14 липня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 07 липня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62019240000000646 від 09 серпня 2019 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чаплинка, Чаплинського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не одруженого, з незакінченою вищою освітою, українця, громадянина України, військовослужбовця, перебуваючого на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», який на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення перебував на посаді командира 2 відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні молодшого сержанта військової служби за контрактом, раніше судимого вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2019 року за ч. 4 ст. 407 КК України,
Провадження № 11-кп/822/256/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_6
Категорія: ст. ст.422-1 КПК України Доповідач: ОСОБА_7
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 410, ч. 3 ст. 408 КК України,
Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 07 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 діб, до 04 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати.
Зазначає, що прокурором було порушено вимоги Кримінального процесуального кодексу України, оскільки клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було подано під час судового засідання, а не за п'ять днів до засідання суду.
Зазначене клопотання йому було вручено вже після судового засідання 07 липня 2025 року, з чим він ознайомився лише після продовження йому запобіжного заходу.
Зазначає, що судом не було враховано, що він є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , тому відсутній ризик переховування від суду.
Стверджує, свідки у цьому кримінальному провадженні протягом десяти місяців не з'являються в судові засідання та не були допитані, що, на його думку, може свідчити про сфабрикування справи.
У зв'язку з відсутністю клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та інших учасників провадження про розгляд апеляційної скарги за їх участі, колегія суддів приходить до висновку про можливість апеляційного розгляду, у відповідності до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, - без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, який доповів зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
За приписами ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Ухвалюючи рішення про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, передбаченим статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Чернівецького районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410 КК України.
18 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави в розмірі 242240 грн. строком до 27 жотвня 2024 року.
Ухвалою Першотравневого райнного суду м. Чернівці від 23 жотвня 2024 року у підготовчому судовому засідання до обвинуваченого за ч. 3 ст. 410, ч. 3 ст. 408 КК України ОСОБА_5 застосовано запобвжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 діб без визначення розміру застави.
В подальшому ухвалами суду строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 продовжувався у зв'язку з проддовженням існування ризиків, які були встановлені судом на час обрання запобіжного заходу.
07 липня 2025 року прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою, вказуючи на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд першої інстанції врахував, що йому інкримінується вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, санкція ч. 3 ст. 408 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та ч. 3 ст. 410 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
З урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та наявності ризиків, які продовжують існувати, суд першої інстанції ухвалою від 07 липня 2025 року продовжив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, оскільки не застосування запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Посилання апелянта на те, що йому та його захиснику завчасно не було вручено копію клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними, оскільки матеріали клопотання не містять даних про те, що сторона захисту була позбавлена можливості ознайомитися зі змістом клопотання та висловити свою позицію під час його розгляду в судовому засіданні.
Доводи апелянта про те, що він є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , та, відповідно, не становить ризику переховування від суду, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не спростовують наявності визначених у ст. 177 КПК України ризиків, на підставі яких застосовано та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, з огляду на характер пред'явленого обвинувачення, особу обвинуваченого, а також відсутність гарантій щодо його належної процесуальної поведінки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що обвинувачений на території міста Чернівці не має постійного місця проживання, не пов'язаний міцними соціальними зв'язками, у ході досудового розслідування перебував у розшуку, докази щодо його офіційного працевлаштування (до моменту затримання) відсутні. Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не допитано свідків, не досліджено всіх письмових доказів.
Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не спростовують доведених ризиків та не можуть бути достатніми стримуючими факторами у співвідношенні з тяжкістю та характером інкримінованих йому злочинів, ймовірним покаранням за санкціями ч.3 ст.408 та ч. 3 ст. 410 КК України та іншими даними про ОСОБА_5 .
Інших доказів на підтвердження своїх доводів ні обвинуваченим, ні його захисником під час судового засідання надано не було.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, при розгляді судом першої інстанції питання стосовно продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , які зазначені в апеляційній скарзі, та які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176- 178, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 07 липня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_7
Судді [підпис] ОСОБА_3
[підпис] ОСОБА_2