ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2025Справа № 910/6045/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА"
до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ІНТЕР-ПОЛІС"
про стягнення 160000,00 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення збитків в порядку суброгації у розмірі 160000,00 грн, а також витрат на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн та судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/261/006231 від 13.06.2024 (публічна оферта №1274/10-101 від 10.10.2023) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст.993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС", останнє несе відповідальність за завдані внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди збитки. У зв'язку із чим, позивач заявив до стягнення з відповідача 160000,00 грн страхового відшкодування в межах страхової суми, встановленої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217513199.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/6045/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); встановив позивачу строк до 20.06.2025 для надання суду: копії договору про надання правничої допомоги №20/06/23 від 20.06.2023; акту виконаних робіт за додатковою угодою №6 до договору про надання правничої допомоги №20/06/23 від 20.06.2023.
26.05.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
02.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.
23.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (сформована в системі "Електронний суд" 20.06.2025), в якій позивач також заявив клопотання про продовження строку для подання акту виконаних робіт.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2025 продовжив позивачу встановлений судом процесуальний строк для виконання вимог ухвали суду від 20.05.2025 у справі №910/6045/25 для подання акту виконаних робіт - до 10.07.2025.
07.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 29.10.2024 було пошкоджено транспортний засіб "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (сертифікат) №3014/261/006231 від 13.06.2024 (публічна оферта №1274/10-101 від 10.10.2023) та додаткових договорів до нього.
29.10.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено застрахований у позивача транспортний засіб "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 . Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.01.2025 у справі № 760/28610/24.
На підставі рахунків ТОВ "Віннер Автомотів" № 1110254 від 30.10.2024 та № 1110644 від 11.11.2024 позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування та склав страхові акти № G-26627-1 та № G-26627-2, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить 192241,71 грн.
На виконання умов договору добровільного страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 192241,71 грн
Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ІНТЕР-ПОЛІС" позивач звернувся до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування у сумі 160000,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, посилаючись на таке:
- позивачем не надано первинного акту огляду пошкодженого транспортного засобу;
- огляд пошкодженого транспортного засобу проведено без участі відповідача (його представника), а отже позивач позбавив відповідача можливості участі у встановлені розміру завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди потерпілому;
- на підтвердження суми матеріального збитку, позивачем не подано ні звіту про оцінку КТЗ, ні акту оцінки КТЗ, ні висновку експерта;
- викликає сумнів віднесення виконаних робіт як після аварійних п. 10. Рахунку № 1110254 від 30.10.2024 "обклейка плівкою заднього бампера, кришки багажника, правого ліхтаря та заднього", оскільки подані позивачем письмові докази не підтверджують пошкодження у наслідок ДТП таких елементів автомобіля, як кришка багажника та задні ліхтарі;
- перелік виконаних ремонтних робіт у рахунку № 1110254 від 30.10.2024 не містить посилання на ремонт таких елементів автомобіля, як кришка багажника чи задні ліхтарі;
- відсутнє документальне підтвердження виходу з ладу датчика мертвих зон (рахунок № 1110644 від 11.11.2024 року) та пов'язаність його пошкодження як наслідок ДТП, яка мала місце 29.10.2024.
Згідно з матеріалами справи, 29.10.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно із постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.01.2025 у справі № 760/28610/24 вище зазначена ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу Lexus LX 570, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 .
Автомобіль "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (сертифікат) №3014/261/006231 від 13.06.2024 (публічна оферта №1274/10-101 від 10.10.2023) та додаткових договорів до нього.
Згідно із рахунком № 1110254 від 30.10.2024, виконавцем за якими є ТОВ "Віннер Автомотів", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 149 953,71 грн.
Відповідно до рахунку № 1110644 від 11.11.2024, виконавцем за якими є ТОВ "Віннер Автомотів", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 42288,00 грн.
Відповідно до Аварійного сертифікату від 13.11.2024 за результатами проведеного дослідження обставин та причин настання події, що має ознаки страхового випадку, встановлено, що в ході ремонту виявлено внутрішні пошкодження, а саме датчик мертвих зон та зливний жолоб, погоджено доплату згідно рахунку № 1110644 від 11.11.2024 на суму 42288,00 грн.
На підставі рахунків № 1110254 від 30.10.2024 та № 1110644 від 11.11.2024 позивач склав страхові акти № G-26627-1 та № G-26627-2, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить 192241,71 грн (149953,71 грн + 42288,00 грн).
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 192241,71 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 63621 від 31.10.2024 на суму 149953,71 грн та платіжною інструкцією №66337 від 19.11.2024 на суму 42288,00 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217513199.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 160000,00 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.01.2025 у справі № 760/28610/24 підтверджено вину водія транспортного засобу Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 29.10.2024.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217513199 (термін дії з 31.10.2023 по 30.10.2024).
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно із ст.102 Закону України "Про страхування", здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Згідно із матеріалами справи, позивачем на підставі рахунків ремонтної організації затверджено страхові акти № G-26627-1 та № G-26627-2, згідно із якими розмір страхового відшкодування становить склав 192241,71 грн.
Позивачем здійснено страхове відшкодування в розмірі 192241,71 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 63621 від 31.10.2024 та №66337 від 19.11.2024.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Lexus LX 570", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 відповідно до рахунків ТОВ "Віннер Автомотів" становила 192241,71 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 160000,00 грн, тобто з дотриманням приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що позивачем не надано первинного акту огляду пошкодженого транспортного засобу, огляд пошкодженого транспортного засобу проведено без участі відповідача (його представника), а отже позивач позбавив відповідача можливості участі у встановлені розміру завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди потерпілому, а на підтвердження суми матеріального збитку, позивачем не подано ні звіту про оцінку КТЗ, ні акту оцінки КТЗ, ні висновку експерта.
Суд зазначає, що норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності чи експертом, а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.
Таким чином, суд зазначає, що належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 є рахунки № 1110254 від 30.10.2024 та № 1110644 від 11.11.2024, складені СТО - ТОВ "Віннер Автомотів", відповідно до яких фактична вартість відновлювального ремонту склала 192241,71 грн.
Однак, суд зазначає, що посилання відповідача на ту обставину, що його не повідомили про огляд пошкодженого транспортного засобу, не може бути підставою для не виплати суми страхового відшкодування, оскільки не передбачено обов'язковість виклику страховика за договором обов'язкового страхування для огляду КТЗ.
Судом встановлено, що разом із заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування від 13.03.2025 вих № 26627/ІНС.ЛОУ позивач направив відповідачу копії всіх документів, на підставі яких був розрахований розмір страхового відшкодування.
В свою чергу відповідач не звертався до відповідача з будь-якими заявами з метою отримання додаткових документів.
Крім того, відповідач не був позбавлений права на доведення іншого розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, безпосередньо під час цього судового провадження, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.
Щодо сумнівів відповідача у віднесенні до виконаних робіт як після аварійних п. 10. Рахунку № 1110254 від 30.10.2024 "обклейка плівкою заднього бампера, кришки багажника, правого ліхтаря та заднього", оскільки подані позивачем письмові докази не підтверджують пошкодження унаслідок ДТП таких елементів автомобіля, як кришка багажника та задні ліхтарі, то суд зазначає таке.
Так, відповідно до п. 1.18 сертифікату №3014/261/006231 від 13.06.2024 укладеного між позивачем та страхувальником, сторони цього договору погодили додаткове покриття, зокрема, захисну плівку.
Таким чином, при настанні ДТП з пошкодженням застрахованого автомобіля"Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 , страховик зобов'язаний покрити, крім безпосередньо відновлювального ремонту, також вартість захисної плівки.
При цьому, твердження відповідача про те, що надані позивачем докази не підтверджують пошкодження у наслідок ДТП таких елементів автомобіля, як кришка багажника та задні ліхтарі, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до схеми місця ДТП, складеної та підписаної інспектором Бойко А., останній в переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень "Range Rover", державний номерний знак НОМЕР_2 , отриманих внаслідок ДТП зазначив: заднє праве крило, задній правий ліхтар, кришка багажника, задній бампер. Крім того, такі пошкодження відображені в долучених фотоматеріалах пошкодженого ТЗ.
Вихід з ладу датчика мертвих зон підтверджується аварійним сертифікатом, у якому зазначено, що в ході ремонту виявлено внутрішні пошкодження, а саме датчик мертвих зон та зливний жолоб, погоджено доплату згідно рахунку № 1110644 від 11.11.2024 на суму 42288,00 грн. При цьому, враховуючи місце розміщення датчика мертвих зон та пошкодження, які отримав ТЗ внаслідок ДТП, вбачається пов'язаність таких пошкоджень як наслідок ДТП, яка мала місце 29.10.2024.
Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217513199 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 160000,00 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 160000,00 грн.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення 160000,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30000,00 грн витрат на правову допомогу.
Згідно із матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІВЕРСАЛЬНА" та Адвокатським об'єднанням "ІНС.ЛОУ ГРУП" укладено договір № 20/06/23 від 0.06.2023 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого об'єднання на підставі звернення клієнта зобов'язується здійснити представництво, захист, або надати інші види правничої допомоги клієнту, що вказані в цьому договорі на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги у розмірі та в строки, встановлені цим договором.
Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору розмір гонорару (винагороди) визначається в додаткових угодах до даного договору.
У додатковій угоді № 6 від 28.02.2025 сторони погодили, що клієнт доручає, а об'єднання бере на себе зобов'язання здійснити представництво інтересів клієнта у справах, визначених відповідно до переліку (додаток № 1), який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 6 за надання правничої допомоги клієнт зобов'язується оплатити об'єднанню гонорар (винагороду) згідно з пунктом 3.2 договору про надання правничої допомоги № 20/06/23 від 20.06.2023 у розмірі, визначеному відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 6, протягом 20 днів після набрання рішенням законної сили на користь клієнта.
У додатку № 1 до додаткової угоди № 6 погоджено, що гонорар у справі до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ІНТЕР-ПОЛІС" щодо суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 192241,71 грн становить 30000,00 грн.
Згідно з Актом виконаних робіт № 26627 від 04.07.2025 вартість наданої правової допомоги становить 30000,00 грн.
Повноваження адвоката Гусєва П.В. підтвердженні ордером серії АІ №1800699 від 13.05.2025.
За приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою і неспівмірною із складністю цієї справи, наданим обсягом послуг, витраченим часом на надання послуг, підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, зазначена справа не є складною, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а тому сума витрат на правову допомогу об'єктивно підлягає зменшенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18.
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
При цьому суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
Враховуючи вище наведене, з огляду на заперечення відповідача, враховуючи ціну позову та складність справи, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.
На переконання суду з урахуванням критеріїв пропорційності, розумності, співмірності, обґрунтованими є витратити на правову допомогу за у розмірі 15000,00 грн.
Суд при цьому звертає увагу на те, що в даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.
З урахуванням наведеного, суд покладає витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн на відповідача.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ІНТЕР-ПОЛІС" (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок, 69, ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9, ідентифікаційний код 20113829) 160000,00 грн страхового відшкодування, 2422,40 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на правову допомогу.
В іншій частині заявлених до стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.07.2025.
Суддя С.О. Турчин