16 червня 2025 року ОСОБА_1 засоби поштового зв'язку направила на адресу Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначила, що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявлялось клопотання про подання протягом 5 днів з дня винесення судового рішення у даній справі доказів понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

До заяви ОСОБА_1 долучила договір № б/н про надання правничої допомоги від 05 липня 2023 року, укладений між нею та адвокатом Будовою Н.М., Акт №1 передачі приймання наданих послуг від 16 червня 2025 року за договором № б/н про надання правничої допомоги від 05 липня 2023 року, детальний опис наданих послуг від 16 червня 2025 року по договору б/н про надання правничої допомоги від 05 липня 2023 року.

Згідно положень ч. 1, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Будова Н.М. підтримала заяву, просила її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства, про причини неявки суд не повідомляли.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у даній справі, пояснення представника заявника, перевіривши додані до заяви докази, судова колегія вважає за неохідне ухвалити додаткове рішення по справі для розподілу понесених відповідачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи вказане питання, апеляційний суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до чч. . 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

П. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1-4 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані ч. 4 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 6, 7 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.2 ст. 137, ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно з п.п. 4, 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Ст. 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Згідно зі ст. 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанціяхздійснювала адвокат Будова Н.М. на підставі укладеного Договору № б/н про надання правової (правничої) допомоги від 05 липня 2023 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору гонорар обчислюється у фіксованому розмірі за домовленістю Сторін та становить:

за підготовку адвокатського запиту- 1 000,00 грн;

за надання усних консультацій - 1 000,00 грн,

за вивчення судової практики щодо предмету спору 1 000,00 грн за одну годину роботи;

за підготовку позовної заяви до суду - 5 000,00 грн;

за підготовку клопотань - 1 000,00 грн;

за підготовку відзиву на апеляційну скаргу - 10 000, грн;

за представництво інтересів КЛІЄНТА в Фастівському міськрайонному суді Київської області, участь в судових засіданнях по справі - 1 500,00 грн за одне судове засідання;

за представництво інтересів КЛІЄНТА в Київському апеляційному суді, участь в судових засіданнях по справі - 4 000,00 грн за одне судове засідання.

Вартість правничої допомоги може збільшуватися в залежності від обсягу фактично наданих послуг Адвокатом.

Із долученого до матеріалів справи Акта приймання-передачі послуг з надання правової допомоги в Київському апеляційнму суді у справі №381/2354/24 від 16 червня2025 року вбачається, що адвокатом Будовою Н.М. надано наступні послуги: підготовлено та подано до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року у справі № 381/2354/24 (вартість наданої послуги 10000,00 грн); представництво інтересів Клієнта в Київському апеляційному суді, участь в судовому засіданні по справі № 381/2354/24 (вартість наданої послуги 4000,00 грн за одне судове засідання); підготовка клопотання про направлення апеляційної скарги на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року у справі № 381/2354/24 на електронну адресу представника позивача (вартість наданої послуги 1 000,00 грн).

Тобто, адвокатом Будовою Н.М. надано юридичні послуги відповідно до Договору №б/н про надання правничої допомоги від 05 липня 2023 року на суму 15 000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат сторони позивача за надання адвокатом послуг правової допомоги щодо розгляду справи у суді апеляційної інстанції складає 15 000,00 грн, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Зі змісту ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст. 182 ЦПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

30 червня 2025 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» від представника Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради - Халіновської М.В. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Заперечення обґрунтоване тим, що у відзиві на апеляційну скаргу адвокат, фактично, навів доводи, які суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, а також послався на судову практику, застосовану судом першої інстанції, відповідно, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги.

Представник Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради - Халіновська М.В. вказує про безпідставність вимоги про стягнення витрат за надання такої послуги, як виготовлення письмового клопотання про надсилання судом копії апеляційної скарги, оскільки його написання не потребує значної витрати часу (до години) і кваліфікації.

Вважає, що 4000,00 грн за участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції є завищеною сумою.

Беручи до уваги часткову обгрунтованість поданих стороною позивача заперечень, судова колегія не може в повній мірі погодитись із заявленим розміром наданих юридичних послуг на суму 15 000,00 грн, враховуючи наступне.

Зокрема, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи відповідача про те, що визначена договором вартість в розмірі 10 000,00 грн за підготовлення та подання відзиву на апеляційну скаргу є завищеною, оскільки в суді першої інстанції Будова Н.М. була представником позивача, зі справою ознайомлювалась не один раз та брала участь у судових засіданнях першої інстанції, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, адвокат здійснювала аналіз законодавства та досліджувала висновки ВС по аналогічним категоріям справ, тому на думку судової колегії 5000,00 грн за написання відзиву буде достатньої сумою для стягнення з відповідача.

Щодо участі в адвоката Будової Н.М. в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, судова колегія вважає обґрунтованою заявлену суму в розмірі 4000,00 грн, яка була визначена відповідно до п. 4.2 Договору № б/н від 05 липня 2023 року.

Щодо подання клопотання про направлення апеляційної скарги на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року у справі № 381/2354/24 на електронну адресу представника позивача (вартість 1000,00 грн), судова колегія вважає, що витрати з дану послугу, надану адвокатом стягненню не підлягають, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу представником Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради - Халіновською М.В. було подано до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» та відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України на поштову адресу позивача була направлена копія апеляційної скарги, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, а також урахуванням конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для частокового задоволення поданої по справі заяви й відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 9000,00 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом Будавою Н.М. обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, такими, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат та стягнення з Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, у зв'язку із чим приймає додаткову постанову у порядку ст. ст. 270 та 381 ЦПК України.

Керуючись ст. 133,137,141,246,270,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині задоволення заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі: Дідівщинський ліцей Томашівської сільської ради, код ЄДРПОУ 24892813, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Дідвчщина, вул. Незалежності, 2;

Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради, код ЄДРПОУ 44279136, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 9;

Третя особа: Томашівська сільська рада, код ЄДРПОУ 04359991, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. Перемоги, 9.

Повна постанова виготовлена 15 липня 2025 року.

Суддя-доповідач Д.О.Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар

Попередній документ
128895236
Наступний документ
128895238
Інформація про рішення:
№ рішення: 128895237
№ справи: 381/2354/24
Дата рішення: 02.07.2025
Дата публікації: 21.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (01.08.2025)
Результат розгляду: Задоволено
Дата надходження: 30.07.2025
Предмет позову: про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі
Розклад засідань:
17.06.2024 10:20 Фастівський міськрайонний суд Київської області
04.07.2024 12:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
16.08.2024 11:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
09.09.2024 14:30 Фастівський міськрайонний суд Київської області
30.09.2024 14:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
16.10.2024 12:30 Фастівський міськрайонний суд Київської області
20.11.2024 11:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
11.12.2024 14:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області