21 квітня 2025 рокуСправа №640/4582/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №640/4582/22 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-
07.02.2022 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення №00209070908 від 05.01.2022 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що не отримувала від контролюючого органу наказу та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв'язку з чим була позбавлена можливості надати контролюючому органу заперечення, письмові пояснення, інформацію та додаткові документи під час проведення перевірки, зокрема щодо обставин виявлених порушень, інформацію, яка спростовує наявність вини позивача, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності для захисту своїх прав та інтересів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а тому прийняті на підставі акту перевірки рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/4582/22. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
09.06.2022 року до суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до п. 79.2 ст. 79 Кодексу платник податків ОСОБА_1 проінформована про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 27.08.2021 №1380/6/26-15-07-09-08- 27 та копією наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.08.2021 №6715-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків. Так відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0101131559748 було вручено особисто ОСОБА_1 30.08.2021р. За результатами перевірки складено акт від 28.09.2021р. №72992/Ж/26-15-42- 02/ НОМЕР_1 . За результатами порушень встановлених в пункті 2.1 акту перевірки було встановлено, що в періоді з 01.10.2018р. по 14.01.2020р. ФОП ОСОБА_1 занижено суму оподатковуваного доходу за 2018р. в сумі 462267,82грн., 2019р. в сумі 3391967,98грн., та за 2020р. в сумі 96426,44грн. Перевіркою повноти нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено порушення п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VІ із змінами і доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_1 не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі - 203179,50грн., за 2018 р. в сумі 34400,52 грн., за 2019р. в сумі 154234,08 грн. та за 2020 р. в сумі 14546,90 грн. Пояснення та документальні підтвердження, щодо нарахування та сплати не в повному обсязі єдиного внеску із сум оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 не надано. За результатами перевірки встановлено порушення абз. 3 ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено за 2017р. в сумі 525,87грн. (термін сплати 19.01.2018р., фактично сплачено 31.01.2018р.), І квартали 2018р. в сумі 871,05грн. (термін сплати 19.04.2018р., фактично сплачено 27.12.2018р.) ІІ квартали 2018р. в сумі 2457,18грн. (термін сплати 19.07.2018р., фактично сплачено 27.12.2018р.), III квартали 2018р. в сумі 2457,18грн. (термін сплати 19.10.2018р., фактично сплачено 27.12.2018р.), І квартали 2019р. в сумі 2754,18грн. (термін сплати 19.04.2019р., фактично сплачено 17.01.2020р.) II квартали 2019р. в сумі 2754,18грн. (термін сплати 19.07.2018р., фактично сплачено 17.01.2020р.) III квартали 2019р. в сумі 2754,18грн. (термін сплати 19.10.2018р., фактично сплачено 17.01.2020р.).
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
17.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 року справу № 640/4582/22 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року позовну заяву прийнято до провадження адміністративну справу № 640/4582/22. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.03.2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві надано відзив на позовну заяву в якому наведені аналогічні заперечення проти задоволення позовних вимог, які викладені у відзиві на позовну заяву, поданому 09.06.2022 року.
11.03.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві в період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року та з 01.10.2018 року по 14.01.2020 року на загальній системі оподаткування, що підтверджується матеріалами справи.
25.08.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві, керуючись підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7, пункту 78.1, статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку зі змінами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, унесеними Зконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців та з проведенням державної реєстрації припинення платника податків, прийнято наказ від № 6715-П «Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з 15.09.2021 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів, з дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 14.01.2020 року.
Копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки №6715-п від 25.08.2021 року та письмове повідомлення про проведення перевірки № 1380/6/26-15-07-09-08-27 від 27.08.2021 року направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0101131559748, 30.08.2021 року було вручено особисто ОСОБА_1 .
15.09.2021 року розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 14.01.2020 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 14.01.2020 року.
За результатами перевірки 28.09.2021 року перевіряючими складено акт №72992/Ж5/26-15-07-09-08/ НОМЕР_2 , яким встановлено ряд порушень, в тому й числі: абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено за 2017 рік в сумі 525,87 грн. (термін сплати 19.01.2018 року, фактично сплачено 31.01.2018 року), за І квартали 2018 року в сумі 871,05 грн. (термін сплати 19.04.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року) за II квартали 2018 року в сум 2457,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року), III квартали 2018р. в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року) за І квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.04.2019 року, фактично сплачено 17.01.2020 року) за II квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 року фактично сплачено 17.01.2020 року), III квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 року, фактично сплачено 17.01.2020 року).
На підставі акту перевірки від 28.09.2021 року №72992/Ж5/26-15-07-09-08/ НОМЕР_2 податковим органом прийнято рішення від 18.10.2021 року №76019070908 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску яким позивачу донараховано єдиного внеску у розмірі 203 179,50 грн. та застосовона штрафні санкції за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 41166,96 грн.
Не погоджуючись із рішеннями прийнятими на підставі акту перевірки, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу.
Рішенням Державної податкової служби України від 30.12.2021 року №12301/Я/99-00-06-02-01-09, скасовано прийняте рішення від 18.10.2021 року №76019070908 Головного управлінням ДПС у м. Києві, оскільки було винесено не за встановленою формою. Водночас зазначено, що воно не скасовує суму штрафної санкції.
На підставі акту перевірки та рішення Державної податкової служби України від 30.12.2021 року №12301/Я/99-00-06-02-01-09 відповідачем прийнято оскаржуване рішення №00209070908 від 05.01.2022 року про донарахування єдиного внеску у розмірі 203 179,50 грн. та застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 41166,96 грн.
Позивач, вважаючи рішення про застосування штрафних санкцій протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до положень пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наказ від № 6715-П «Про проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з 15.09.2021 року по дату завершення перевірки, тривалістю робочих днів, з дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 14.01.2020 року.
Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві складено повідомлення № 1380/6/26-15-07-09-08-27 від 27.08.2021 року про проведення з 15.09.2021 по дату завершення перевірки документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , в якому зазначено про необхідність, у відповідності до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України забезпечити надання всіх необхідних документів, що пов'язанні з предметом перевірки.
Щодо твердження позивача про те, що копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.08.2021 року № 6715-П про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення № 1380/6/26-15-07-09-08-27 від 27.08.2021 року ним не отримувались, а відтак були відсутні правові підстави для проведення перевірки, а тому результати перевірки, оформлені прийнятими на підставі акту рішеннями, підлягають скасуванню, суд зазначає наступне.
Як було зазначено, що згідно статті 79 Податкового кодексу України перевірка позивача могла бути проведена тільки за умови вручення йому у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки і тільки виконання цієї умови надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).
Наведене правозастосування узгоджується з висновками актуальної на на той час позиції Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 року у справі №21-425а14, а також Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 року у справі №802/1241/17-а, від 21.02.2018 року у справі №821/371/17, від 01.08.2018 року у справі №821/1667/16.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до змісту відзиву та поданих до нього документів, копії вказаного наказу та повідомлення направлено на податкову адресу позивача поштою з повідомленням про вручення (трек-номер поштового відправлення №0101131559748).
В свою чергу, дослідивши копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером №0101131559748, останнє 30.08.2021 року було вручено особисто ОСОБА_1 .
Таким чином, платником податку, щодо якого Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, отримано наказ та повідомлення про призначення перевірки, а тому суд відхиляє відповідні твердження позивача.
Щодо правомірності рішення від 05.01.2022 року №00209070908 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєсачно не нарахованого єдиного внеску, суд зазначає наступне.
Відповідно пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так за результатами перевірки встановлено, що в період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року та в період з 01.10.2018 року по 14.01.2020 року позивач здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.
Однак як вбачається з матеріалів справи, станом на дату складання акту позивач документи щодо фінансово господарської діяльності не надала.
Також відповідно до декларацій про майновий стан та доходи поданих Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві за 2018- 2020 роки, було отримано дохід в сумі 3 996 401,08 грн., а саме за 2018 рік в сумі 465725,00 грн., за 2019 рік в сумі 3415662,58 грн. та за 2020 рік в сумі 115013,50 грн.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Так судом встановлено, що за результатами перевірки позивача, оподатковуваним доходом платника є обсяг доходу від здійснення діяльності на загальній системі оподаткування, починаючи з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року та з 01.10.2018 року по 14.01.2020 року за період з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року - 0,00 грн., за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року 465725,00 грн., за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 3415662,58 грн., за період з 01.01.2020 року по 14.01.2020 року 115013,50 грн.
Фізичною особою платником податків ОСОБА_1 до ДПІ в Дніпровському р-ні Головного управління ДГІС у м. Києві податкові декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік подано, та суми документально підтверджених витрат пов'язаних із здійсненням діяльності визначено, але документів, що підтверджують витрати пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності не надані.
Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Також згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
За результатами перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 встановлено порушення пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме заниження суми оподатковуваного доходу за 2018 рік в сумі 462267,82 грн., 2019 рік в сумі 3391967,98 грн., та за 2020 рік в сумі 96426,44 грн.
Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб за 2018-2020 роки в сумі 711119,18 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі 83208,20 грн.,за 2019 рік в сумі 610554,23 грн., 2020 рік в сумі 17356,75 грн.
Щодо обчислення та сплати єдиного податку та умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року перебувала на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок III група).
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.ХІУ цього кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Податкового кодексу України).
Відповідно підпункту 49.18.2 пункт 49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, а саме не своєчасно сплачено суму узгоджених податкових зобов'язань в сумі 21450,00 грн. за 2017 рік (термін сплати 19.02.2018 року фактично сплачено 25.05.2018 року).
Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено запит №26872/ФОП/26-15-42-09-27 від 16.06.2020 року ФОП ОСОБА_1 щодо надання пояснень та документальних підтверджень (завірених копій документів (при наявності)), щодо отримання доходів від здійснення фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року, який згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0101129354411 було вручено особисто позивачу 20.06.2020 року
Також Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено повторно запит №41992/ФОП/26-15-07-09-07-27 від 23.04.2021р. щодо надання пояснень та документальних підтверджень (завірених копій документів (при наявності)), щодо отримання доходів від здійснення фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2017 року по 14.01.2020 року, який відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0101133100599 було вручено особисто ОСОБА_1 26.04.2021 року.
Отже, ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано документи щодо ведення фінансово господарської діяльності та Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці за перевіряємий період, чим порушено пункт 44.3 статті 44, пункту 170.10 статті 177 Податкового кодексу України.
Відповідно підпункту 296.1.1, пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Проте ФОП ОСОБА_1 не надала на перевірку Книгу обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, чим порушено підпункт 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, п.1 «Порядку ведення Книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №1637 від 15.12.2011р. та №579 від 19.06.2015р. «Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Також згідно декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, ФОП ОСОБА_1 за періоді з 01.04.2017 року по 31.12.2017 року було задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності в сумі 429000,00 грн. та за період 01.01.2018 року по 30.09.2018 року було задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності в сумі 1736166,40 грн.
Інформація щодо отримання доходу ФОП ОСОБА_1 відображена в ЦДБ ДРФО ДПС України, де підтверджено отримання ФОП ОСОБА_1 коштів від здійснення підприємницької діяльності в сумі 1743867,00 грн. за 2017 рік, та в сумі 1736166,40 за 2018 рік, отже розбіжність суми доходу між задекларованим та фактично отриманим доходом, складає 1314867,00 грн.
Судом встановлено, що отримання доходу ФОП ОСОБА_1 від здійснення господарської діяльності підтверджено документами наданими до перевірки на запит Головного управління ДПС у м. Києві №109813/10/26-15-42-09-27 від 06.08.2020 року ТОВ «АГАТ-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 32206646), запит Головного управління ДПС у м. Києві №109789/10/26-15- 42-09-27 від 06.08.2020 року ТОВ «Група Центр» (ЄДРПОУ 30682979), запит Головного управління ДПС у м. Києві №109816/10/26-15-42-09-27 від 06.08.2020 року ТОВ «Хавас Інгейдж Україна» (ЄДРПОУ 38536556), запит Головного управління ДПС у м. Києві №109754/10/26-15-42-09-27 від 06.08.2020р. ТОВ «МАРКЕТЛЕНД» (ЄДРПОУ 31607887).
Таким чином, перевіркою декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця та наявної інформації встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не в повному обсязі було задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік, а саме відповідно до декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (№7385 від 16.01.2018р.) було задекларовано дохід в сумі 429000,00 грн., що не відповідає фактично отриманому доходу за 2017 року в сумі 1743867 грн.
Згідно пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, -роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності».
Відповідно до пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 3 % доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Таким чином, за результатами перевірки за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення підпункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, а саме не в повному обсязі сплачено єдиний податок - фізичної особи - підприємця за 2017 рік в сумі 65743,35 грн. (1314867,00 х 5%).
Крім того, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в період з 01.01.2017р. по 31.03.2017р. та в період з 01.10.2018р. по 14.01.2020р. перебувала на загальній системі оподаткування, обліку та звітності. В період з 01.04.2017р. по 30.09.2018р. перебувала на спрощеній системі оподаткування
За результатами порушень встановлених в пункті 2.1 акту перевірки було встановлено, що в періоді з 01.10.2018 року по 14.01.2020 року ФОП ОСОБА_1 занижено суму оподатковуваного доходу за 2018 рік в сумі 462267,82 грн., 2019 рік в сумі 3391967,98 грн., та за 2020 рік в сумі 96426,44 грн.
Перевіркою повноти нарахування суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено порушення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме ФОП ОСОБА_1 не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі - 203179,50 грн., за 2018 рік в сумі 34400,52 грн., за2019 рік в сумі 154234,08грн. та за 2020 рік в сумі 14546,90 грн.
Пояснення та документальні підтвердження, щодо нарахування та сплати не в повному обсязі єдиного внеску із сум оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 не надано.
Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
За результатами перевірки встановлено порушення абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено за 2017 рік в сумі 525,87 грн. (термін сплати 19.01.2018 рік, фактично сплачено 31.01.2018 рік), І квартали 2018 року в сумі 871,05 грн. (термін сплати 19.04.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року), ІІ квартали 2018 року в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року), ІІІ квартали 2018 року в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 року, фактично сплачено 27.12.2018 року), І квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.04.2019 року, фактично сплачено 17.01.2020 року), ІІ квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 року, фактично сплачено 17.01.2020 року), ІІІ квартали 2019 року в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 року, фактично сплачено 17.01.2020 року).
Також згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Перевіркою пункту 11 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435 ( у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року №511), порушення п.1, п.4 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010р. №2664-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_1 , не вірно подані Таблиці 1 Додатку 5 Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями за 2017 рік (не вказані нарахування), звіти за 2014 року - 2015 року не подано, та звіти за 2018-2020 роки подані з невірно визначеним доходом, відповідно єдиний внесок із сум оподатковуваного доходу нарахований не в повному обсязі та не утриманий і не перерахований до бюджету.
Також слід зазначити, що пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.
Позивачем не було надано документів що стосуються її господарської діяльністі ні під час перевірки, а ні під час адміністративного оскарження прийнятих за її результатами рішень до Державної податкової служби. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків.
При цьому, позивачем не було спростовано жодного порушення на підставі якого до неї прийнято оскаржуване рішення від 05.01.2022 року.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №00209070908 від 05.01.2022 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внески, прийняте ГУ ДПС у м. Києві на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України.
Посилання позивача на протиправність прийнятих відносно неї податкових повідомлень-рішень від 18.10.2021 року судом не приймаються до уваги, оскільки наведені позивачем податкові повідомлення-рішення не є предметом оскарження в даній адміністративній справі, де оскаржується виключно рішення відповідача від 05.01.2022 року.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська