Справа № 132/659/25
Провадження № 33/801/659/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.
Доповідач: Ковальчук О. В.
15 липня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Чимириса Олександра Вікторовича на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
28.04.2025 року постановою Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з нього в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
26.05.2025 року, не погодившись з цією постановою, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Чимирис О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Чимирис О.В. вказав, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, і, відповідно, його результати є незаконними а такими, що не відповідають «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Скаржник вказує, що відповідний огляд було проведено лише за допомогою експрес-тесту та лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 в медичному закладі не проводилось. Вказує, що результат швидкого тесту є попереднім результатом, який потребує уточнення, а також за певних умов може бути неточним.
Крім того, посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому процедура його огляду повинна була бути проведена відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, чого зроблено не було.
При цьому, разом із апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Чимирис О.В. подав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що в межах 10-тиденного строку, передбаченого КУпАП, на оскарження постанови суду першої інстанції, 06.05.2025 року було подано апеляційну скаргу, натомість 21.05.2025 року постановою Вінницького апеляційного суду скаргу було повернуто із підстав відсутності витягу з договору про правничу допомогу, який підтверджує представництво захисника у суді апеляційної інстанції.
Водночас, одразу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, без зайвих зволікань, була повторно подана виправлена апеляційна скарга.
Таким чином, вважає, що строк на подачу апеляційної скарги на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 28.04.2025 року пропущений із поважних причин та є всі підстави для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП у разі заявлення клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, останнє вирішується суддею апеляційного суду. При цьому, необхідно взяти до уваги обставини, які об'єктивно вплинули чи могли вплинути на можливість оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Оцінивши доводи заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, з яких видно, що вперше апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції була подана в межах 10-тиденного строку, передбаченого КУпАП, тому апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови необхідно задовольнити.
При цьому, апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2025 року о 23:15 год. на АД М-21, 280 км, у межах м. Калинівка, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем PEUGEOT без номерного знаку в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку із згоди водія проводився у лікаря-нарколога в КП «Калинівська ЦРЛ КМР», висновок № 27 - позитивний «канабіс», чим порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 254838 від 24.02.2025 року, в якому викладені наведені вище обставини. (а.с. 1).
Направленням водія транспортного засобу до КП «Калинівська ЦРЛ КМР» для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23.02.2025 року, де зазначені ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло (а.с. 3).
Висновком № 27 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 23.02.2025 року, результат огляду: перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіс) (а.с. 4).
Рапортом поліцейського, відповідно до якого 23.02.2025 року о 23:15 год. працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «PEUGEOT» без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія було виявлено ознаки сп'яніння, після чого водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій погодився, результат огляду позитивний (а.с. 5).
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому, зокрема, зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , повідомлення наявності ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , вимоги працівників поліції пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, проходження ОСОБА_1 відповідного огляду (а.с. 8).
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд доходить висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, який підтверджено відповідним медичним висновком.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не відповідає встановленому порядку та його результати не можуть вважатися дійсними, оскільки огляд було проведено лише за допомогою експрес-тесту без проведення необхідного лабораторного дослідження, що є недостатнім для підтвердження стану наркотичного сп'яніння у водія, не заслуговують на увагу та правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на таке.
Пунктом 12 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Та обставина, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою експрес-тесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок суду першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає.
Діагноз лікаря, який вноситься до акту медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить, на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння. Клінічні дані в поєднанні із результатом експрес-тесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які досліджені апеляційним судом, і з яких встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився з його згоди лікарем у КП «Калинівська ЦРЛ КМР», при цьому жодних зауважень щодо порядку проходження огляду чи щодо дій медичного персоналу, правопорушник не висловлював, добровільно погодившись на проходження огляду саме за допомогою швидкого тесту.
Досліджені судом відеозаписи є інформативними і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і сам процес проходження відповідного огляду.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння за допомогою експрес-тесту ОСОБА_1 наполягав на відібранні у нього інших, крім сечі, біологічних зразків середовища для проведення лабораторних досліджень на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, ні у висновку медичного огляду № 27 від 23.02.2025 року, ні у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зазначив своїх заперечень щодо результатів проведеного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду судом не встановлено.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
При цьому, ОСОБА_1 або його захисник не надали суду доказів оскарження висновку № 27 від 23.02.2025 року щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
При цьому, відповідно до ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Аналізуючи наведені положення закону, апеляційний суд визнає, що передбачений ст. 266-1 КУпАП окремий порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, стосується тих військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
В той час, у даній справі відсутні будь які відомості, що, керуючи цивільним транспортним засобом, з ознаками наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби.
Водночас, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній повідомив, що він військовослужбовець та прямує на навчання у навчальний центр.
З огляду на наведене, в даному випадку, застосування ст. 266-1 КУпАП щодо проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 було безпідставним, а тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.
Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та ніяким чином не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
За таких обставин, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП дотримано, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Чимириса Олександра Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження цієї постанови суду.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Чимириса Олександра Вікторовича залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук