справа № 758/13221/20
провадження № 22-ц/824/10738/2025
головуючий у суді І інстанції Захарчук С.С.
17 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббинк» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббинк» до Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 , третя особа - Профспілка співробітників банківського та фінансового сектору про скасування рішення, відмову у задоволенні заяви про незаконне накладення дисциплінарного стягнення,
У листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») звернулося до суду з позовом до Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 про скасування рішення, відмову у задоволенні заяви про незаконне накладення дисциплінарного стягнення.
Зазначало, що Рішенням комісії по трудових спорах (далі по тексту КТС) у справі №3/7.11.2020 від 7 листопада 2020 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання незаконним накладення на неї стягнення у виді догани згідно з наказом АТ «УкрСиббанк» №302-ВК від 9 жовтня 2020 року та зобов'язано Адміністрацію АТ «УкрСиббанк» скасувати зазначений наказ.
Підставою для оскарження ним рішення КТС у справі № 3/7.11.2020 від 7 листопада 2020 року є порушення його прав і законних інтересів, оскільки згідно зі ст. 229 КЗпП рішення КТС підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, які передбачені на його оскарження.
Вважало, що рішення КТС у справі № 3/7.11.2020 від 7 листопада 2020 є незаконним та безпідставним з огляду на наступне.
КТС Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УкрСиббанк» не має повноважень щодо розгляду індивідуальних трудових спорів працівників АТ «УкрСиббанк».
У банку не проводились загальні збори (конференція) трудового колективу з питання створення комісії з трудових спорів у АТ «УкрСиббанк» або у його підрозділах.
Отже, його трудовий колектив не ухвалював рішення про створення КТС в установі, не обирав членів КТС, не ухвалював рішення про створення КТС у структурному підрозділі - Департаменті корпоративного бізнесу АТ «УкрСиббанк».
Протокол від 20 березня 2017 року не підтверджує фактів проведення зборів трудового колективу АТ «УкрСиббанк» (11 працівників), які жодним чином не уповноважені його трудовим колективом (6 509 працівників) начебто провели загальні збори трудового колективу та прийняття рішення про створення КТС.
Тобто у порушення вимог ч. 1 ст. 223 КЗпП рішення про обрання КТС прийнято не на загальних зборах (конференції) трудового колективу підприємства, а профспілкою, тому КТС створено з грубим порушенням норм чинного трудового законодавства.
Зазначало, що наказ № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року про оголошення догани працівнику винесено за наявності достатніх підстав та у відповідності до вимог чинного законодавств, тобто він є законним з огляду на наступне.
Вказаним наказом начальнику відділення № 959 АТ «УкрСиббанк» Вілінській Л.О. було оголошено догану за недотримання вимог інформаційної безпеки АТ «УкрСиббанк», а саме пересилку (розповсюдження) інформації з обмеженим доступом - конфіденційної інформації (внутрішній документ банку щодо банківського продукту) на зовнішню адресу електронної пошти.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є службова записка провідного фахівця з операційної діяльності відділу операційної діяльності Першого Київського регіонального управління Київського регіонального департаменту роздрібного бізнесу АТ «УкрСиббанк» Рудюк Т.В. від 17 вересня 2020 року, пояснювальна записка начальника відділення № 959 АТ «УкрСиббанк» Вілінської Л.О. року від 10 вересня 2020 року, подання від 25 вересня 2020 року № 59/119067.
Відповідно до службової записки 17 вересня 2020 року Службою інформаційної безпеки 9 вересня 2020 року виявлено факт порушення інформаційної безпеки начальником відділення ОСОБА_1 , а саме: 9 вересня 2020 року зі своєї службової адреси електронної пошти здійснила відправлення на зовнішню адресу електронної пошти нормативного документу банку, що відповідно до п. 3.1. Положення про конфіденційну інформацію та банківську таємницю в АТ «УкрСиббанк», затвердженого наказом, відноситься до конфіденційної інформації та становить комерційну таємницю.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 вересня 2020 року, вона ненавмисно та випадково вклала в повідомлення замість файлу з особистим фото документ банку.
Ним було встановлено порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни через порушення вимог внутрішніх нормативних документів Банку, отже він мав підстави для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, таким чином його дії по притягненню ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є законними, а наказ №302-ВК від 9 жовтня 2020 року не підлягає скасуванню.
Посилаючись на вищевикладене, просив скасувати рішення Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «Укрсиббанк» у справі № 3/7.11.2020 від 7 листопада 2020 року та відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про незаконність притягнення її до дисциплінарної відповідальності та незаконність застосування до неї засобу дисциплінарного стягнення у виді догани, яку накладено на неї згідно з наказом АТ «Укрсиббанк» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсиббинк» до Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «Укрсиббанк», ОСОБА_1 , третя особа - Профспілка співробітників банківського та фінансового сектору про скасування рішення, відмову у задоволенні заяви про незаконне накладення дисциплінарного стягнення - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Акціонерного товариства «Укрсиббинк» - Левіна Аліна Анатоліївна звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що предметом даного позову є законність/незаконність рішення КТС, постановленого цим органом за заявою ОСОБА_1 , а не законність/незаконність вимог ОСОБА_1 , з яким вона попередньо звернулася до КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК», а оскільки позивачем оскаржується рішення КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК», ним обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав. Так, суд першої інстанції, зазначає, що позивач посилається виключно на порушення процедури створення КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК» як на підставу скасування рішення КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК» від 7 листопада 2020 року, що не відповідає дійсності з огляду на таке.
Позовна заява АТ «УКРСИББАНК» містить два розділи обґрунтування підстав звернення до суду із позовною заявою, зокрема:комісія з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УКРСИББАНК» не має повноважень щодо розгляду індивідуальних трудових спорів працівника АТ «УКРСИББАНК»; Наказ АТ «УКРСИББАНК» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року про оголошення догани працівнику винесено за наявності достатніх підстав та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вказує, що розділ другий містить детальне обґрунтування правомірності дій позивача по притягненню відповідача 2 до дисциплінарної відповідальності та наявності правових підстав для винесення Наказу АТ «УКРСИББАНК» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року про оголошення догани ОСОБА_1 .
Наголошує, що АТ «УКРСИББАНК» у позові посилається саме на незаконність вимог ОСОБА_1 , з якими вона звернулася до КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК», оскільки, Наказ АТ «УКРСИББАНК» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року про оголошення догани працівнику винесено за наявності достатніх підстав та у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, Банк не міг не звернути увагу суду на те, що таке рішення прийнято органом, що не має повноважень щодо розгляду індивідуальних трудових спорів працівника АТ «УКРСИББАНК».
Стверджує, що предметом позову є саме законність/незаконність вимог ОСОБА_1 , з якими вона попередньо звернулася до КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК», а Позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права шляхом скасування Рішення КТС ДКБ АТ «УКРСИББАНК» у справі № 3/7.11.2020 року та відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про незаконність притягнення її до дисциплінарної відповідальності та незаконність застосування до неї засобу дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яку накладено на неї згідно з Наказом АТ «УКРСИББАНК» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року.
Натомість вважає, що судом першої інстанції надано поверхневу оцінку вибірковим обставинам справи та зроблено передчасний висновок про те, що Банком обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що свідчить про прийняття судом першої інстанції рішення внаслідок неповного та неправильного встановлення фактичних обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
3 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_1 , в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що подання позову до КТС як відповідача є юридично хибним і становить самостійну підставу для відмови у позові. АТ «УКРСИББАНК» помилково визначило КТС як сторону спору, тоді як, відповідно до статті 228 КЗпП України та пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», судовий розгляд після рішення КТС має стосуватися вимог працівника до роботодавця (у даному випадку - ОСОБА_1 до АТ «УКРСИББАНК»), позивач не врахував, що КТС є лише органом, який розглядає трудові спори в позасудовому порядку, і її рішення оскаржується через перевірку вимог працівника, а не шляхом визнання дій КТС незаконними.
Вважає доводи АТ «УКРСИББАНК» щодо відсутності повноважень КТС Департаменту корпоративного бізнесу є необґрунтованими. Позивач не надав належних доказів порушення процедури створення КТС, передбаченої статтею 223 КЗпП України, а також не довів, що КТС діяла поза межами своєї компетенції, розглядаючи заяву ОСОБА_1 . Відсутність у матеріалах справи протоколу загальних зборів не є достатньою підставою для визнання КТС нелегітимною, оскільки позивач не виконав обов'язку доведення, передбаченого статтею 81 ІДПК України. Крім того, предметом судового розгляду є законність вимог ОСОБА_1 , а не процедурні аспекти створення КТС, що підтверджується рішенням Подільського районного суду від 18 червня 2024 року та постановою Верховного Суду від 8 квітня 2021 року у справі № 487/2492/16-ц.
Вважає доводи AT «УКРСИББАНК» щодо законності наказу № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року є необґрунтованими. Позивач не довів наявності умислу у діях ОСОБА_1 , заподіяння шкоди банку чи розголошення конфіденційної інформації третім особам. Документ не був підтверджений як такий, що становить банківську чи комерційну таємницю за законодавством України, а його відправлення на власну пошту ОСОБА_1 не кваліфікується як розголошення (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа № 35:9/10185/16-ц).
Також вважає доводи щодо дотримання процедури накладення дисциплінарного стягнення наказом № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року є необґрунтованими. Позивач порушив вимоги законодавства, зокрема: не отримав згоди Профспілки на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, пропустив строк накладення стягнення, передбачений статтею 148 КЗпП України, не забезпечив належного ознайомлення працівника з наказом та не надав належних доказів дисциплінарного проступку. Ці порушення підтверджуються листами Профспілки №039 від 9 жовтня 2020 року та №040 від 13 жовтня 2020 року, а також нормами КЗпП України (статті 148, 149, 252) і судовою практикою (Постанова Верховного Суду від 21 лютого 2018 року, Постанова Пленуму № 9 від 06.11.1992). Висновки КТС від 7 листопада 2020 року про незаконність наказу, підтримані рішенням Подільського районного суду від 18 червня 2024 року, є обґрунтованими та відповідають законодавству.
У судовому засіданні представник позивача Акціонерного товариства «Укрсиббинк» - Левіна А.А. просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Представник Профспілки співробітників банківського та фінансового сектору - Павленко Ю.Є. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що предметом даного позову є законність/незаконність рішення КТС, постановленого цим органом за заявою ОСОБА_1 , а не законність/незаконність вимог ОСОБА_1 , з якими вона попередньо звернулася до КТС Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УкрСиббанк», а тому позовні вимоги не відповідають належному способу захисту.
Такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що відповідно до наказу АТ «УкрСиббанк» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року ОСОБА_1 оголошено догану за недотримання вимог інформаційної безпеки АТ «УкрСиббанк» (а.с. 24).
Відповідно рішення Комісії з трудових спорів Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УкрСиббанк» від 7 листопада 2020 року у справі № 3/7.11.2020 заяву начальника відділення № 959 АТ «УкрСиббанк» Вілінської Л.О. про визнання незаконним та накладення на неї стягнення у виді догани згідно з Наказом АТ «Укрсиббанк» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії адміністрації АТ «Укрсиббанк» щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, згідно з Наказом АТ «Укрсиббанк» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року на ОСОБА_1 незаконними.
Зобов'язано адміністрацію АТ «Укрсиббанк» скасувати наказ № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року щодо накладення стягнення у виді догани на ОСОБА_1 , про що внести відповідний запис до особової справи ОСОБА_1 (а.с. 8-10).
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що КТС Департаменту корпоративного бізнесу АТ «Укрсиббанк» не має повноважень щодо розгляду індивідуальних трудових спорів працівників АТ «Укрсиббанк». Зазначав, що у банку не проводились загальні збори трудового колективу з питання створення комісії з трудових спорів у АТ «Укрсиббанк» або у його підрозділах.
Так, відповідно до статті 221 КзпП трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах та районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.
Згідно зі статтею 225 КзпП працівник може звернутися до комісії по трудових спорах (далі - КТС) у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 228 КЗпП у разі незгоди з рішенням КТС працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
Таким чином, положеннями Закону, що регулює трудові правовідносини між роботодавцем і працівником, прямо передбачено право як працівника так і власника чи уповноваженого ним органу оскаржити рішення КТС до суду. При цьому, з урахуванням змісту позовної заяви слідує, що одними із підстав для оскарження рішення КТС позивачем були наведені доводи щодо спростування вимог ОСОБА_1 щодо незаконності наказу АТ «УкрСиббанк» № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року про оголошення догани.Тому висновок суду про неналежність відповідного судового захисту є помилковим.
Підстав вважати, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у цій справі, немає.
Колегія суддів звертає увагу на те, що усталеною є судова практика, що відповідно до ст. 224 КЗпП України, комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу (див постанову Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі №343/621/18, від 13 листопада 2019 року у справі №210/8163/13-ц).
Зокрема законодавством про працю передбачено, що трудові спори відповідно до ст.221 Кодексу законів про працю України розглядають комісії з трудових спорів і районні (міські) суди. Розгляд індивідуальних трудових спорів регламентовано главою XV КЗпП України. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік.
Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників у складі комісії по трудових спорах підприємства повинна бути не менше половини її складу.
Комісія по трудових спорах обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії. За рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації можуть бути створені комісії по трудових спорах у цехах та інших аналогічних підрозділах. Ці комісії обираються колективами підрозділів і діють на тих же підставах, що й комісії по трудових спорах підприємств, установ, організацій. У комісіях по трудових спорах підрозділів можуть розглядатись трудові спори в межах повноважень цих підрозділів.
Організаційно-технічне забезпечення комісії по трудових спорах (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним органом. Комісія по трудових спорах підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка. Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 КЗпП України.
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Індивідуальні трудові спори - це неврегульовані розбіжності між працівником, з одного боку, і власником або уповноваженим ним органом - з іншого, з питань, пов'язаних із застосуванням законодавства про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших нормативних актів, а також колективних і трудових договорів.
Трудові спори можуть виникати при застосуванні угод про умови праці, укладених між власником або уповноваженим ним органом і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, а також нормативних актів, прийнятих трудовим колективом. Якщо розбіжності не було врегульовано зацікавленим працівником при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом, вони можуть стати предметом вирішення органів по розгляду трудових спорів.
Органи, які розглядають трудові спори, мають не тільки поновити порушене право працівника, а й вжити заходів щодо усунення причин, які породжують трудові спори. Щодо посадових осіб, які порушують права працівників, у необхідних випадках можуть застосовуватися заходи для притягнення їх до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
В даному спорі, роботодавець наполягає на факті не створенні у себе на підприємстві комісії по трудовим спорам.
В той же час, законом передбачене обов'язкове створення комісії по трудовим спорам на підприємстві з числом працюючих не менш як 15 чоловік.
Також, як слідує із наданих ОСОБА_1 пояснень Комісія по трудових спорах Департаменту корпоративного бізнесу АТ «УкрСиббанк» існувала станом ще на 2017 рік. Адресою КТС вказано приміщення АТ «УкрСиббанк» по вулиці Андріївська 2/12, кабінет 512. Тому позивач був обізнаний з діяльністю КТС ще з 2017 року. Відповідні обставини стороною позивача не спростовані.
Позивач обмежується твердженнями про процедурні порушення створення комісії по трудовим спорам. В той же час, позивачем не спростовано, що заява ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року була розглянута в межах компетенції комісії по трудовим спорам, а саме щодо законності накладення дисциплінарного стягнення.
Позивач не довів, що КТС діяла поза межами своїх повноважень або що розгляд заяви ОСОБА_1 суперечив нормам КЗпП України.
У своїй апеляційній скарзі АТ «УКРСИББАНК» стверджує, що наказ № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року про оголошення догани ОСОБА_1 є законним, оскільки вона порушила вимоги інформаційної безпеки, відправивши конфіденційний документ (внутрішній документ банку щодо банківського продукту) на зовнішню електронну пошту 9 вересня 2020 року. Позивач посилається на службову записку, пояснювальну записку ОСОБА_1 від 10 вересня 2020 року, подання до Профспілки співробітників банківського та фінансового сектору за вих. №59/119067 від 25 вересня 2020 року, а також пункти 6.3.1 та 6.3.3 «Вимог інформаційної безпеки до використання корпоративної електронної пошти» (наказ № 1428 від 28.11.2018), абзац перший «Зобов'язання по збереженню банківської, комерційної та службової таємниці» та пункти 6.1.2, 6.1.3 «Положення про конфіденційну інформацію та банківську таємницю» (наказ № ПОР-SЕС-72-вЗ від 15 червня 2015 року). АТ «УКРСИББАШС» вважає, що суд першої інстанції помилково підтримав висновки Комісії з трудових спорів (КТС) від 7 листопада 2020 року про незаконність наказу, ігноруючи обґрунтованість дисциплінарного стягнення.
Так, відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 від 10 вересня 2020 року, підтвердженої її усними поясненнями на засіданні Виконавчого комітету Профспілки 8 жовтня 2020 року (лист №039 від 9 жовтня 2020 року), відправлення документа на власну електронну пошту 9 вересня 2020 року о 18:00 було ненавмисним і сталося через випадкове прикріплення файлу замість особистого фото.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване лише за винне невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків. АТ «УКРСИББАНК» не надало доказів умислу ОСОБА_1 у розголошенні конфіденційної інформації, що є обов'язковою умовою для кваліфікації її дій як дисциплінарного проступку.
Відсутність умислу підтверджується листом Профспілки №039, де зазначено, що ОСОБА_1 діяла з необережності. Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», випадкова дія без умислу не може вважатися підставою для дисциплінарного стягнення.
Таким чином, судом встановлено відсутність складу проступку та умислу у діях ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 149 КЗпП України, при обранні виду дисциплінарного стягнення роботодавець зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості проступку, заподіяну шкоду, обставини вчинення проступку та попередню роботу працівника.
У рішенні КТС від 7 листопада 2020 року (справа № 3/7.11.2020) та листі Профспілки №039 від 9 жовтня 2020 року зазначено, що документ був відправлений на власну електронну пошту ОСОБА_1 , не передавався третім особам, не був поширений у засобах масової інформації чи іншим способом і не завдав шкоди АТ «УКРСИББАНК».
АТ «УКРСИББАНК» не спростувало ці висновки у своїй апеляційній скарзі та не надало доказів реальної шкоди, наприклад, фінансових збитків чи розголошення інформації третім особам. Лист №040 від 13 жовтня 2020 року додатково підтверджує, що Профспілка запитувала докази шкоди (лист №035 від 1 жовтня 2020 року), але позивач їх не надав.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, відсутність доказів заподіяної шкоди робить твердження позивача необґрунтованими.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відправлений документ містив конфіденційну інформацію.
АТ «УКРСИББАНК» стверджує, що документ підпадає під категорію конфіденційної інформації, посилаючись на внутрішні нормативні документи (накази № 1428 від 28.11.2018 та № ПОР-SЕС-72-вЗ від 15 червня 2015 року), але не довело, що він відповідає визначенню банківської чи комерційної таємниці за статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» або Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Позивач не надав копії документа чи інших доказів, які б підтверджували його конфіденційний статус.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 359/10185/16-ц, пересилання інформації на власну пошту без її поширення не кваліфікується як розголошення комерційної таємниці через відсутність ознаки розповсюдження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи АТ «УКРСИББАНК» щодо законності наказу № 302-ВК від 9 жовтня 2020 року є необґрунтованими. Позивач не довів наявності умислу у діях ОСОБА_1 , заподіяння шкоди банку чи розголошення конфіденційної інформації третім особам. Документ не був підтверджений як такий, що становить банківську чи комерційну таємницю за законодавством України, а його відправлення на власну пошту ОСОБА_1 не кваліфікується як розголошення про що правильно зазначено в рішенні КТС від 7 листопада 2020 року (справа № 3/7.11.2020).
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Враховуючи, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року у позові відмовлено за обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому при встановлених обставинах рішення підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову, з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. На переконання апеляційного суду у позові слід відмовити за недоведеністю позивачем вимог позову.
Керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббинк» задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року змінити в частині мотивів для відмови у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба