вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" липня 2025 р. Справа№ 910/14122/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від прокуратури: Винник О.О. (службове посвідчення)
від позивача: Самелюк К.О. (самопредставництво)
від відповідача: Дмишук В.Б. (ордер серія АА № 1531419, посвідчення адвоката), Малий В.В. (посвідчення адвоката № 11912/10 від 03.04.2025)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 14.03.2025)
у справі № 910/14122/24 (суддя Нечай О.В.)
за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід"
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивача) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" (відповідача) про:
- розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,5628 га, що розташована на масиві Чорторий у Деснянському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:206:0049), який укладений між позивачем та відповідачем та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 09.09.2005 за № 62-6-00258, з урахуванням редакції договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. від 09.06.2016 за реєстровим № 169;
- зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 4,5628 га, яка розташована на масиві Чорторий у Деснянському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:206:0049) у стані, придатному для її подальшого використання.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/14122/24 залишено без розгляду позов керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Рапід" про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.
Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач систематично ухилявся від виконання обов'язку з надання відповідей на поставлені іншим учасником справи запитання про обставини, що мають значення для справи, не подав без поважних причин витребувані судом докази, а також не виконував обов'язки, передбачені п.п. 2, 4, 5 - 7 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 про залишення позову без розгляду та направити справу №910/5507/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст апеляційної скарги прокуратури та узагальнення її доводів
На обґрунтування підстав апеляційного оскарження судового рішення, прокурор посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а саме п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема за твердження позивача, даний позов не може бути залишено без розгляду, оскільки надання чи ненадання позивачем письмових пояснень щодо його думки з приводу поставлених відповідачем питань, не може вплинути на повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин, що мають значення в даній справі, та, відповідно, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
При цьому, прокурор зазначає, що місцевим господарським судом поза увагою залишено приписи п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких відповідач не позбавлений права ставити питання іншим учасникам справи також і під час розгляду спору по суті.
Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.
Поряд з цим, відповідач зазначає, що позивачем не було виконано вимоги протоколу ухвалу суду першої інстанції та не надано відповіді на питання поставлені відповідачем у відзиві на позов в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, які є одним із видів доказів.
Короткий зміст відповіді прокуратури на відзив та узагальнення її доводів
Підтримуючи доводи викладені у апеляційній скарзі, прокурор посилається на те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про неподання позивачем витребуваних доказів, які створюють перешкоди у встановленні судом дійсних обставин справи.
Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи
Позивач не скористались правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання письмового відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025, апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/14122/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14122/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/14122/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/14122/24; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 04.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційної скарги у справі № 910/14122/24 відкладено на 02.07.2025.
В судове засідання, яке відбулося 02.07.2025, з'явилися прокурор та представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаної норми процесуального права, судова колегія зазначає про те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18) неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду акцентував увагу на тому, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зауважив на тому, що позивач систематично ухилявся від виконання обов'язку з надання відповідей на поставлені іншим учасником справи запитання про обставини, що мають значення для справи, не подав без поважних причин витребувані судом докази, а також не виконував обов'язки, передбачені п.п. 2, 4, 5 - 7 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів з викладеним вище висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з того, що надання чи ненадання позивачем письмових пояснень щодо його думки з приводу поставлених відповідачем питань, не може вплинути на повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин, що мають значення в даній справі, та, відповідно, постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції не був позбавлений можливості продовжити підготовче засідання за власної ініціативи або/чи розглянути і вирішити спір по суті на підставі наявних у справі доказів.
Колегія суддів вважає за необхідним зауважити на тому, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
За обставинами цієї справи місцевий господарський суд, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив прокурора в особі позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у даній справі підлягає скасуванню, через недодержання місцевим господарським судом приписів п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
За наведених мотивів, колегія судів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанцій підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Висновки за результатами апеляційної скарги
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 скасуванню, з направленням даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати
У зв'язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 255, 269-271, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі № 910/14122/24 - скасувати.
Матеріали справи № 910/14122/24 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повна постанова складена 11.07.2025.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко