07 липня 2025 р.Справа № 440/545/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 24.04.25 у справі № 440/545/25
за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс"
до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці , Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання дій протиправними, скасування постанови,
Приватне підприємство "Август-Плюс" (далі за текстом також - позивач, ПП "Август-Плюс") звернулося до адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління ДПС у Полтавській області (далі та текстом також - відповідачі), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 про накладення штрафу в сумі 320000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області при виданні наказів від 15.10.2024 за № 3042-П, від 16.10.2024 за № 3067-П, від 16.10.2024 за № 3068-П, проведенні фактичних перевірок та складанні актів фактичних перевірок від 24.10.2024 (бланк № 005899), від 25.10.2024 (бланк № 005913, бланк № 005927).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 50-ДПС від 13.12.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Приватного підприємства "Август-Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4800,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, з посиланням на обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, наведені ним у відзиві на позовну заяву, зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Вказує про порушення судом першої інстанції приписів статті 21, 24, 265 Кодексу законів про працю України; Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником»; пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013; статті 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України; помилково застосовано статтю 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються обставинами справи, встановленими судом першої інстанції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Головне управління ДПС у Полтавській області подало пояснення, у яких викладає фактичні обставини справи та доводить встановлення відсутності офіційного працевлаштування працівників ПП "Август-Плюс". Підтримує вимоги апеляційної скарги Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, просить їх задовольнити.
У додаткових поясненнях у справі Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, крім викладеного в апеляційній скарзі, просить урахувати, що до Міжрегіонального управління 21.05.2025 надійшли копії матеріалів перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області щодо порушення позивачем статей 21, 24 Кодексу законів про працю України, допуску до роботи ОСОБА_1 у магазині «Маркетопт» за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, проспект Героїв Дніпра, буд. 89, без оформлення трудових відносин (додатки 2, 3) та надає до матеріалів справи копію акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області № 6336/16/31/РРО/38742694.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Август-Плюс" зареєстроване юридичною особою (код ЄДРПОУ 38742694); основний вид діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
15.10.2024 Головним управління ДПС у Полтавській області виданий Наказ №3042-П "Про проведення фактичної перевірки", яким з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), 80.2.7 (наявність інформації, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначено провести з 15.10.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків Приватного підприємства "Август-Плюс" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин "Маркетопт", що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17А за період з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.
15.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 24.10.2024 на бланку №005899 з реєстраційним номером №15142/16/31/РРО/38742694 від 24.10.2024, яким установлено порушення роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником, чим порушено статті 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущені до роботи без укладення трудового договору касира торгівельного залу - ОСОБА_2 , продавця продовольчих товарів - ОСОБА_3
16.10.2024 Головним управління ДПС у Полтавській області виданий Наказ №3067-П "Про проведення фактичної перевірки", яким з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), 80.2.7 (наявність інформації, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначено провести з 17.10.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків Приватного підприємства "Август-Плюс" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин "Маркетопт", що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 1/49 за період з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.
17.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 25.10.2024 на бланку №005913 з реєстраційним номером №15289/16/31/РРО/38742694 від 25.10.2024, яким установлено порушення роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником, чим порушено статті 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущені до роботи без укладення трудового договору касира торгівельного залу - ОСОБА_4
16.10.2024 Головним управління ДПС у Полтавській області виданий Наказ №3068-П "Про проведення фактичної перевірки", яким з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), 80.2.7 (наявність інформації, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначено провести з 17.10.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків Приватного підприємства "Август-Плюс" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин "Маркетопт", що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Халаменюка Олександра, 1 за період з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.
17.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 25.10.2024 на бланку №005927 з реєстраційним номером №15316/16/31/РРО/38742694 від 28.10.2024, яким установлено порушення роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником, чим порушено статті 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущені до роботи без укладення трудового договору касира торгівельного залу - ОСОБА_5 .
13.12.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на підставі актів фактичних перевірок Головного управління ДПС у Полтавській області №15289/16/31/РРО/38742694 від 25.10.2024, №15316/16/31/РРО/38742694 від 28.10.2024, №15142/16/31/РРО/38742694 від 24.10.2024 прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 50-ДПС, якою на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України вирішено накласти на Приватне підприємство "Август-Плюс" штраф у розмірі 320 000,00 грн.
Позивач не погодився з діями Головного управління ДПС у Полтавській щодо проведення фактичних перевірок та постановою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці під час розгляду справи не було доведено правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 50-ДПС від 13.12.2024, тому така підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 за №877-V (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V), заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону №877-V органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог, зокрема частин першої - четвертої та шостої статті 7 цього Закону.
Тобто вимоги ч.5 ст. 7 Закону №877-V, відповідно до якої перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення)), дотримуються відповідачем з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, як це зазначено у ч.4 ст. 2 Закону №877-V.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
У свою чергу, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов'язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
За змістом частини першої статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
А відповідно до частини третьої цієї статті працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 за №413, повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, - за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексу законів про працю України.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Як встановлено частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так само, відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №823 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 4.12.2019 №1132) /далі - Порядок №823/.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За змістом підпункту 5 пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є серед іншого, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Згідно з пунктом 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Пунктом 10 Порядку №823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
За змістом пункту 13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування (підпункт 5); перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов'язки (підпункт 7).
Відповідно до пункту 14 Порядку №823 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Пунктами 16, 17, 23 Порядку №823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
У разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).
Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Пунктами 3, 4 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Судом установлено, що на дату проведення заходу державного контролю згідно з Наказом від 15.10.2024 за № 139-К ОСОБА_3 прийнята на роботу з 15.10.2024 на посаду продавця продовольчих товарів, умови роботи: основна; згідно з Наказом від 15.10.2024 за № 140-К ОСОБА_2 прийнята на роботу з 15.10.2024 на посаду касира торговельного залу, умови роботи: основна; згідно з Наказом від 17.10.2024 за № 142-К Савонік А.В. прийнята на роботу з 17.10.2024 на посаду касира торговельного залу, умови роботи: основна; згідно з Наказом від 17.10.2024 за № 143-К ОСОБА_5 прийнята на роботу з 17.10.2024 на посаду касира торговельного залу, умови роботи: основна.
Позивачем були надані відповідачам та до суду також копії трудових книжок працівників, повідомлень про прийняття на роботу працівників, витяги з табелю обліку робочого часу, відомості на виплату заробітної плати, платіжних інструкцій щодо перерахування ПДФО та єдиного соціального внеску.
Акти фактичної перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області №15289/16/31/РРО/38742694 від 25.10.2024, №15316/16/31/РРО/38742694 від 28.10.2024, №15142/16/31/РРО/38742694 від 24.10.2024 підписані представником позивача із зауваженнями про незгоду із установленими порушеннями.
Представниками відповідачів не надані суду докази, які б спростовували вказані обставини.
Отже, гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були належно оформленими працівниками, чого не було враховано контролюючим органом при винесенні оскаржуваної постанови.
Щодо посилання відповідачів на те, що позивачем не було своєчасно подано до Головного управління ДПС у Полтавській області повідомлення про прийняття на роботу, суд зазначає, що частина друга статті 265 КЗпП України не передбачає застосування штрафу до суб'єкта господарювання за несвоєчасне повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Окрім того, відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов'язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.
Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 23.04.2020 у справі №440/45/19, від 24.09.2020 у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 у справі №183/6018/18.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як суб'єкт владних повноважень, яким прийнято спірну постанову, мав довести її правомірність шляхом надання суду належних, достатніх і допустимих доказів, проте відповідного обов'язку не виконало.
Щодо наданого відповідачем під час апеляційного розгляду справи акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області № 6336/16/31/РРО/38742694, то колегія суддів такий до уваги не бере, оскільки суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
З огляду на наведене вище, колегія суддів зазначає, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску громадян до роботи без укладення трудового договору здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства. А відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованим та безпідставним.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 440/545/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 14.07.2025