Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2025 року Справа№200/2455/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Фальченка Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, -
07 квітня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Фальченка Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код 13486010, щодо невиплати ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_1 , заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року у сумі 655522 грн 80 коп.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код 13486010, на користь ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_1 , заборгованість з пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року у сумі 655522 грн 80 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу з 21.10.2003 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми заробітної плати. На виконання рішення суду у справі №200/4099/20-а відповідач здійснив перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2020, на підставі довідки про заробітну плату у сумі 61180 грн від 12.03.2020 №18-85-449, виходячи з розміру 90 відсотків від вказаної суми, без обмежень граничного розміру пенсії. Розмір пенсії з урахуванням доплат склав 56163,40 грн, яка виплачувалась з січня 2021 року по січень 2022 року, з лютого 2022 року по теперішній час пенсія виплачується в сумі 38912,80 грн.
Позивач вказав, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №200/4036/22 визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку з 01.02.2022 пенсії із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, вказані дії відповідача визнані судом як неправомірні, однак до теперішнього часу відповідач не виплачує позивачу пенсію у попередньому розмірі, внаслідок чого з виплати пенсії утворилася суттєва заборгованість, що позивач вважає підставою для стягнення недоплаченої суми пенсії.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 56163,40 грн, яка була перерахована згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №200/4099/20-а відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяв на час призначення пенсії у розмірі 90 % від місячного заробітку 61180 грн, визначеного в довідці прокуратури Донецької області від 12.03.2020 №18-85-449 про розмір заробітної плати, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03 2023 скасовано. Отже, підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років Позивачу без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску немає.
Відповідач зазначив, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023, ОСОБА_1 з 28.03.2023 проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180,00 грн та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42100,00 грн), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12.03.2020 року № 18-85- 449. Таким чином, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28.03.2023 становить 38912,80 грн.
Відповідач вказав, що доплата, нарахована на виконання Рішення суду за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 у розмірі 459759,84 грн облікована Головним управлінням та включена до переліку отримувачів виплат. Протягом 2024 року відповідно до Порядку №1165 Головним управлінням проведено виплату коштів Позивачу на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в жовтні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн, в листопаді 2024 року - в розмірі 6851,22, в грудні 2024 року - в розмірі 2361,00 грн. Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно рішення суду за минулий період станом на 23.04.2025 складає 448186,62 грн.
Відповідач вважає, що позивач зловживає процесуальними правами, оскільки позовні вимоги в частині зобов'язання Головне управління здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у сумі 56163,40 грн яка була перерахована згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №200/4099/20-а відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяв на час призначення пенсії у розмірі 90 % від місячного заробітку 61180 грн, визначеного в довідці прокуратури Донецької області від 12.03.2020 №18-85-449 про розмір заробітної плати постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 скасовано, вдруге звертається до суду з аналогічними вимогами, фактично не погоджуючись не з діями Головного управління, а з вищеозначеними судовими рішеннями.
Просив урахувати правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №200/1210/24 та закрити провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості 448186,62 грн (з урахуванням виплачених сум) та відмовити в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач надав відповідь на відзив у якій вказав, що спосіб захисту порушених прав у адміністративному судочинстві як стягнення коштів з суб'єкта владних повноважень прямо передбачений законодавством, що свідчить про безпідставність доводів, викладених у відзиві. Вказав, що доводи позивача про те, що позовна заява фактично спрямована на виконання інших судових рішень і обраний спосіб захисту є одним із способів виконання іншого судового рішення не відповідає дійсності, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №200/4036/22 визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку з 01.02.2022 пенсії із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, однак судом не зобов'язано відповідача перерахувати пенсію, а зазначено, що визнання дій протиправними є достатнім для того, щоб ПФУ самостійно привів у відповідність розмір моєї пенсії. Натомість, відповідач не відновив констатовані судом мої порушені права, у зв'язку з чим я і вимушений звертатися до суду з вказаним позовом саме про стягнення заборгованості.
Вважає посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №200/1210/24 недоречним, оскільки у тій справі судом вже було визнано на момент подачі позову про стягнення заборгованості з ПФУ дії пенсійного фонду протиправними та зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії. Натомість у цих відносинах, судом тільки визнані дії ПФУ протиправними, у зв'язку з чим позов про стягнення заборгованості не є дублюванням того рішення суду, а є новим позовом із новим предметом позову.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою суду від 15.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 від 22.02.1999.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №200/4099/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25.03.2020 №54 про відмову у перерахунку по заробітку. Зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки від 12.03.2020 року №18-85-449, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично проведених виплат. В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №200/4099/20-а набрало законної сили 06.11.2020.
В грудні 2020 року на виконання рішення суду №200/4099/20-а ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із заробітної плати 61180,00 грн, визначеної на підставі довідки від 12.03.2020 №18-85-449 станом на 06.09.2017. Розмір пенсії склав - 56084,80 грн, в тому числі: середньомісячний заробіток з обмеженням - 61180,00 грн; загальний процент розрахунку пенсії - 90; розмір пенсії - 55062,00 грн; цільова допомога учасникам бойових дій - 40,00 грн; підвищення учасникам бойових дій (25% від 1638,00 грн) - 409,50 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною п.5 ст.1 ЗУ - 573,30 грн.
З січня 2021 по січень 2022 року ОСОБА_1 виплачувалася пенсія в розмірі 56 163,40 грн щомісячно.
Згідно з розрахунком нарахованої та фактично виплаченої пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 за період з квітня 2020 року по грудень 2020 року розмір невиплаченої пенсії (залишок боргу) становить 24830,82 щомісячно, що разом складає 223477,38 грн (24830,82 грн х 9).
В січні 2022 року за результатом перевірки пенсійної справи відповідачем переглянуто виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі 200/4099/20-а з урахуванням норм Закону України від 07 липня 2021 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Розмір пенсії за вислугу років, після уточнення з 01.04.2020 на виконання судового рішення, станом на 01.02.2022 став складати 39090,40 грн.
Отже, з лютого 2022 року позивачу виплачувалася пенсія в розмірі 39090,40 грн.
У липні 2022 року за дорученням Пенсійного фонду України (лист від 01.06.2022 №12016-14297/М-03/8- 2800/22) вдруге було переглянуто виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі 200/4099/20-а, виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії, тобто в розмірі 56163,40 грн.
Листом Департаменту Пенсійного забезпечення Пенсійний фонд України від 08.08.2022 №18530-19112/М-03/8-2800/22, ОСОБА_1 було повідомлено, зокрема про те, що на виконання рішення суду від 06.07.2020 було проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180,00 грн та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42100,00 грн), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12.03.2020 № 18-85-449.
Зазначені дії відповідача ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку в межах справи №200/4036/22.
Вказані обставини встановлені судовим рішенням від 27.09.2022 у справі №200/4036/22.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 вирішено визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22 вирішено змінити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №200/4036/22. Абзац третій резолютивної частини рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії - скасувати. В цій частині постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджується, зокрема розрахунком нарахованої та фактично виплаченої пенсії, що відповідачем проведено нарахування пенсії позивачеві на підставі довідки від 12.03.2020 №18-85-449, відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії, починаючи з 01.04.2020 по 27.03.2023.
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №200/4036/22, ОСОБА_1 з 28.03.2023 проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61180,00 грн та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42100,00 грн), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12 березня 2020 року № 18-85- 449, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28.03.2023 становить 38912,80 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.01.2024 суд прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 в адміністративній справі № 200/4036/22, вказавши, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 після його зміни у справі № 200/4036/22 не містять у собі жодних зобов'язань, спрямованих на відновлення порушеного права позивача, та не потребують додаткових дій з боку суб'єкта владних повноважень щодо його виконання.
На звернення адвоката позивача, відповідач листом від 14.02.2025 повідомив, зокрема, що розмір пенсії становить 38912,80 грн.
Позивач, здійснивши самостійний розрахунок недоплаченої суми пенсії, та вважаючи, що розмір заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року становить 655522,80 грн (що складається з 17250,60 грн щомісячно невиплаченої пенсії помноженої на 26 місяців), звернувся до суду з цим позовом щодо стягнення такої суми заборгованості.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Так, частиною 3 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положеннями статті 5 вказаного Закону встановлено, що виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 46 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
При цьому відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії.
Відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру» перерахунок раніше призначених пенсій проводиться за заявою пенсіонера у зв'язку із підвищенням складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Також, частину третю статті 378 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024, відповідно до якої підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Так, звертаючись до суду, позивач зазначає, що розмір його пенсії з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року повинен складати 56163,40 грн, вказане обґрунтовує тим, що у період з січня 2021 по грудень 2021 року пенсія виплачувалася саме в такому розмір.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що щомісячний розмір нарахованої пенсії з 01.04.2020 по 27.03.2023 становить 56084,80 грн.
Вказаний розмір пенсії розрахований пенсійним органом на виконання судового рішення у справі №200/4099/20, у грудні 2020 року із заробітної плати 61180,00 грн, визначеної на підставі довідки від 12.03.2020 №18-85-449 станом на 06.09.2017, наступним чином:
- середньомісячний заробіток з обмеженням - 61180,00 грн;
- загальний процент розрахунку пенсії - 90;
- розмір пенсії - 55062,00 грн;
- цільова допомога учасникам бойових дій - 40,00 грн;
- підвищення учасникам бойових дій (25% від 1638,00 грн) - 409,50 грн;
- пенсія за особливі заслуги перед Україною п.5 ст.1 ЗУ - 573,30 грн.
Розмір пенсії склав - 56084,80 грн.
Вказаний щомісячний розрахунок розміру пенсії не є спірним між сторонами.
Отже, судом не встановлено порушень відповідачем щодо нарахування пенсії позивачеві у період з 01.02.2022 по 27.03.2023.
Стосовно нарахування розміру пенсії у період з 28.03.2023 по 31.03.2025 суд зазначає, що згідно з матеріалами справи розмір пенсії позивача становить 38912,80 грн, що обумовлено наступним.
Відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 07.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2264) передбачено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого цим Законом.
Отже, розмір пенсії позивача складав 38912,80 грн, в тому числі:
- середньомісячний заробіток з обмеженням - 42100,00 грн;
- загальний процент розрахунку пенсії - 90;
- розмір пенсії - 37890,00 грн;
- цільова допомога учасникам бойових дій - 40,00 грн;
- підвищення учасникам бойових дій (25% від 1638,00 грн) - 409,50 грн;
- пенсія за особливі заслуги перед Україною п.5 ст.1 ЗУ - 573,30 грн.
Позивач не погодився з вказаним розрахунком пенсії та оскаржив дії відповідача в судовому порядку.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 вирішено визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
Разом з тим, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 200/4036/22 вирішено змінити рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №200/4036/22. Абзац третій резолютивної частини рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії - скасувати. В цій частині постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Отже, підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років Позивачу без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску немає.
При цьому, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.01.2024 суд прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 в адміністративній справі № 200/4036/22, вказавши, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 після його зміни у справі № 200/4036/22 не містять у собі жодних зобов'язань, спрямованих на відновлення порушеного права позивача, та не потребують додаткових дій з боку суб'єкта владних повноважень щодо його виконання.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, оскільки постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 після його зміни у справі № 200/4036/22 не містять у собі жодних зобов'язань, спрямованих на відновлення порушеного права позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно виплачується пенсія ОСОБА_1 , з дня набрання законної сили постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №200/4036/22, в розмірі 38912,80 грн.
Таким чином судом не встановлено допущення порушень відповідачем щодо нарахування пенсії позивачеві у період з 28.03.2023 по 31.03.2025.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2025 року у сумі 655522,80 грн, оскільки така сума не нарахована позивачеві, при цьому розмір нарахованої пенсії проведений відповідачем на виконання судового рішення, яке є обов'язковим для виконання.
Стосовно нарахованої та невиплаченої суми пенсії за спірний період, суд зазначає, що оскільки нарахування пенсії здійснено відповідачем на виконання судового рішення (№200/4099/20), проте не виплачена, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України.
На підставі зазначеного вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
У задоволені позовних вимог адвоката Фальченка Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв