05 травня 2025 рокуСправа №160/4455/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/4455/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 09.06.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 27.05.2023, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 09.06.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 27.05.2023, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , позивач в період з 09.06.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 27.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Ізюмському районі Харківської області та в Бахмутському районі Донецької області. Зазначає, що у зв'язку із безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, за періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Але, відповідач не у повному обсязі здійснював виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 за вищевказані періоди. Позивач вважає, що є порушення його права на отримання відповідної винагороди, передбаченої Постановою № 168, яка гарантована державою на період дії воєнного стану, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4455/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
02.05.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що сам факт перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій на підставі бойового розпорядження старшого начальника не є обов'язковою підставою для виплати такому військовослужбовцю додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. А саме, додаткова винагорода, збільшена до 100000 грн., у випадку з підрозділом, в якому проходив військову службу позивач, виплачується лише військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Військовослужбовцям, які виконують інші бойові (спеціальні) завдання, не пов'язані із безпосереднім бойовим зіткненням з противником, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань. Стверджує, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 була виплачена позивачу в повному обсязі за всі періоди, в які позивач мав право на її отримання. Отже вимоги позивача є не обґрунтованими, а факт бездіяльності відповідача не знайшов підтвердження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.05.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №128.
Відповідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.06.2022 року №145 сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_1 вважати таким, що вибув 09.06.2022 року з пункту постійної дислокації в район виконання завдання для безпосередньої участі у бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2022 року №198 сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_1 вважати таким, що з 01 серпня 2022 року прийняв посаду і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.08.2022 року №210 позивача вважати таким, що вибув з підпорядкування оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на нові бойові позиції в підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для виконання завдання для безпосередньої участі у бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2022 року №333 позивача вважати таким, що вибув з району виконання завдання і забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
З витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.01.2023 року №23 вбачається, що позивача вважати таким, що 18.01.2023 року вибув з району відновлення боєздатності резерву командувача угрупування сил та засобів оборони м. Київ до району виконання завдання для безпосередньої участі у бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.05.2023 року №371 позивача вважати таким, що вибув з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
З витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.2023 року №374 вбачається, що позивача вважати таким, що 27 травня 2023 року прибув та приступив до виконання службових обов'язків в пункті постійної дислокації з району виконання завадання для безпосередньої участі у бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Згідно інформації та доданих до відзиву на позовну заяву додатків до наказів командира військової частини НОМЕР_1 вбачається:
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 року № 3568 за червень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 22 дні у розрахунку 100 000 грн. на місяць та 8 днів у розрахунку 30 000грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 року № 4700 за липень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 31 день у розрахунку 100 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 року № 6189 за серпень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 31 день у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від від 03.10.2022 року № 8680 за вересень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 30 днів у розрахунку 100 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від від 03.11.2022 року №11300 за жовтень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 27 днів у розрахунку 100 000 грн. на місяць та 4 дні у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2022 року №14300 за листопад 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 23 дні у розрахунку 100 000грн. на місяць та 7 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2022 року №50 за грудень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 9 днів у розрахунку 100 000грн. на місяць та 22 дні у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 року №1500 за січень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 14 днів у розрахунку 100 000грн. на місяць та 17 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць.
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2023 року №4400 за лютий 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 14 днів у розрахунку 100 000грн. на місяць та 14 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 року №7800 за березень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 31 день у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2023 року №10400 за квітень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 30 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць.
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2023 року №12200 за травень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 27 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2023 року №10795 позивач в період з 09.06.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 27.05.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Ізюмському районі Харківської області, в Бахмутському районі Донецької області.
Аналогічні відомості містяться у довідці Військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2024 року №2152.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.07.2023 року №499 вважати таким, що з 07.07.2023 року здав справи та посаду, виключений із списків особового складу військової частини.
Згідно картки особового рахунку за 01/2022-12/2022 від 27.06.2023 року №4842/ФЕС позивачу нараховано винагороду за безпесередню участь в бойових діях (в наступному місяці за попередній): в серпні - 100 000,00 грн., жовтні - 100 000,00 грн., за листопаді 87 096,77 грн., грудні - 76666,67 грн. Винагороду до рівня 30 тисяч, у вересні - 30 000,00 грн., листопаді - 3870,97 грн., грудні - 7000,00 грн.
Відповідно до картки особового рахунку за 01/2023-12/2023 від 25.10.2023 року №7725/ФЕС позивачу нараховано винагороду за безпесередню участь в бойових діях (в наступному місяці за попередній): у січні - 29 032,26,00 грн., лютому - 45 161,29 грн., березні 50 000,00 грн. Винагороду до рівня 30 тисяч, у квітні - 30 000,00 грн., травні - 30 000,00 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168), в редакції чинній до 21.01.2023, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
На час виникнення спірних правовідносин постанова № 168 не містила положень щодо необхідності встановлення порядку і умов виплати додаткової винагороди.
Разом з тим, порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлені рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмами № НР 248/1298 від 25 березня 2022 року та від 18 квітня 2022 року № НР 248/1529, окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022 року, які протягом спірного періоду регулювали ті питання, які необхідні для належного виконання пункту 1 Постанови № 168, згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 підлягають застосуванню до спірних відносин.
Пунктом 3 телеграми № НР 248/1298 встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення, або постової відомості; рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець.
Так, Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022 року, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022 року.
Абзацом 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Відповідно до пункту 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Згідно пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
У наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком Окремого доручення.
Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168), в редакції Постанови від 20.01.2023 № 43, чинної з 21.01.2023, установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 було внесено зміни до наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі Порядок № 260) та доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Даний наказ застосовується з 01.02.2023.
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (у редакції наказу МОУ від 25.01.2023 № 44) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктами 3,4 розділу XXXIV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 8 розділу XXXIV Порядку № 260).
Таким чином, для отримання підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, передбаченою Постановою №168 військовослужбовцю, необхідно безпосередньо брати участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконувати бойові (спеціальні) завдання визначені пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 з обов'язковим підтвердженням такої участі, бойовим наказом (розпорядженням), журналом бойових дій та рапортом командира підрозділу про участь в таких заходах.
Втім необхідно враховувати, що перебування позивача у спірний період на військовій службі, виконання обов'язків, пов'язаних із її проходженням, не є автоматичною підставою для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 100000 грн. без дотримання умов, встановлених Постановою Кабінету Міністрів №168.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, за якій відповідачем не було виплачено додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в період з 09.06.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 27.05.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Ізюмському районі Харківської області, в Бахмутському районі Донецької області, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2023 року №10795.
Аналогічні відомості містяться у довідці Військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2024 року №2152.
Суд наголошує, що довідка є додатковим документом, що складається з огляду на первинні документи, які підтверджують виконання безпосередніх службових дій кожним військовослужбовцем за визначений відрізок дат. Достовірність її відомостей має підтверджуватися окрім бойового наказу (розпорядження) записами в журналах бойових дій, відповідних рапортах уповноваженої особи.
Між тим, слід зауважити, що форма довідки від 19.06.2023 року №10795 затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2018 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» та є підставою для отримання статусу учасника бойових дій і не визначає підстави та розмір нарахування додаткової винагороди передбаченої Постановою №168, не є підтвердженням безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконуючи бойові (спеціальні) завдання визначені пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260.
Так, у вказаній довідці міститься примітка, що «ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій».
Також форма довідки від 06.03.2024 року №2152 затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887 «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» та є підставою для отримання статусу учасника бойових дій і не визначає підстави та розмір нарахування додаткової винагороди передбаченої Постановою №168.
Суд зазначає, що форма довідки, яка дає право військовій частині визначити розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, було доведено до військових частин окремим дорученням Міністра оборони України №5718/з від 06.03.2023 року. Така довідка видається командиром частини за наявності підтвердження факту безпосередньої участі військовослужбовця належними чином оформленими документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням).
Довідка вказаної форми в матеріалах справи відсутня.
При цьому, сам по собі факт несення позивачем військової служби у період з 09.06.2022 року по 10.12.2022 року, з 18.01.2023 року по 27.05.2023 року не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Натомість, за висновком суду, названі документи не підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в контексті приписів розділу XXXIV Порядку № 260 з метою отримання додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць.
Отже вищевказана довідка видана позивачу для підтвердження статусу учасника бойових дій, порядок надання якого є відмінним від порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168.
Додатково суд наголошує, що в межах розгляду цієї справи суд не ставить під сумнів ймовірну участь позивача у бойових діях або інших заходах за спірний період, проте при прийнятті цього рішення виходить виключно із існуючої доказової бази, наявної у справі, яка стосується стверджуваної бездіяльності відповідача.
Однак, позивач не погоджується з розміром виплачених сум та вважає, що додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях повинна виплачуватись в розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Судом були досліджені додані до відзиву на позовну заяву додатки до наказів командира військової частини НОМЕР_1 , з яких встановлено, що додаткова винагорода позивачу виплачувалась у поточному місяці за минулий місяць:
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 року № 3568 за червень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 22 дні у розрахунку 100 000 грн. на місяць та 8 днів у розрахунку 30 000грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 року № 4700 за липень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 31 день у розрахунку 100 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 року № 6189 за серпень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 31 день у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від від 03.10.2022 року № 8680 за вересень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 30 днів у розрахунку 100 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від від 03.11.2022 року №11300 за жовтень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 27 днів у розрахунку 100 000 грн. на місяць та 4 дні у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2022 року №14300 за листопад 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 23 дні у розрахунку 100 000грн. на місяць та 7 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.01.2022 року №50 за грудень 2022 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 9 днів у розрахунку 100 000грн. на місяць та 22 дні у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 року №1500 за січень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 14 днів у розрахунку 100 000грн. на місяць та 17 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць.
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2023 року №4400 за лютий 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 14 днів у розрахунку 100 000грн. на місяць та 14 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 року №7800 за березень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 31 день у розрахунку 30 000 грн. на місяць;
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2023 року №10400 за квітень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 30 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць.
відповідно витягу із додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2023 року №12200 за травень 2023 року позивачу було встановлено додаткову винагороду за 27 днів у розрахунку 30 000 грн. на місяць.
Вказаний факт підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця за 01/2022-12/2022 та за 01/2023-12/2023 позивачу нарахована 08/2022 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 100 000 грн., 09/2022 винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 30 000,00 грн., 10/2022 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 100 000 грн., 11/2022 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 87 096,77 грн. та винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 3870,97 грн., 12/2022 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 76 666,67 грн. та винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 7000,00 грн., 01/2023 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 29 032,26 грн. та винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 21 290,32 грн., 02/2023 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 45 161,29 грн. та винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 16 451,61 грн., 03/2023 винагорода за безпосередню участь в бойових діях в розмірі 50 000,00 грн. та винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 15 000,00 грн., 04/2023 винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 30 000,00 грн., 05/2023 винагорода до рівня 30 тисяч іншим в розмірі 30 000,00 грн.
Таким чином, відсутня протиправна бездіяльність відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди та додаткової винагорода за безпосередню участь в бойових діях.
Отже, є необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем приписів Постанови №168 під час нарахування спірних сум грошового забезпечення.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська