Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 4 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Красноармійський дінасовий завод» про стягнення суми заборгованості по аліментах, за касаційною скаргою ВАТ “Красноармійський дінасовий завод» на рішення Ленінського районного суду від 25 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2004 року,-
В липні 2003 року позивачка звернулась із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що в організації відповідача знаходиться виконавчий лист про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини.
Після звільнення боржника з роботи, організація з його зарплати аліменти в сумі 962 грн. 65 коп. вирахувала, про те їй вони перераховані не були. Просила стягнути на її користь суму основного боргу та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду від 25 листопада 2003 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2004 року позов задоволено частково і стягнуто у відшкодування моральної шкоди 925 грн. Заборгованість по аліментах відповідачем була виплачена в процесі розгляду справи.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ВАТ “Красноармійський дінасовий завод» подало касаційну скаргу в якій вказує, що судами допущено порушення норм матеріального і процесуального права. Відшкодування моральної шкоди може мати місце при наявності вини відповідача. Позивачка не довела обставини перенесення нею моральних страждань. Судом також необгрунтовано розмір моральної шкоди. Просить рішення суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ВАТ “Красноармійський дінасовий завод» відхилити, а рішення Ленінського районного суду від 25 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.