07 липня 2025 р.Справа № 440/5760/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/5760/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Полтавської митниці
про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Держмитслужби (далі по тексту Полтавська митниця, відповідач, митний орган), в якій просив:
- визнати протиправною відмову Полтавської митниці у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585;
- зобов'язати Полтавську митницю відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585: напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі № 440/5760/24 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною відмову Полтавської митниці, оформлену листом від 03.11.2023 №7.23-2/7.23-15-02/10/407.4 щодо відмови у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 - напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - ZA021L23900000486, повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Зобов'язано Полтавську митницю відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585: напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі № 440/5760/24 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач наполягає на правомірності відмови у відновленні режиму вільної торгівлі до товару, імпортованого позивачем, оскільки уповноваженим митним органом Італійської республіки листом, наданим у відповідь на запит Державної митної служби, засвідчено походження товару з країн Співтовариства, однак не підтверджено статусу преференційного походження товару.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у митного органу підстав для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару, у розумінні статті 33 Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), статті 45 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки, враховуючи, що ввезений позивачем товар є транспортним засобом, що був у використанні, а практика перевірки документів про походження таких товарів, виданих країнами ЄС, свідчить про високий ризик не підтвердження преференційного походження таких товарів, митниця, з метою проведення перевірки наданої ФОП ОСОБА_2 декларації про походження товару, скористалася правом, передбаченим ст. 33 Протоколу І та направила відповідний запит до митних органів країни-експортера.
Вважає безпідставним відхилення судом першої інстанції листа митного органу Італійської Республіки від 18.11.2022 № 523873/RU/CO, як доказу правомірності надання відмови у відновленні режиму вільної торгівлі до товару, митне оформлення якого здійснено за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, оскільки в ньому (відповідно до офіційного перекладу на українську мову) вказано, що товари експортовані в Україну, згідно з рахунками-фактурами, зазначеними у предметі листа мають походження з країн Співтовариства, мовою оригіналу «Community origin», що за твердженням відповідача, не відповідає встановленим міжнародними угодами та митними правилами вимогам до офіційного позначення країни походження, тобто не підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, що в свою чергу виключає можливість застосування до відповідного товару пільгового митного режиму.
Твердження суду першої інстанції про те, що вказаний лист митного органу Італійської Республіки від 18.11.2022 № 523873/RU/CO не є офіційним документом про походження товару, оскільки в інвойсі від 31.05.2022 № 43 вже містилася декларація уповноваженого експортера (компанії "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR") про його преференційне походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) останнього (IT/014/BS/21), вважає безпідставним, оскільки приписами ст. 33 Протоколу 1 до Угоди передбачено, що саме результати перевірки підтверджень походження товару є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції. Тобто, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом, заявленої декларантом країни походження.
Доводи суду першої інстанції про те, що наявною в техпаспорті на імпортований позивачем товар міститься інформація про технічні характеристики товару та герб Італійської Республіки, яка, як загальновідомо, є членом Європейського Союзу, додатково підтверджують факт походження товару з Італії, апелянт вважає недостатніми, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.07.2024 у справі № 260/6407/21 товари мають бути не лише вироблені на території Європейського Союзу, а й вироблені з матеріалів, виготовлених в Європейському Союзі. Саме тому, на переконання відповідача, компанія-експортер, зазначивши декларативно в інвойсі про походження товарів з території ЄС повинна в подальшому в ході перевірки документально підтвердити походження вказаних товарів, в тому числі й обставин, що матеріали, використані при виготовленні такого товару також здебільшого походять з ЄС.
В наданих до суду апеляційної інстанції, додаткових поясненнях, відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 03.03.2020 по справі № 803/1208/17 та від 26.07.2022 у справі № 815/2656/17, вказав, на неможливість задоволення позовних вимог щодо зобов'язання митного органу відновити режим вільної торгівлі щодо товару, ввезеного позивачем, оскільки такі правовідносини знаходяться поза межами юрисдикції судів, які не можуть підміняти в даному випадку державний орган, рішення якого оскаржується.
Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.
