11 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21105/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024р. у справі № 160/21105/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу
03.08.2024р. ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Губи В.В., за допомогою засобів системи «Електронний суд», звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу /а.с. 1-12/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/21105/24 та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін / а.с. 93-94/.
Представник позивача, посилаючись в адміністративному позові на те, що відповідачем безпідставно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення з нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки окремі з них винесенні за відсутність об'єкту такого нерухоме майна, а в інших не вірно застосована ставка податку 0,25% замість 0,1%, яка встановлена рішенням Новомиколаївської селищної ради Дніпропетровської області від 05.07.2019 №312-24/VII, тому просив суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, а також складені на їх підставі податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024р. у справі №160/21105/24 позовні вимоги задоволені частково; визнано протиправними податкові повідомлення-рішення від 31.10.2023 №0828530-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік; від 31.10.2023 №0828527-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 38314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік; ППР від 31.10.2023 №0828526-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік; ППР від 10.06.2024 №1343124-2412-0463-UA12040050000057182 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 17.05.2024 №0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн., прийняту ГУ ДПС у Дніпропетровській області; визнано протиправним і скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №0014868-1305-0436, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с. 163-166/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 17.12.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована судом 18.12.2024р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024р. відповідачу поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024р. у справі №160/21105/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/21105/24.
Матеріали адміністративної справи №160/21105/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 17.01.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 22.04.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ДПС в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 12.11.2024р. в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач та його представник правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 , позивач у справі, станом на 15.07.2024р. є власником нежитлових приміщень, а саме:
- майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1517 кв.м., дата державної реєстрації права власності 15.04.2021, частка власності 1/1;
- овочесховища, за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.118/.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пп. 266.7.2, пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформовані спірні податкові повідомлення-рішення форми «Ф», якими визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за податковий період 2020 - 2023 роки, а саме:
- від 31.10.2023 №0828525-2413-0464-UA12020010000033698 на суму 49 302,50 грн. (нежитлове приміщення (майновий комплекс), за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 104Б, загальною площею 1517 кв);
- від 31.10.2023 №0828528-2413-0464-UA12020010000033698 на суму 34 132,50 грн. нежитлове приміщення (майновий комплекс), за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 104Б, загальною площею 1517 кв);
- від 31.10.2023 №0828530-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 27 646,36 грн. нежитлове приміщення грн (нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_2 );
- від 31.10.2023 №0828526-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 103 767,62 грн (нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_2 );
- від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 38 314,20 грн. (нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_2 );
- від 10.06.2024 №1343122-2412-0463-UA12020010000033698 на суму 76 229,25 грн. (майновий комплекс), за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 104Б, загальною площею 1517 кв;
- від 10.06.2024 №1343124-2412-0463-UA12040050000057182 на суму 106 960,48 грн (нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_2 ).
Також, відповідно до п. 59.5 ст. 59 та п. 89.3 ст. 89 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області була сформована податкова вимога №0014868-1305-0436 від 17.05.2024, згідно якої станом на 16.05.2024р. у позивача наявний податковий борг у сумі 252 915,39 грн та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436 від 17.05.2024р. /а.с. 127, 128/.
І саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до норм п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником двох об'єктів нерухомого майна: майнового комплексу, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 104Б, загальною площею 1517 кв.м. та овочесховища, за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, підставою для скасування винесених податкових повідомлень-рішень за 2021, 2022 і 2023 роки від 31.10.2023 №0828528-2413-0464-A12020010000033698 на суму 34 132,50 грн, №0828525-2413-0464-UA12020010000033698 на суму 49 302,50 грн., від 10.06.2024 №1343122-2412-0463-UA12020010000033698 на суму 76 229,25 грн., позивач зазначив, відсутність у нього такого об'єкту нерухоме майна, як майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1517 кв., оскільки фактично з 11.12.2020р. його право власності на вказані торговельні павільйони було припинене, що підтверджується актом від 14.03.2024р., підготовленим інженером з інвентаризації нерухомого майна /а.с. 46/.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані доводи позивача щодо протиправності спірних податкових повідомлень рішень є безпідставними, оскільки позивач, як власник нерухомого майна не вичинив дій щодо внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення або знищення нерухомого майна, а саме майнового комплексу, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 104Б, загальною площею 1517 кв.
Між тим посилаючись на припинення у грудні 2020 року права власності на торговельні павільйони через їх демонтаж, позивач здійснив дії щодо державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 15.04.2021 номер запису про право власності №41619815 року, що також встановлено судовим рішенням Дніпровського апеляційного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 199/8516/22. Тобто, позивач не вважав нерухоме майно таким, що припинило своє існування.
Враховуючи викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2021, 2022 і 2023 роки на вказаний майновий комплекс, вчинено правомірно на підставі за даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим підстави для скасування прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень від 31.10.2023 №0828528-2413-0464-A12020010000033698 на суму 34132,50 грн, № 0828525-2413-0464-UA12020010000033698 від на суму 49 302,50 грн., від 10.06.2024 №1343122-2412-0463-UA12020010000033698 на суму 76 229,25 грн. відсутні, а отже обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем нараховано податок на належний позивачу об'єкт нерухомого майна - овочесховище, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 за період 2020-2023 роки, у зв'язку з чим прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 31.10.2023 №0828530-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік; від 31.10.2023 №0828527-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 38 314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік; від 31.10.2023 №0828526-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік; від 10.06.2024 №1343124-2412-0463- UA12040050000057182 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік.
Підставою для скасування вище зазначених податкових повідомлень-рішень за 2021, 2022 і 2023 роки позивач зазначив, що в податкових повідомленнях-рішеннях за 2020-2021 рік зазначений тип об'єкта нерухомого майна - інші будівлі із зазначенням ставки податку - 0,1% від мінімальної зарплати, тоді як у податкових повідомленнях-рішеннях за 2022 і 2023 роки вказана ставка податку - 0,25% від мінімальної зарплати, зазначений тип об'єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення.
Надаючи правову оцінку прийнятим податковим повідомленням-рішення Головного ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо нерухоме майно, яке знаходиться на території Верхньодніпровської міської територіальної громади, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно із пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Разом з тим, відповідачем на підтвердження правомірності встановленої ставки податку у спірних податкових повідомлень-рішень не надано жодного доказу, а саме рішень відповідної ради, на підставі яких встановленні ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які територіально знаходяться на території смт. Новомиколаївки, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської область.
При цьому відповідачем у відзиві не заперечувалась можлива невідповідність нарахованих сум у цих податкових повідомленнях-рішення, що свідчить про їх протиправність та невідповідності вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.10.2023 №0828530-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік; від 31.10.2023 №0828527-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 38 314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік; від 31.10.2023 №0828526-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік; від 10.06.2024 №1343124-2412-0463- UA12040050000057182 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, які є предметом оскарження у цій справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятих ним рішень під час розгляду справи судом, та не надав належних та допустимих доказів правомірності прийнятих ним рішень, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкової вимоги від 17.05.2024 №0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн., оскільки остання прийнята на підставі податкових повідомлень-рішень, частина яких визнана судом протиправними та скасована, а також про протиправність рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436, оскільки це рішення прийнято саме на підставі вимоги від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436, яка скасована судом.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 12.11.2024р. в оскаржуваній частині у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2024р. у справі №160/21105/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 11.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова