вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"25" червня 2025 р. Справа № 925/1541/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Буравльова С.І.
Євсікова О.О.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
представники сторін - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025
у справі № 925/1541/24 (суддя Гладун А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ"
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" (далі - позивач; ТОВ "ЩЕДРО"; заявник) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" (надалі - відповідач; ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ"; апелянт; скаржник) про стягнення 1 168 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" на користь ТОВ "ЩЕДРО" 1 168 000,00 грн (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч гривень) боргу, 17 520,00 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень) витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 - без змін.
Представником ТОВ "ЩЕДРО" подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1541/24 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу. Позивач зазначає, що понесені ним витрати на правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджені відповідними доказами.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 12.06.2025 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1541/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1541/24 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" на 25.06.2025.
Представники сторін в судове засідання 25.06.2025 не з'явились. Про час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 18.06.2025 про доставку електронного документа в електронні кабінети сторін.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, що долучені до матеріалів заяви про прийняття додаткового судового рішення, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Одночасно, за змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що професійна правнича допомога ТОВ "ЩЕДРО" (клієнт; замовник) надавалася адвокатом Ніквасом В.В. (адвокат; виконавець) на підставі договору про надання правової допомоги від 01.12.2021, додаткового договору № 1 від 01.12.2021 до вказаного правочину.
В підтвердження обставин надання адвокатом правничої допомоги в суді апеляційної інстанції надано акт здачі-приймання наданих послуг від 10.06.2025 на суму 15 000 грн (фіксована вартість).
Згідно зазначеного акта адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Замовник не має претензій до адвоката щодо наданих послуг.
В свою чергу, заперечень на заявлену позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн, від відповідача до апеляційного господарського суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Колегія суддів також акцентує, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Як вважає судова колегія, подані позивачем документи щодо обсягу та вартості послуг на професійну правничу допомогу адвоката, наданих в рамках розгляду спору у цій справі в суді апеляційної інстанції, є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.
В свою чергу, колегія суддів враховує, що відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених відповідачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення тощо.
Таким чином, оскільки ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена ним з ТОВ «ЩЕДРО» у визначеному сторонами розмірі (фіксованої вартості), а надані позивачем документи, в їх сукупності, є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
У зв'язку з цим, судова колегія вважає заяву представника ТОВ «ЩЕДРО» про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1541/24 обґрунтованою та доведеною.
Отже, враховуючи вищенаведене, на підставі перевірки відповідності заявленої до стягнення суми обсягу наданих адвокатських послуг, а також з огляду на їх співмірність з розумною необхідністю витрат для цієї справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування ТОВ "ЩЕДРО" судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом апеляційної скарги ТОВ "СВІТ ЛАСОЩІВ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2025 у справі № 925/1541/24 в сумі 15 000 грн, шляхом ухвалення, в порядку ст.ст. 221, 244 ГПК України, додаткової постанови.
Керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1541/24 - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" (адреса: 18006, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 11; ідентифікаційний код - 03771732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" (адреса: 49033, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 122, корп. Д-2; ідентифікаційний код - 41162327) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції - 15 000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень).
3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.
4. Справу № 925/1541/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 14.07.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді С.І. Буравльов
О.О. Євсіков