ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2025Справа № 910/7699/25
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс»
про стягнення 32404,47 грн
Суддя Васильченко Т.В.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 32404,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №62879Га2к3 від 26.09.2022 виплачено потерпілому страхове відшкодування, а оскільки володільцем транспортного засобу, яким завдано шкоду, є відповідач, то він має відшкодувати позивачу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 32404,47 грн, яка є різницею між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7699/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам справи строків на подачу заяв по суті спору.
09.07.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив та вказав, що АТ «СГ «ТАС», як страховиком, в порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних ТЗ було помилково визначено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_1 , адже рік випуску авто не перевищує визначені у пункті 7.38 та 7.39 Методики ліміти, а відтак коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля дорівнює 0, що, у свою чергу, свідчить про можливість покриття страхового випадку визначеним АТ «СГ ТАС» лімітом майнової відповідальності, а не відповідача, як страхувальником, та власником авто, яким спричинено пошкодження автомобіля марки Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_1 .
09.07.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» надійшло клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, у якому відповідач просить суд здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження до загального та призначити підготовче засідання у справі, з огляду на те, що, на думку відповідача, позивачем було завищено розмір страхового відшкодування та з огляду на необхідність призначення у даній справі експертизи.
11.07.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів відповідача заперечив та вказав, що відповідно до звіту AudaHistory до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.08.2023 року транспортний засіб «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_1 відновлювався ремонтом, зокрема 09.12.2020, 11.02.2023 та 10.04.2023, а тому враховуючи наведене, при розрахунку страхового відшкодування АТ «СГ «ТАС», як страховиком відповідача було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, внаслідок чого було розраховано та виплачено страхове відшкодування з урахування приписів стаття 29 Закону України №1961-IV, оскільки застрахований транспортний засіб відновлювався ремонтом (п. 7.39 Методики), тобто було визначено матеріальний збиток, внаслідок чого було виплачено страхове відшкодування саме у розмірі 95331,14 грн, відтак, різниця між фактичним розміром шкоди страховим відшкодуванням, яке підлягає стягненню з позивача становить 32404,47 грн. Позивач також наголосив, що твердження відповідача про те, що сума страхового відшкодування є завищеною, є необґрунтованими, оскільки відповідач не є експертом в галузі автотоварознавства і не може давати оцінку вартості матеріального збитку.
Дослідивши подані сторонами заяви по суті спору, а також заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами 3, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Водночас, частиною 5 зазначеної статті встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Згідно із частинами 1, 2 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною 2 статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Крім того, частинами 5, 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на зміст спірних правовідносин, з урахуванням поданих учасниками справи заяв по суті спору, а також поданого відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін.
На підставі статей 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити судове засідання у справі на 26.08.25 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13.
2. Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України сторонам надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
3. Зобов'язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).
5. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020).
5. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили 15.07.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяТ.В. Васильченко