Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/3112/2025
м. Київ Справа № 752/3325/25
02 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постановуГолосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, 08 травня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що встановлені судом першої інстанції обставини не відповідають дійсності.
Зазначав, що він не відмовлявся від проходження в установленому законом порядку огляду на встановлення стану алкогольного сп?яніння, а погодився на проходження огляду на стан сп?яніння за допомогою приладу Драгер. На що працівник поліції повідомив йому, що у них відсутній із собою прилад Драгер та необхідно чекати приїзду іншого екіпажу поліції в якого наявний прилад Драгер, почекати доведеться 30-40 хвилин.
Вказував на те, що протягом всієї розмови працівники поліції неодноразово пропонували йому відмовитися від проходження огляду та в такому разі його відпустять. 3 моменту зупинки його транспортного засобу та до складення протоколу про адміністративне правопорушення пройшло близько двох годин. Весь цей час працівники поліції забороняли йому сісти в автомобіль та наказували стояти і чекати на вулиці.
Зазначав, що в той день була вогка та прохолодна погода на вулиці. Через заборону працівників поліції сісти в автомобіль та чекати приїзду іншого екіпажу поліції з приладом Драгер та,перебування на вулиці, він замерз та вже не відчував кінцівок, в результаті чого після чергової пропозиції працівника поліції відмовитися від проходження огляду на стан сп?яніння, він погодився лише для того, щоб мати можливість сісти в автомобіль та погрітися.
Вказує на те, що йоговідмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння не була вільною, а була фактицно спровокована діямипрацівників поліції.
Посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки правопорушення тайоговідмови від проходження освідування на стан сп?яніння.
Вважає, що суд першої інстанції,визнаючи його винним та притягуючи його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, не послався на жоден належний та допустимий доказ, а фактично обгрунтував свою постанову внутрішнім переконанням судді.
В матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Відповідно до п.6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України N?1395 від 07.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров?я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп?яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Адміністративна відповідальність за порушення п. 2.5 ПДР України настає саме за відмову на вимогу поліцейського від проходження в установленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп?яніння.
В матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення в якому, в порушення вимог Інструкції, не вказано його дій щодо ухилення від огляду; відеозапис, на якому він неодноразово повідомляє про свою згоду на проведення огляду для визначення стану алкогольного сп?яніння.
Таким чином, апелянт вважає, щооскільки протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом у справі про адміністративне правопорушення, матеріали справи взагалі не містять жодного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення, то суд першої інстанції безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився. Про день та час розгляду справи прокуратура судом повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції зазначав, що вина ОСОБА_1 доведена та підтверджується відомостями, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, відеозаписі з нагрудної камер поліцейського, направленням на огляд водія та поведінкою самого водія ОСОБА_1 зафіксованою на відеозаписі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 223810, складеного поліцейським взводу №1, роти №1, батальйону №1, полку №1 УПП у м.Києві сержантом поліції Гордієнком Г.К., 18 січня 2025 року, о 01 год. 40 хв., в м. Київ, вул. Бродівська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
18 січня 2025 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ» «Соціотерапія» з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія виявленні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду відмовився.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3880603 вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 , 18 січня 2025 року о 01 год. 39 хв. в м.Києві, Дніпровське шосе, був непристебнутий ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Із відеозапису події з нагрудної камери працівника поліції вбачається що, підійшовши до водія, працівник поліції запропонував показати документи, на що водій їх показав ( 01:32:42).
Працівник поліції під час спілкування повідомив, що відчуває від водія запах алкоголю.
В подальшому водій попросив його відпустити, на що працівник поліції йому відмовив та запитав, хто заставляв водія сідати за кермо напідпитку, на що водій повідомив «не зміг попасти нікуди, та в нього були обставини» ( 01:34:52).
На запитання поліцейського, чи буде водій проходити тест на стан алкогольного сп'яніння, водій погодився пройти огляд в лікарні ( зафіксований час на відео 01:35:16).
В подальшому водій повідомив, що не хоче їхати в лікарню, визнав, що помилився, та питав у працівників поліції, як йому краще зробити щоб було мінімум затрат і у них і у нього, і зазначив, що розуміє що помилився ( зафіксовано час на відео 01:35:58).
Працівник поліції повідомляє, що водій може пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, або проїхати до лікаря, на що водій попросив, щоб його не забирали нікуди ( 01:36:35).
Працівник поліції повідомив що у такому разі на водія буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР у зв'язку із тим, що він не поїхав до лікаря.(01:36:55).
Під час спілкування водій запитав у працівника поліції, як так зробити щоб нікуди не їхати і службова машина залишилася на місці, на що працівник поліції повідомив водію, якщо він не хоче нікуди їхати, то він може або відмовитися або пройти огляд на місці за допомогою Драгера ( 01:37:54).
ОСОБА_1 повідомив, що визнає свою винну ( 01:41:38).
Працівник поліції повідомив, що у випадку якщо водій відмовляється від проходження огляду, буде складено протокол та він зможе піти додому, а якщо погодиться пройти огляд необхідно буде зачекати поки інший патруль привезе Драгер (01:41:54).
На запитання працівника поліції, чи погоджується, чи відмовляється водій пройти огляд, водій відповів, що йому важко визначитися і вину свою визнає, на що йому працівник поліції повідомив, що відносно водія буде складено протокол ( 01:42:30).
ОСОБА_1 знову визнав свою провину ( 01:43:49).
Далі водій ОСОБА_2 запропонував скласти протокол, на що поліцейський пояснив йому, що відносно нього буде складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, права вилучатися не будуть оскільки водій показував їх у застосунку Дія ( 01:44:22).
В подальшому водій подякував працівнику поліції та зазначив, що працівники поліції попередили його можливий проступок ( 01:45:25).
Працівник поліції зазначив, що не потрібно було сідати за кермо, на що водій відповів, що обставини його змусили (01:45:35).
На запитання працівника поліції, чи багато водій випив, останній відповів, що «скільки наливали, стільки і пив» ( 01:53:13).
Водій повідомляв працівнику поліції, що здійснив порушення адміністративного законодавства ( 01:55:27).
Після складення протоколу водію ОСОБА_1 було оголошено його зміст, ознайомлено із правами та видано копію протоколу ( 02:23:32).
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння не була вільною, а була фактицно спровокована діямипрацівників поліції, суд апеляційної інстанції відхиляє як такі, що спростовуються матеріалами справи, а саме- дослідженим відеозаписом події із нагрудної камери працівника поліції.
Із відеозапису вбачається, що на запитання працівника поліції, чи буде водій ОСОБА_1 проходити тест на стан алкогольного сп'яніння, водій погодився пройти огляд в лікарні ( зафіксований час на відео 01:35:16). В подальшому водій повідомив, що не хоче їхати в лікарню, визнав, що помилився, та питав у працівників поліції, як йому краще зробити щоб було мінімум затрат і у них і у нього, і зазначив, що розуміє що помилився ( зафіксовано час на відео 01:35:58).
Працівник поліції повідомляє, що водій може пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, або проїхати до лікаря, на що водій попросив, щоб його не забирали нікуди ( 01:36:35).Працівник поліції повідомив що у такому разі на водія буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР у зв'язку із тим, що він не поїхав до лікаря.(01:36:55).
На запитання працівника поліції, чи погоджується, чи відмовляється водій ОСОБА_1 пройти огляд, останній відповів, що йому важко визначитися, і вину свою визнає, на що йому працівник поліції повідомив, що відносно водія буде складено протокол ( 01:42:30).
В подальшому водій кілька разів повідомляв працівникам поліції, що розуміє свою вину та навіть дякував.
Аналізуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність доводів скарги ОСОБА_1 та відсутність тиску чи іншого впливу поліцейських на ОСОБА_1 при його відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки чи в закладі охорони здоров?я. Поліцейський тривалий час роз?яснював ОСОБА_1 про його обов?язок пройти огляд на стан сп?яніння, порядок проходження такого огляду, наслідки відмови від проходження огляду. Неодноразово запитував ОСОБА_1 , чи погоджується він пройти огляд, чи відмовляється. ОСОБА_1 , діючи на власний розсуд, не погодився пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер чи у лікаря-нарколога. Після чого відносно нього було складено протокол за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції дослідивши відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, не вбачає жодних провокації чи дій зі сторони працівників поліції, що сприяли відмові водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки правопорушення та його відмови від проходження освідування на стан сп?яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи під час зупинки та процедури проведення огляду ОСОБА_1 працівниками поліції здійснювалася відеофіксація події, матеріали відеофіксації долучені до матеріалів справи, з огляду на це присутність двох свідків під час огляду водія у даному випадку не є необхідною.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: