02 травня 2025 рокуСправа №160/6341/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/6341/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
26.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046050017306 від 03 лютого 2025 року про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав для проведення даного виду перерахунку, так як з 01 січня 2023 року рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи в рф з 24 жовтня 1994 року по 06 жовтня 1995 року на посаді підземного прохідника в ДП БМУ-8 ДАТ «Мосметробуд»; з 06 лютого 2001 року по 23 січня 2002 року на посаді підземного прохідника ДП БМУ-8 ДАТ «Мосметробуд»; з 02 грудня 2002 року по 24 січня 2003 року на посаді підземного прохідника в ЗАТ «Руда»; з 24 грудня 2004 року по 31 жовтня 2006 року на посаді прохідника ЗАТ «Багатовершинне»; з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2007 року на посаді прохідника в ЗАТ «Багатовершинне»; з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року на посаді машиніста електровоза в ЗАТ «Багатовершинне»; з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2009 року на посаді машиніста електровоза в ЗАТ «Багатовершинне»; з 26 червня 2009 року по 21 квітня 2010 року на посаді підривника в ТОВ «Агат» (всього 06 років 01 місяць 09 днів); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючі з дня звернення з заявою про проведення перерахунку пенсії, тобто з 28 січня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач-1 листом від 23.12.2024 року повідомив, що згідно трудової книжки до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності в рф з 01 січня 1992 року, так як з 01 січня 2023 року рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії та зарахуванням до пільгового стажу роботи в рф з наданням усіх необхідних документів. Проте рішенням відповідача-2 №046050017306 від 03 лютого 2025 року відмовлено у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах , у зв'язку з відсутністю законодавчих підстав для проведення даного виду перерахунку, оскільки з 01 січня 2023 року рф в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1993 року. Позивач вважає протиправним рішення відповідача-2, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № №160/6341/25. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року отримало 04.03.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте відзиву на позовну заяву не надало.
19.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, в якому наведені заперечення проти задоволення позовних вимог. У відзиві зазначено, що позивач з 08.06.2023 року отримує пенсію за віком (робота за списком №1) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 28.01.2025 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме: зміна надбавки, згідно довідок про джерела доходів з 1994 по 2012 роки наданих російською федерацією. Вказує, що призначення і виплата пенсії громадянам України, які проживали і працювали за її межами, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», інших нормативно - правових актів, а також міжнародних договорів (угод), громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода). З 1 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді. Тому, на осіб, які працювали в росії після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. За результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення Української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року. Починаючи з 19.06.2023 року обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод і договорів. Отже, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РФСР по 31 грудня 1991р. Враховуючи вищенаведене, відділом перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заява №713 від 28.01.2025 та прийнято рішення відмовити заявнику у перерахунку пенсії з причин відсутності законодавчих підстав для проведення даного виду перерахунку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 08.06.2023 року отримує пенсію за віком (робота за списком №1) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 23.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення позивача від 03.12.2024 року з питання зарахування стажу повідомлено, що зокрема згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.04.1993 року до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності в російській федерації з 01.01.1992 року. з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
28.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зміну надбавки.
Заяву позивача про перерахунок пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення №046050017306 від 03.02.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з причин відсутності законодавчих підстав для проведення даного виду перерахунку.
У рішенні зазначено, що призначення і виплата пенсії громадянам України, які проживали і працювали за її межами, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», інших нормативно - правових актів, а також міжнародних договорів (угод), громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода). Її підписантами свого часу стали 13 країн, в тому числі Україна і росія. Незалежно від того, в якій із цих країн працювала особа, при переїзді в Україну їй згідно українського законодавства зарахувався стаж, напрацьований на території цих держав і призначалась пенсія. З 1 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді. Тому, на осіб, які працювали в росії після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. За результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення Української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року. Починаючи з 19.06.2023 року обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод і договорів. На сьогодні такі двосторонні угоди та договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова, а з російською федерацією неукладені.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та не зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і даним списком передбачена посада, зокрема, оператора поста керування стана гарячої прокатки.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Згідно записів, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 05.04.1993 року та вкладишу до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 21.09.2007 року ОСОБА_1 , наявна інформація про працю позивача у спірні періоди в російській федерації з 24 жовтня 1994 року по 06 жовтня 1995 року, з 06 лютого 2001 року по 23 січня 2002 року, з 02 грудня 2002 року по 24 січня 2003 року, з 24 грудня 2004 року по 31 жовтня 2006 року, з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2009 року, з 26 червня 2009 року по 21 квітня 2010 року.
Відомості про пільговий стаж підтверджені довідками, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії ВАТ "Мосметробуд" від 20.06.2007 року № 2637-155/П7, ЗАТ «Багатовершинне» від 01.01.2009 року №№766, 767, 768, ТОВ «Агат» від 26.04.2010 року №3, ЗАТ «Руда» від 29.01.2003 року.
Відтак, судом встановлено, що спірні періоди трудової діяльності підтверджено достатніми письмовими доказами, що не заперечується відповідачами, однак підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів до пільгового стажу стало припинення участі рф з 01.01.2023 в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
З цього приводу суд зазначає, що при визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено частиною 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Крім того, суд зазначає, що надані позивачем документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.
Таким чином, суд відхиляє посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, покладені в основу оскаржуваного рішення №046050017306 від 03 лютого 2025 року на ту обставину, що з 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
Відтак періоди роботи позивача в російській федерації з 24 жовтня 1994 року по 06 жовтня 1995 року, з 06 лютого 2001 року по 23 січня 2002 року, з 02 грудня 2002 року по 24 січня 2003 року, з 24 грудня 2004 року по 31 жовтня 2006 року, з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2009 року, з 26 червня 2009 року по 21 квітня 2010 року підтверджені даними трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.04.1993 року та вкладишем до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 21.09.2007 року, довідками, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії ВАТ "Мосметробуд" від 20.06.2007 року № 2637-155/П7, ЗАТ «Багатовершинне» від 01.01.2009 року №№766, 767, 768, ТОВ «Агат» від 26.04.2010 року №3, ЗАТ «Руда» від 29.01.2003 року та мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Отже, суд приходить до висновку, що при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надано належних доказів в обґрунтування того, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів трудової діяльності суб'єкт владних повноважень діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно та з забезпеченням усіх прав особи, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046050017306 від 03.02.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розгляду заяви про перерахунок пенсії.
Так, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Останнім абзацом пункту 4.2 постанови № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 постанови №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Відтак, враховуючи, що за положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови № 22-1 заява про призначення пенсії подається до територіального органу Пенсійного фонду, а електронна пенсійна справа тільки після призначення пенсії передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, а тому після скасування рішення про відмову у призначенні пенсії визначеного програмним забезпеченням органу Пенсійного фонду за принципом екстериторіальності, питання про призначення пенсії має розглядати саме орган, яким відмовлено у призначенні пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про призначення пенсії та долучені до неї документи були подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та передані останнім за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому дії зобов'язального характеру щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 08.02.2024 року по справі 500/1216/23, від 09.07.2024 року по справі № №240/16372/23, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи в російській федерації з 24 жовтня 1994 року по 06 жовтня 1995 року, з 06 лютого 2001 року по 23 січня 2002 року, з 02 грудня 2002 року по 24 січня 2003 року, з 24 грудня 2004 року по 31 жовтня 2006 року, з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2009 року, з 26 червня 2009 року по 21 квітня 2010 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 28.01.2025 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , враховуючи зараховані до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 24.02.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень прийнято оскаржуване рішення, яким порушено право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046050017306 від 03.02.2025 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи в російській федерації з 24 жовтня 1994 року по 06 жовтня 1995 року, з 06 лютого 2001 року по 23 січня 2002 року, з 02 грудня 2002 року по 24 січня 2003 року, з 24 грудня 2004 року по 31 жовтня 2006 року, з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2009 року, з 26 червня 2009 року по 21 квітня 2010 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 28.01.2025 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , враховуючи зараховані до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 24 жовтня 1994 року по 06 жовтня 1995 року, з 06 лютого 2001 року по 23 січня 2002 року, з 02 грудня 2002 року по 24 січня 2003 року, з 24 грудня 2004 року по 31 жовтня 2006 року, з 01 листопада 2006 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2009 року, з 26 червня 2009 року по 21 квітня 2010 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська