03 липня 2025 року Справа № 160/32547/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П.
за участі:
представник позивача представник відповідача 1 представник відповідача 2 не з'явився (повідомлений належним чином) не з'явився (повідомлений належним чином) ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради ( 49000, вул. Воскресенська 16, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 38114671), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
09 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2024 року №18-9/7 щодо зарахування на облік громадян, що потребують покращення житлових умов, ОСОБА_2 , 1994 р.н, зі складом родини 3 особи у тому числі дружину ОСОБА_3 , 1994 р.н., та сина ОСОБА_4 , 2021 р.н., з 09.07.2024 року;
- зобов'язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради зарахувати ОСОБА_2 , 1994 р.н, зі складом родини 3 особи, у тому числі дружину ОСОБА_3 , 1994 р.н. та сина ОСОБА_4 , 2021 р.н., на облік громадян що потребують покращення житлових умов починаючи з 27.04.2024 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29 березня 2024 року він звернувся із письмовою заявою до на ім'я міського голови ОСОБА_5 про прийняття на квартирний облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов як ВПО та учасника бойових дій.
09.07.2024 року Виконавчий комітет Дніпровської міської Ради прийняв рішення про зарахування на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов ОСОБА_2 , 1994 р.н, зі складом родини 3 особи у тому числі дружину ОСОБА_3 , 1994 р.н., та сина ОСОБА_4 , 2021 р.н.
Про рішення, яке прийнято 09.07.2024 Виконавчим комітетом Дніпровської міської Ради, позивача не повідомили, а він дізнався про нього лише після отримання відповіді на адвокатський запит, а саме: 02 грудня 2024 року.
Мотивуючи протиправність зазначеного рішення позивач посилається на те, що заява була подана 27.03.2024 року, а рішення прийняте лише 09.07.2024 року, тобто відповідаче порушив строки розгляду зазначених заяв, що позбавило позивача із сім'єю права отримання виплати, тому позивач вважає спірне рішення таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 16 грудня 2025 року суд відкрив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 13 березня 2025 року суд вирішив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.04.2025 року о 10:30 год. та 29.04.2025 року о 11:30 год.
Суд переніс розгляд справи на 22 травня 2025 року о 12:30 год.
Ухвалою 29.04.2025 року суд призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 22 травня 2025 року о 12:30.
Узвалою від 22.05.2025 суд залучив до участі у справі № 160/32547/24 в якості відповідача-2 - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092).
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (ч. 5, 6 ст. 48 Кодексу адміністративного судовинства України).
Суд переніс розгляд справи 24.06.2025
Ухвалою від 24 червня 2025 року закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 03.07.2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про дату час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача 2 у задоволенні позовних вимог заперечував, висловив свою правовву позицію.
Дослідивши всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
29 березня 2024 року позивач звернувся із письмовою заявою до на ім'я міського голови ОСОБА_5 про прийняття на квартирний облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов як ВПО та учасник бойових дій.
09.07.2024 року Виконавчий комітет Дніпровської міської Ради прийняв рішення про зарахування на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_2 , 1994 р.н, зі складом родини 3 особи, у тому числі дружину ОСОБА_3 , 1994 р.н., та сина ОСОБА_4 , 2021 р.н.
Про це рішення 09.07.2024 виконавчий комітет Дніпровської міської Ради позивача не повідомив, а він дізнався про нього лише після отримання відповіді на адвокатський запит, а саме 02 грудня 2024 року.
У зв'язку із тим, що заява була подана 27.03.2024 р., коли діяли норми чинного законодавства, які надавали право позивачу та його родині на право поліпшення житлових умов як ВПО та учасник бойових дій чи на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення, а рішення відповідач всупереч вимога п.20 Постанови №470 Ради Міністрів Україниської РСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок від 11 грудня 1984 р. N 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі Правила №470) прийняв не у місячний строк, це позбавило позивача із сім'єю права стати в чергу на виплату грошової компенсації для ВПО та УБД, оскільки таке рішення винесене відповідачем 09.07.2024 року.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціальної) - захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Також статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На момент виникнення спірних відносин в Україні діють норми Правил №470, які регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.
За приписами п. 13 Правил № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.
Відповідно до п. 20 Правил № 470 рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.
Окрім того Постановою від 18 квітня 2018 р. № 280 Кабінету Міністрів України, в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин, визначаються "Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України".
Ці Порядок та умови визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція), включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства станом на 1 червня 2024 р. за категоріями, встановленими цим пунктом (далі - квартирний облік), обліковані як внутрішньо переміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб та інформацію про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних), і які звернулися за призначенням грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у місячний строк після взяття на квартирний облік.
Так згідно зі змінами в Постанові Кабінету Міністрів України №280 п.4 «Субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація), що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребуют поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках шляхом призначення та виплати грошової компенсації внутрішньопереміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісністьУкраїни і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у періодїї проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період їх здійснення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першоїстатті 6 Закону України “Про статус ветераніввійни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на квартирному обліку станом на 1 червня 2024 р., обліковані як внутрішньопереміщені особи вперше до 24 лютого 2022 р. і на час призначення грошової компенсації перебувають на обліку в базі даних».
Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (довідка від 14.11.2022 р. №1239-5002300000 наявна у справі).
Його право та членів його сім'ї на поліпшення житлових умов чи на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення, право на прийняття на квартирний облік не заперечується сторонами і підтверджується матеріалами справи.
Предметом спору у цій справі є своєчасність та правомірність прийняття рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чиприйняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчиненнядії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючивсім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими не сприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесіприйняттярішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Зі змісту оскаржваного рішення видно, що воно прийнято з дотриманням норм матеріального права і позивачу та членам його сім'ї надано право на зарахування на облік громадян, що потребують покращення житлових умов.
В позовній заяві позивач також не заперечує той факт, що оскаржуваним рішенням його правомірно зараховано на облік громадян, що потребують покращення житлових умов. Підставою для скасування цього рішення позивач вважає порушення відповідачем 2 визначеного законом місячного строку прийняття рішення.
Зі справи видно, що також не заперечується відповідачами, що дійсно оскаржувавне рішення прийнято не у місячний строк з моменту реєстрації заяви позивача.
Наведене доводить, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач порушив процедуру розгляду заяви ОСОБА_2 , оскільки позивача на засідання виконавчого комітету запрошено не було, доказів протилежного суду відповідача не надав, а також порушив місячний строк розгляду заяви позивача про взятя на квартирний облік, передбачений п. 20 Правил № 470.
Як наслідок, позивача та його сім'ю поставлено на облік з порушеннями строків, через що вони не можуть стати в чергу на виплату грошової компенсації для ВПО УБД, оскільки, таке рішення було прийнято 09.07.2024 року, а моло бути прийняте не пізніше місяця з моменту реєстрації заяві позивача від 29.03.2024 року, тобто 29.04.2024 року.
Відповідач не надав суду докази, що під час прийняття оскаржуваного рішення мали місце недоліки заяви та долучених до неї документів, що могло б стати підставою для продовження строків розгляду цієї заяви чи її повернення.
Проте порушення строку прийняття рішення, враховуючи правильність прийнятого рішення по суті, не може бути безумовною підставою для його скасування, а тому в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення слід відмовити.
Зволікання суб'єкта владних повноважень - це неприйняття, замість спроможності виконати юридично обумовлені дії у встановлені строки. Така бездіяльність може розцінюватися як протиправна, особливо якщо це порушує якісь права та інтереси інших осіб.
В спірному випадку, прийняття оскаржуваного рішення не у визначений законом місячний строк призвело до порушення прав позивача та членів його сім'ї на соціальний захист, а саме: права стати в чергу на виплату грошової компенсації для ВПО та УБД за неналежні житлові умови, строк виплати якої обмежувався законом і станом на 09.07.2024 рік такі виплати були припинені.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи пропуск строку прийняття відповідачем 2 оскаружваного рішення, суд вважає, що право позивача та членів його сім'ї стати в чергу на виплату грошової компенсації для ВПО та УБД за неналежні житлові умови, може бути відновлене шляхом зобов'язання Департаменту житлового господарства Дніпровськоїміської ради зарахувати ОСОБА_2 1994 р.н, зі складом родини 3 особи у тому числі дружину ОСОБА_3 1994 р.н. та сина ОСОБА_4 2021 р.н. на облік громадян що потребують покращення житлових умов починаючи з 29.04.2024 року.
Стосовно дискреційних повноважень відповідача, то суд зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі “Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовуєцей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести тіобставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд констатує, що відповідачі не виконали свій процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій у спірному випадку.
Підсумовуючи наведене, враховуючи норми ст.9 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є зобов'язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради зарахувати ОСОБА_2 , 1994 р.н, зі складом родини 3 особи, у тому числі дружину ОСОБА_3 , 1994 р.н., та сина ОСОБА_4 , 2021 р.н., на облік громадян, що потребують покращення житлових умов, починаючи з 29.04.2024 року (а не з 27.03.2024 року, як просить позивач, оскільки заява зареєстрована саме 29.03.2024 року).
З огляду на обставини справи та практику Європейського суду з прав людини, суд зробив висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його розподілу.
Керуючись ст. 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради ( 49000, вул. Воскресенська 16, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 38114671), Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 04052092). про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент житлового господарства Дніпровськоїміської ради зарахувати ОСОБА_2 1994 р.н, зі складом родини 3 особи у тому числі дружину ОСОБА_3 1994 р.н. та сина ОСОБА_4 2021 р.н. на облік громадян що потребують покращення житлових умов починаючи з 29.04.2024 року.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 14 липня 2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук