18 квітня 2025 рокуСправа №640/19930/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №640/19930/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що полягає у відмові відвести земельні ділянки в розмірі 0,23 га, а саме: для індивідуального дачного будівництва 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів 0,01 га; для ведення садівництва 0,12 га ОСОБА_1 ; зобов'язати Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відвести ОСОБА_1 земельні ділянки в розмірі 0,23 га, а саме: для індивідуального дачного будівництва - 0,10га; для будівництва індивідуальних гаражів - 0,01 га; для ведення садівництва - 0,12 га.
В обґрунтування позову зазначено, що в березні 2021 року він звернувся до відповідача із клопотанням (заявою) про виділення йому земельної ділянки, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проте, відповідач повідомив позивача про те, що клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України та Порядку з відповідними графічними матеріалами до Департаменту не надходили, у разі надходження такого клопотання воно буде розглянуто відповідачем. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19930/21. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
12.08.2021 року заперечуючи проти позовної заяви, Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві зазначено, що передача земельних ділянок комунальної власності міста Києва у власність чи користування регулюється ЗК України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві. Відповідач звертає увагу суду, що клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідними графічними матеріалами від позивача до Департаменту не надходили. Про даний факт, зазначав Департамент у листі-відповіді позивачу від 24.02.2020 № 08/1-567-1437, що кожному із заявників потрібно подавати клопотання окремо.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
14.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 року справу № 640/19930/21 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/19930/21. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року було надіслано відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 19.02.2025 року, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Проте, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву від 12.08.2021 року в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.07.2019 року та громадянином, який евакуйований із зони відчуження у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посдвіченням серії НОМЕР_2 від 23.05.1995 року.
10.02.2020 року позивачем подано до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича та до Київської міської ради заяву-клопотання про надання земельної ділянки в розмірі 0,23 га, а саме: для індивідуального дачного будівництва - 0.10 га; для будівництва індивідуальних гаражів - 0,01 га; для ведення садівництва - 0,12 га.
Листом Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.02.2020 №057-08/І-567-1437 повідомлено позивача про те, що набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463. Відповідно до пункту 4 Порядку, громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність з доданими документами, визначеними згідно з додатком 2 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463. У клопотанні про передачу земельної ділянки у власність зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки. При цьому, вибір місця розташування земельної ділянки, збір матеріалів покладено на зацікавлену особу, яка виявила бажання отримати земельну ділянку (ділянки) для того чи іншого цільового призначення та у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України. Проте, до клопотання позивача не додано графічних матеріалів із зазначенням конкретної земельної ділянки у розмірах, визначених статтею 121 Земельного кодексу України. Також зазначено про те, що кожному із заявників необхідно подавати клопотання окремо. Крім того, позивача повідомлено про те, що на підставі рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 380-4/1814 між Київською міською радою та підприємством «Вертикаль» «Благодійного фонду «Дзвін надії» на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 61,7433 га для будівництва індивідуальних будинків котеджного типу в селищі Троєщина на вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва від 11.03.2003 (з урахуванням угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2005 та угоди до договору оренди земельної ділянки від 31.10.2008). Строк дії договору до 31.10.2013. Земельні ділянки, зазначені на схемі, доданій до заяви позивача, розташовані в межах зазначеної території, тому до клопотань необхідно долучити нотаріально посвідчені згоди землекористувача на вилучення частини земельної ділянки. В разі надходження таких клопотань, Департамент забезпечить належне їх опрацювання.
24.03.2021 року позивач звернувся до КБУ "Контактний центр міста Києва" із заявою щодо виділення йому земельної ділянки як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Листом відповідача від 26.04.2021 року №057-057/І-863-1611 повідомлено позивача про те, що на неодноразові звернення позивача щодо забезпечення земельними ділянками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до КБУ «Контактний центр м. Києва» Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надавались відповіді з роз'ясненнями порядку набуття права на землю у м. Києві (листи від 08.10.2020 № 057-057/1- 1808-4162, від 27.10.2020 № 057-057/1-1885-4384, від 02.11.2020 № 057-057/1- 2011-4446, від 06.11.2020 № 057-057/1-2031-4533, від 25.11.2020 № 057-057/1- 2118-4744, № 057-057/1-2122-4745). Відповідно до статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач. В той же час, окремий порядок виділення земельних ділянок для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, нормативно-правовими актами не встановлено. Передбачене право на отримання земельних ділянок зазначеними вище категоріями осіб реалізується відповідно до Земельного кодексу України та Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 далі - Порядок). Проте, клопотання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України та Порядку з відповідними графічними матеріалами до Департаменту не надходили. У разі надходження відповідного клопотання чи документації із землеустрою від позивача або інших осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Департамент забезпечить їх належне опрацювання.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови відвести земельні ділянки в розмірі 0,23 га, а саме: для індивідуального дачного будівництва 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів 0,01 га; для ведення садівництва 0,12 га, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо соціального захисту потерпілого населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За змістом статті 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно пункту 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Пунктом 20 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно частини 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно частин 6 - 11 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2020 року позивач звернувся до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича та до Київської міської ради з заявами-клопотаннями про відведення йому земельної ділянки як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та особі з інвалідністю ЧАЕС ІІ групи, для будівництва, дачі, індивідуального гаража і садівництва у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України - 0,23 га, а саме для індивідуального дачного будівництва - 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів - 01, га, для ведення садівництва - 0,12 га.
З поданим клопотанням позивачем також було надано заяви-клопотання членів його родини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
У вказаному клопотанні позивачем було зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (селище Троєщина м. Києва) та були додані до клопотання посвідчення позивача постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В якості графічних та інших матеріалів щодо бажаного місця розташування земельної ділянки позивачем надано кадастрову карту з розміщенням чотирьох земельних ділянок площею 2,6914 га, 1,1965 га, 4,3454 га, 25,8963 га та зазначено про те, що ці земельні ділянки ніким не зайняті та просить надати йому земельні ділянки сумісно з земельними ділянками членів його родини.
Суд зазначає, що в силу положень частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Із системного аналізу зазначених норм слідує, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян належить до компетенції органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада.
При цьому, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Крім того, варто врахувати й те, що законом визначено місячний строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З цією метою частиною 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.
В той же час, за результатами розгляду клопотання позивача, Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради було направлено лист від 24.02.2020 №057-08/І-567-1437 відповідно до якого повідомлялось, що до клопотання позивача не додано графічних матеріалів, із зазначенням конкретної земельної ділянки у розмірах, визначених ст. 121 ЗК України, та земельні ділянки, зазначені на схемі, доданій до заяви позивача, розташовані у межах територій, які перебувають в оренді в інших підприємств, а тому до заяви слід долучити нотаріально посвідчені згоди землекористувача на вилучення частини земельної ділянки.
Листом від 26.04.2021 №057-057/І-863-1611 Департамент земельних ресурсів, на звернення позивача, що надійшло до КБУ «Контактний центр міста Києва» надав аналогічну відповідь попередній.
На переконання суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, тобто Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою, як органом місцевого самоврядування питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної та затвердження проекту землеустрою.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2020 року у справі №1140/2559/18 та від 24 червня 2020 року у справі №555/872/17.
Суд зазначає, що Департамент земельних ресурсів не є тим органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Так, відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення №182/342), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міськради та виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно з пунктом 3.11 Положення №182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Частиною 1 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04 листопада 2021 року №3135/3176 (далі Регламент), встановлено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник/заступниця міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, депутати/депутатки Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян у порядку, визначеному законодавством і цим Регламентом, члени/членкині територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством і цим Регламентом.
Відповідно до частини 11 статті 37 Регламенту проекти рішень Київської міської ради щодо питань землекористування і землевідведення, про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам і юридичним особам можуть подаватись, голосуватись як одне загальне рішення, у якому кожен пункт може обговорюватись окремо.
Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку №241/2463 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київської міської ради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку №241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київської міської ради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення (підпункт 2.2 пункту 2 Порядку №241/2463).
Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об'єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київської міської ради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань (підпункти 2.9, 2.10 пункту 2 Порядку №241/2463).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів.
Тобто, Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності.
Проте, розгляд обгрунтовуючих документів для підготовки проекту рішень щодо передачі земельних ділянок у власність здійснюється саме Департаментом земельних ресурсів, який, у разі наявності зауважень до пакету документів на отримання земельних ділянок у власність уповноважений підписувати листи фізичним особам які звернулися з відповідними клопотаннями про отримання земельних ділянок у власність.
В свою чергу, відповідно змісту листів Департаменту земельних ресурсів, останні за своїм змістом, є повідомленнями щодо виявлених неточностей у наданих обгрунтовуючих документах, та не є рішеннями суб'єкта владних повноважень про відмову у наданні земельних ділянок.
При цьому, суд вважає обгрунтованими зауваження відповідача щодо поданих позивачем документів, оскільки такі не містять графічних матеріалів щодо бажаного місця розташування земельних ділянок, в той час як вибір місця розташування земельної ділянки покладено саме на зацікавлену особу, яка виявила бажання отримати земельну ділянку. Надання кадастрової карти з розміщенням чотирьох земельних ділянок площею 2,6914 га, 1,1965 га, 4,3454 га, 25,8963 не є графічними матеріалами щодо бажаного місця розташування земельних ділянок, оскільки на них не виділено які саме діляки в межах наведених 4-х позивач просить виділити.
Також, обгрунтованими є зауваження щодо необхідності подання окремо клопотань всіма заявниками членами родини позивача та надання згоди землекористувача на вилучення частини земельної ділянки, оскільки земельні ділянки зазначені на схемі наданій позивачем відносяться до земель наданих в оренду.
Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин виключно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не розповсюджениння на них норм Земельного кодексу України суд вважає помилковими, оскільки Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлює право особи на отримання у власність земельної ділянки в той час як саме нормами Земельного кодексу України та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів встановлено порядок надання у власність земельних ділянок незалежно від статусу заявника.
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд погоджується з висновками відповідача про відсутність допущеної по відношенню до позивача протиправної бездіяльності, зі сторони Департаменту земельних ресурсів та відповідно відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська