Справа № 548/1438/25
Провадження №3/548/343/25
15.07.2025 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Миркушіна Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від УПП в Полтавській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 за ст. 124 КУпАП, -
Від УПП в Полтавській областіна адресу Хорольського районного суду надійшов адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення по ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення Серія ААБ №371955 від 24.06.2025 рокувказано, що 24.06.2025 року о 22 годині 25 хвилини водій ОСОБА_1 на 247 км кілометрі автодороги “Київ-Харків-Довжанський» на території Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, керуючи транспортним засобом Skoda Kodiaq державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати постійну змогу контролювати рух та безпечно керувати ним врезультаті чого здійснив наїзд на перешкоду - пластиковий бампер, що лежав на проїзній частині, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав і показав, що що 24.06.2025 року о 22 годині 25 хвилини, рухаючись на автомобіліна 247 км кілометрі автодороги “Київ-Харків-Довжанський» з дозволеною швидкістю руху, він побачив як з, їдучого попереду в попутному напрямку вантажного автомобіля відлетів шматок пластику, який полетів під колеса автомобіля, яким він керував, внаслідок чого відбувся наїзд на дану деталь та пошкодило автомобіль. Нікому ніякої шкоди своїми діями не спричинив, просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 року) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої « за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції».
Суд приймає до уваги свідчення ОСОБА_1 , які він надав безпосередньо в суді, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
У п. 1.10 Правил Дорожнього руху України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до ст. 124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майно, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв'язку з правопорушенням. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п. 12.1 цих Правил.
Зокрема, п. 12.1 Правил передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» передбачено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом, зокрема щодо з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідків події, працівника ДАЇ, який склав протокол та надання їм відповідної оцінки, надання аналізу доказам, що містяться в матеріалах справи, в тому числі протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.
Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 066107 від 14.07.2022 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Крім того, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд повинен визначити чи порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимоги Правил дорожнього руху і чи стало це порушення причиною ДТП.
Склад адміністративного правопорушення передбачає комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом правопорушення заст.124 КУпАП є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбачає систему ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Вона містить у собі передусім такі ознаки, як: власне протиправне діяння (дія чи бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, спосіб та засоби вчинення правопорушення.
Проте, оскільки об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.
При ухвалені постанови, суд бере до уваги п.26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.122-4 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України.
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Суб'єктивна сторона - це комплекс ознак, що характеризують внутрішню сторону правопорушення. До ознак, які характеризують суб'єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.
За відсутності хоча б однієї із складових об'єктивної та суб'єктивної сторони караного діяння не можна стверджувати, що в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення. При цьому доказуванню підлягають всі елементи складу правопорушення. Тобто органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути доведено не тільки сам факт вчинення протиправної дії та її наслідків, але й причинний зв'язок між діяннями конкретної особи та шкідливими наслідками, що настали.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як випливає із змісту ст.279 КУпАП предметом розгляду справи про адміністративні правопорушення є дані, викладені у протоколі.
КУпАП визначено форму й основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі на забезпечення своєчасного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законодавством, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, суть його, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо заподіяно матеріальної шкоди, про це теж необхідно зазначити у протоколі, дані вимоги узгоджуються зі ст.251 КУпАП. Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язкових реквізитів, перелік яких міститься у ст.256, 283 КУпАП утруднює визначення складу адміністративного правопорушення, й обмежує права учасників.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно статті 251 КУпАП саме на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
З диспозиції ст. 124 КУпАП випливає, що внаслідок порушення ПДР мають бути пошкоджені транспортні засоби інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААБ №371955 від 24.06.2025 року не вбачається, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 пошкоджені транспортні засоби інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 спричинив механічні пошкодження автомобілю, яким керував, жодних інших наслідків не настало. Тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП.
Згідно із п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , спричинив механічні пошкодження лише транспортному засобу, яким він керував, а пошкоджень інших транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна спричинено не було, вважаю що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченогост.124 КУпАП, у зв'язку із чим ОСОБА_1 , слід звільнити від адміністративної відповідальності, а провадження в даній справі закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 124, 247, 283, 284 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного судучерез суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н.С.Миркушіна