Заперечуючи проти аргументів відповідача, викладених в апеляційній скарзі з приводу того, що підставами для відмови позивачу у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди слугувала практика перевірки документів про походження, виданих митними органами країн ЄС на транспортні засоби, які були у вжитку (яким є імпортований позивачем транспортний засіб), яка свідчить про високий ризик не підтвердження преференційного походження, позивач вказує, що очевидним для всіх є те, що до транспортного засобу, який було виготовлено в Італійській Республіці та експлуатовано весь час в цій країні, для ремонту використовувалися запчастини, виготовлені італійським виробником в Італійській Республіці. Зауважує, що з наданих до митниці документів чітко вбачається, що країною виробником імпортованого товару є Італія. Те, що імпортований товар був у вжитку, а експортер товару не є виробником, на думку позивача, не може бути підставою в розумінні ст. 33 Протоколу І та ст. 45 МК України для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару. З огляду на те, що для надання товару преференційного режиму вільної торгівлі належним документом, що свідчить про країну походження товару, є декларація походження, надана експортером до інвойса, позивач вважає, що ним було дотримано всіх вимог законодавства щодо подання необхідних документів для відновлення режиму вільної торгівлі (преференційний режим) до товару, згідно з митною декларацією №UA806070/2022/004585 від 21.07.2022.
Також стверджує, що відповідач, без правових підстав на своє суб'єктивне переконання здійснив трактування, інтерпретацію листа митного органу Італійської Республіки №523873/RU/CO від 18.11.2022, посилаючись одночасно як на засвідчення ним автентичності декларації походження, так і на не підтвердження у ньому преференційного походження товару.
Висновок митного органу про те, що використання формулювання «походження з країн Співтовариства» у документах, що засвідчують походження товару, не відповідає встановленим міжнародними угодами та митними правилами вимогам до офіційного позначення країни походження, вважає безпідставним, оскільки використання митним органом Італійської Республіки формулювання або терміну «країни Співтовариства» в контексті його листа від 18.11.2022 є типовим і загальновживаним щодо країн, які входять до складу ЄС та досить однозначно підтверджує територіальне походження спірного товару.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, шляхом зобов'язання відповідача відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 вважає ефективним, оскільки позивач, на момент звернення до відповідача, забезпечив виконання всіх без винятку вимог законодавства для отримання конкретного рішення, відтак, у митного органу був лише єдиний варіант поведінки в даному випадку - відновити режим вільної торгівлі щодо ввезеного ФОП ОСОБА_1 товару.
Представник позивача в судовому засідання заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в ній, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, як незаконне та необґрунтоване.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 09.03.2000, дата та номер включення відомостей про ФОП до ЄДР 02.02.2005 №25850170000001200, основний вид економічної діяльності - "77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів" /а.с. 15-16/.
31.05.2022 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія (продавець) укладено контракт №31052022, за умовами якого продавець продав, а покупець купив на умовах екс-воркс м. Кремона, Італія, відповідно до Інкотермс 2000 товар, зокрема, цистерну SEMIRIMORCHIO-CISTERNNA "ACERBI 21L2.39/A", номер шасі НОМЕР_1 , дата випуску 17.07.2000, вага 6300 кг; ціна цистерни номер шасі НОМЕР_1 становить 5500,00 Євро /а.с. 21-23/.
21.07.2022 декларантом з метою митного оформлення товару, імпортованого ФОП ОСОБА_1 на умовах контракту №31052022 від 31.05.2022, до Полтавської митниці подано митну декларацію №UA806070/2022/004585 на товар "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, має 5 секцій, модель 21L2.39/A, календарний рік виготовлення 2000 р., номер кузова відсутній, номер шасі ZA021L23900000486, ідентифікатор НОМЕР_1 , повна маса 36800 кг, маса навантаження 30500 кг, колір чорний, рік випуску 2000 р., реєстраційний номер НОМЕР_2 , власна вага 6300 кг. Напівпричіп-цистерна не являється бензозаправником, відсутній насос, обладнання, електрообладнання та трубопроводи для заправки. Має сліди експлуатації, колба напівпричепа, рама - корозійні пошкодження відшарування лакофарбового покриття, сліди відновлювального ремонту. Знос покришок 60-70%. Маркування ACERBI" /а.с. 19-20/.
У митній декларації від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 платник самостійно заповнив графу 36 "Преференція" шляхом зазначення ставки ввізного мита "000" (без застосування податкових пільг), а також вніс відомості про нарахування митних платежів у сумі 21505,63 грн.
У графі 44 МД №24UA806070000376U3 декларантом зазначено перелік документів, що подавалися разом із декларацією, серед яких, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 31.05.2022 №43 /а.с. 24/; техпаспорт (бріф) на товар №00348NA17/CU0791399 від 31.08.2017 /а.с. 31-32, 133/; платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 01.06.2022 /а.с. 33/; рахунок на оплату послуг перевезення №1113 від 30.06.2022 /а.с. 37/; довідка про вартість транспортних послуг №439 від 30.06.2022 /а.с. 38/; контракт від 31.05.2022 №31052022 /а.с. 21-23/; договір на надання послуг по перевезенню вантажів №29042022 від 29.04.2022 /а.с. 39-41/; CRM №49del31/05/22 /а.с. 25/; експортна ВМД №221TQW91T0002264E9 /а.с. 26/.
Митне оформлення товару за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 здійснено ФОП ОСОБА_1 за повною ставкою ввізного мита (10%) зі сплатою ввізного (імпорт) мита у розмірі 21505,63 грн відповідно до заявлених декларантом митного режиму та відомостей щодо товару, митне оформлення завершено, товари випущено у вільний обіг.
У подальшому, після здійснення митного оформлення ФОП ОСОБА_1 відповідно до статті 23 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження було подано до Полтавської митниці лист-заяву від 15.08.2022 №01-1508 для поновлення преференційного режиму до товару "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, модель 21L2.39/A", календарний рік виготовлення-2000 р., який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 /а.с. 52-53/.
При цьому для підтвердження преференційного походження товару та застосування умов вільної торгівлі в рамках Угоди до листа-заяви від 15.08.2022 №01-1508 додано оригінал декларації походження, складений на рахунку-фактурі від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 №43 експортером "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", який засвідчує країну походження товару - Італія /а.с. 120-121/.
03.11.2023 листом №723-2/723-15-02/10/4074 Полтавська митниця повідомила ФОП ОСОБА_1 про відмову щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/022/004585 /а.с. 54-56/.
Так, за змістом цього листа за результатами аналізу митного оформлення товару відповідно до статті 32 Доповнення 1 до Конвенції в рамках Угоди та у порядку, встановленому наказом ДМСУ від 15.07.2022 №329 "Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товарів", Полтавська митниця звернулася до Державної митної служби України з проханням направити запит до митних органів Італійської Республіки щодо здійснення перевірки автентичності декларації походження, складеної на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43, та виконання умов набуття статусу преференційного походження товару в рамках Угоди. Митними органами Італійської Республіки підтверджено автентичність декларації походження, складеної на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43, але преференційне походження товару, указаного в цій декларації про походження, не підтверджено. Враховуючи викладене, Полтавська митниця зазначила про відсутність підстав для відновлення режиму вільної торгівлі до товару, митне оформлення якого здійснено за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/022/004585 /а.с. 55/.
Позивач, вважаючи протиправною відмову Полтавської митниці у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки позивач, надаючи до Полтавської митниці рахунок-фактуру від 31.05.2022 №43, де вже містилася декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) про преференційне європейське походження товару із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21, дотримався всіх визначених вимог законодавства щодо подання необхідних документів для відновлення режиму вільної торгівлі (преференційний режим) до товару згідно з митною декларацією №UA806070/2022/004585 від 21.07.2022, а тому, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до вказаного товару.
Враховуючи, що позивач на момент звернення до відповідача забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Полтавської митниці відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Відповідно до ч.1 ст.271 МК України (тут і надалі в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, одним із видів мита є ввізне мито (п.1 ч.2 ст. 271 МК України), яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України (ст.272 МК України).
Пунктом першим частини 1 статті 276 МК України визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України (ч.5 ст.280 МК України).
Статтею 281 МК України передбачені тарифні пільги (тарифні преференції), зокрема, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори (ч.1 ст. 281 МК України).
Приписами ст. 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.
Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.
Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
При існуванні встановлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.
Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
Таким чином, основною умовою для застосування пільгової ставки ввізного мита є підтвердження країни походження товару.
Відповідно до ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.
Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.
Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.
У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу.
10.04.2008 року Україна шляхом ратифікації Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) приєдналася до Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень ГАТТ/СОТ. Згідно з частиною першою статті 8 ГАТТ держави-члени СОТ визнають необхідність скорочення до мінімуму обсягу і складності імпортних та експортних формальностей, а також зменшення і спрощення вимог щодо імпортної та експортної документації.
Відповідно до п.1 ст.29 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчиненої 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюсселі та ратифікованої Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року (далі - Угода). Кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).
При цьому, частиною 1 статті 16 Протоколу №1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (далі Протоколу №1) вищевказаної Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
З аналізу наведених норм слідує, що основними документами, що свідчать про країну походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі, є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства, та/або декларація походження, надана експортером до інвойса.
Так, з матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до Полтавської митниці з листом-заявою від 15.08.2022 №01-1508 про відновлення преференційного режиму для товару "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, модель 21L2.39/A", календарний рік виготовлення-2000 р., який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, позивачем, на підтвердження походження товару з країни-члена ЄС (Італійської Республіки), було надано оригінал декларації походження, складеної експортером товарів "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR" на рахунку-фактурі №43 від 31.05.2022 (а.с. 120).
Дослідивши зміст вказаної декларації-інвойса (рахунку № 43 від 31.05.2022), колегією суддів встановлено, що вона складена щодо товару: напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, модель 21L2.39/A (виробництва Італії), державний реєстраційний номер АВ37835, каркас кузова: ZA021L23900000486, зареєстрований 17.07.2000, та в ній зазначено, що експортер товарів "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", які розглядаються даним документом (митна ліцензія ІТ/014/ВS/21), заявляє, що якщо немає протилежних вказівок, товари мають преференційне походження Італія.
Отже, з наданої до митного органу декларації-інвойса про походження товару, складеної експортером товару, слідує, що країною походження ввезеного ФОП ОСОБА_1 є Італія.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 45 МК України передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
Згідно із ч.5 ст. 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VІІІ Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження(далі - Регіональна конвенція).
Частиною 2 статті 31 Доповнення І до Регіональної конвенції передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-MED, декларацій про походження і декларацій про походження EUR-MED та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції (ч. 1 ст. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції).
За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що митним органом імпортера може бути здійснено перевірку достовірності поданих до митного оформлення документів, зокрема декларації-інвойса з метою перевірки, зазначеної в ній інформації та підтвердження походження імпортованого товару. Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка) так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів.
Так, матеріалами справи підтверджено, що листом №7.23-1/15/4/3216 від 01.11.2022 Полтавська митниця, з метою здійснення перевірки автентичності декларації походження, складеної на рахунку-фактурі № 43 від 31.05.2022 та виконання умов набуття статусу преференційного походження товару в рамках Угоди, звернулася до Державної митної служби України з проханням направити запит до митних органів Італійської Республіки (том 1 а.с. 122-123).
04.11.2022 листом № 15/15-03-01/11/4076 Державною митною службою України було направлено запит до митних органів Італійської Республіки, в якому висловлено прохання провести подальшу перевірку щодо автентичності декларації походження, викладеної, зокрема, на рахунку-фактурі № 43 від 31.05.2022 та правильність інформації, наведеної в ній. Причиною перевірки вказано сумніви щодо преференційного походження товарів (транспортних засобів, які використовувались).
18.11.2022 у відповідь на вказаний запит, Територіальне оперативне відділення митної служби м. Кремона, Італійської Республіки листом 523873/RU/CO (том 1 а.с. 124), повідомило Державну митну службу України, що згідно з документацією, наданою компанією "VLADAVIN TRUCKS» та зареєстрованою у справах Управління, контроль, здійснений посадовими особами цієї митниці, був регулярним і, що товари, експортовані в Україну, згідно з рахунком-фактурою, зазначеним у предметі листа, мають походження країн Співтовариства.
Тобто, з наведеного слідує, що Територіальним оперативним відділенням митної служби м. Кремона, Італійської Республіки, як уповноваженим державним органом країни експорту, підтверджено автентичність декларації походження, складеної на рахунку-фактурі № 43 від 31.05.2022.
Наведені обставини, як вбачається зі змісту листа Полтавської митниці від 03.11.2023 №7.23-2/7.23-15-02/10/407.4, яким відмовлено позивачу у відновленні режиму вільної торгівлі ввезеного ним товару, відповідачем не заперечуються.
Натомість, відповідач, як на підставу відмови ФОП ОСОБА_1 , у вказаному листі посилається на не підтвердження митними органами Італійської Республіки преференційного походження товару, вказаного в такій декларації про походження.
Колегія суддів, критично ставиться до наведених доводів відповідача, оскільки, митним органом м. Кремона, Італійської Республіки у вказаному вище листі від 18.11.2022 523873/RU/CO не зазначено жодної інформації щодо відповідності чи невідповідності імпортованого товару вимогам щодо «преференційного походження товарів», що в свою чергу не дає можливості однозначно стверджувати про не підтвердження преференційного походження товару, імпортованого позивачем, як це зробив відповідач.
Крім того, колегія суддів зауважує, що направлений, з метою реалізації, передбаченого ст. 33 Протоколу 1 до Угоди, права митного органу країни імпорту на перевірку поданої позивачем декларації походження, до митних органів Італійської Республіки, запит Державної митної служби України не містив жодного прохання щодо надання оцінки зазначеному у декларації-інвойсі товару з точки зору відповідності його вимогам «преференційного походження». Як вказано вище, такий запит містив лише прохання щодо перевірки автентичності декларацій походження, що і було зроблено митним органом Італійської Республіки.
Доводи апелянта щодо зазначення митним органом Італійської Республіки у листі від 18.11.2022 523873/RU/CO про те, що товар експортований в Україну, згідно з рахунком-фактурою № 43 від 31.05.2022 має походження з країн Співтовариства, мовою оригіналу «Community origin» не відповідає встановленим міжнародними угодами та митними правилами вимогам до офіційного позначення країни походження, відтак і не підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, колегія суддів відхиляє, оскільки, статтею 1 Договору про Європейський Союз від 07.02.1992 року визначено, що Європейський Союз замінює та стає правонаступником Європейського Співтовариства. Тобто, поняття «Європейське Співтовариство» або «Співтовариство» вживається як синонім до території Європейського Союзу.
Таким чином, зазначення у листі митного органу Італії про те, що товар має «походження з країн Співтовариства», слід розуміти як підтвердження того, що товар був виготовлений на території однієї з держав-членів Європейського Союзу.
Отже, враховуючи, що позивачем було надано до митного органу декларацію походження, автентичність якої підтверджено митним органом Італійської Республіки та якою засвідчено, що країною походження імпортованого ФОП ОСОБА_1 товару є Італія (держава член Європейського Союзу), що в силу приписів ст. 36 МК України, вказує на те, що такий товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом в цій країні (країні походження), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку Полтавської митниці щодо непідтвердження позивачем преференційного походження товару (в рамках Протоколу 1 до Угоди), оформленого позивачем в митному режимі імпорту за митною декларацію-інвойсом № 43 від 31.05.2022, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для звільнення позивача від оподаткування товару напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно з УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - ZA021L23900000486, повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг).
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною відмови Полтавської митниці, оформленої листом від 03.11.2023 №7.23-2/7.23-15-02/10/407.4, у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 - напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - ZA021L23900000486, повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Доводи відповідача щодо втручання суду першої інстанції в його дискреційні повноваження, шляхом задоволення позовних вимог про зобов'язання Полтавської митниці відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, дійсно, у разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення в судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення чи вчинити дії конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас повноваження державного органу не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант його поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Зважаючи на підтвердження в суді апеляційної інстанції обставин, які свідчать про протиправність відмови відповідача у відновленні режиму вільної торгівлі до товару, митне оформлення якого здійснено за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, колегія суддів приходить до висновку про наявність в даному випадку підстав для зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії прямо передбачені законом, які він мав вчинити, але протиправно не вчинив.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.07.2024 у справі № 815/985/18.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що зобов'язання судом першої інстанції Полтавської митниці відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 є належним способом захисту порушеного права позивача.
Вказаний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 17.11.2023, ухваленою у справі № 160/12677/19.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
На виконання вимог ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують..
Керуючись ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2025 року по справі № 440/5760/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 14.07.2025 року