Справа № 161/12754/24 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/802/65/25 Доповідач: Осіпук В. В.
09 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Грушко Жанни Вячеславівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист прав споживача шляхом стягнення передоплати за договором та розірвання договору, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - Грушко Жанни Вячеславівни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2025 року,
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2025 року позов задоволено частково.
Розірвано договір № 001026 від 07 червня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про виконання роботи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 39500 грн. заборгованості за основною сумою боргу (неповернутою передоплатою); 990 грн 11 коп. - інфляційних втрат, 20314 грн 80 коп. - штрафні санкції, а всього разом 60804 грн 91 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2025 року та додаткове рішення від 05 травня 2025 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист прав споживача шляхом стягнення передоплати за договором та розірвання договору відмовлено.
30 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу, понесені її довірителем ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в розмірі 30500 грн, на підтвердження яких надала відповідні докази, які були долучені до зазначеної заяви.
Розгляд заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про відшкодування витрат на правничу допомогу проведено без виклику сторін спору.
Дослідивши зміст заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та приєднаних до неї письмових доказів, які підтверджують факт понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана заява до задоволення не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 було зазначено, що попередньо визначена сума судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач, становить 10000 грн, однак жодних доказів на підтвердження понесених судових витрат не додано і причини неможливості вчинення цих дій не вказані.
В подальшому, 30 червня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , після ухвалення постанови апеляційним судом, подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення у справі, стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь її довірителя ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 30500 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у апеляційному суді та їх відшкодування заявником було надано: ордер на надання правничої допомоги від 05 травня 2025 року № 1193160; договір про надання правничної допомоги № LT -102 від 26 вересня 2024 року; акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 1 від 28 березня 2025 року; акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 2 від 28 березня 2025 року; платіжна інструкція № 6244 від 01 жовтня 2024 року та квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.197645217.1 від 27 червня 2025 року.
Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною першою статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц було зроблено висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
Також у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п'ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».
У вказаній справі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до дати ухвалення постанови апеляційним судом у поданому відзиві на апеляційну скаргу просила стягнути з позивача на користь її довірителя понесені останнім витрати на правничу допомогу, однак жодних доказів щодо самих витрат до апеляційного суду не подала і поважних причин щодо неможливості надання таких доказів не навела.
Отже, колегією суддів не встановлено поважних причин неподання представником відповідача ОСОБА_1 - Грушко Ж. В. доказів на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, до закінчення перегляду справи у суді апеляційної інстанції, а тому в прийнятті додаткового рішення за заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Грушко Жанни Вячеславівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного її тексту.
Головуючий
Судді