вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" квітня 2025 р. Справа№ 910/19617/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О.
представники:
від скаржника: Пальчик В.О.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025)
за заявою Державної казначейської служби України
про виправлення помилки у наказі
у справі № 910/19617/21 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт"
до Державної служби геології та надр України
про стягнення 2 935 292,43 грн,
Короткий зміст судових рішень по суті спору
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/19617/21, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт" грошові кошти в сумі 2 935 213,38 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір у сумі 44 028,20 грн. У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
15.04.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/19617/21, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, судом першої інстанції видано наказ такого змісту:
"Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт" (79000, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8, ідентифікаційний код 30478052) грошові кошти в сумі 2 935 213 (два мільйона дев'ятсот тридцять п'ять тисяч двісті тринадцять) грн 38 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір у сумі 44 028 (сорок чотири тисячі двадцять вісім) грн 20 коп.
Стягувач: найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопласт"; місцезнаходження: 79000, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8, ідентифікаційний код 30478052
Боржник: найменування: Державна казначейська служба України; місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646.
Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 12.03.2027 (включно)."
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі №910/19617/21.
Короткий зміст заяви про виправлення помилки у наказі
До суду першої інстанції від Державної казначейської служби України надійшла заява про виправлення помилки у наказі, в якій заявник/скаржник просив суд виправити помилку допущену у наказі, виданого 15.04.2024 Господарським судом міста Києва у справі № 910/19617/21, а саме, замість невірного найменування божника - Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646) вказати вірно боржником - Держава України без коду ЄДРПОУ.
Вказана заява мотивована тим, що за судовим рішення у даній справі кошти стягнуто з Державного бюджету України, тому боржником у зобов'язанні зі сплати таких коштів у цій справі є Держава України, а не Казначейство, як окрема юридична особа.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025) у справі № 910/19617/21 повернуто заяву Державної казначейської служби України про виправлення помилки у наказі заявнику без розгляду.
Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що заява про виправлення помилки у наказі подана особою, яка не є стороною у справі - Державною казначейською службою України, а відтак, вказана заява є поданою неуповноваженою особою.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державна казначейська служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025), та направити справу № 910/19617/21 для продовження розгляду заяви Державної казначейської служби України про виправлення помилки у наказі до суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Державна казначейська служба України наголошує на тому, що місцевий господарський суд помилково не звернув увагу на те, що Казначейством подана заява про виправлення помилки у наказі на підставі ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України та пп. 7 п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі - Положення № 845).
Поряд з цим, скаржник зазначає, що він не був відповідачем за даним позовом, та відповідно, не є боржником перед позивачем, а лише в даному випадку виступає органом, який відповідно до Положень № 845 здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Узагальнений виклад позицій інших учасників по справі
Позивач та відповідач не скористалися своїм правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу. Неподання письмових відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025, апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025) у справі № 910/19617/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19617/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025) у справі № 910/19617/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025) у справі № 910/19617/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 23.04.2025.
В судове засідання, яке відбулося 23.04.2025, з'явився представник скаржника.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в електронні кабінети Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт" та Державної служби геології та надр України, що в свою чергу, підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документа (ухвали суду від 19.03.2025).
Враховуючи, що явка представників позивача та відповідача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Державної казначейської служби України не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали про повернення заяви про виправлення помилки.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні за змістом положення викладені у Господарського процесуального кодексі України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами у цій справі стосується відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу діями відповідача, як державного органу, у зв'язку з чим на користь позивача було присуджено до стягнення з Державного бюджету України грошові кошти в сумі 2 935 213,38 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Доказів того, що виконавчий документ у даній справі повернуто без виконання матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
З урахуванням сукупності наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, яким повернуто заяву Державної казначейської служби України про виправлення помилки у наказі, заявнику без розгляду, доводи якої, наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Інші твердження апеляційної скарги, які зводяться до цитування норм права, не містять обґрунтувань і конкретизації порушень зі сторони суду першої інстанції, які б мали бути враховані судом апеляційної інстанції, в зв'язку із чим до уваги не приймаються як такі, що мають декларативний характер.
Таким чином, відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025) у справі № 910/19617/21, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 (13.01.2025) у справі № 910/19617/21 - без змін.
Матеріали справи № 910/19617/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повна постанова складена 11.07.2025.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко