11 липня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
власника майна ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №22025260000000040 від 27.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 332 КК України,-
Ухвалою слідчого Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №22025260000000040 від 27.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 332 КК України.
Накладено арешт з метою збереження речових доказів на майно, яке вилучено 28.06.2025 року під час обшуку готельно-розважального комплексу «GorodOK», за адресою: Чернівецька обл., Вижницький район, с. Мигове, вул. Буковинська, буд. 85В, у вигляді заборони на його користування, відчуження та розпорядження, а саме на:
- мобільний телефон марки «IPhone» модель 12, графітового кольору в чохлі синього кольору, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 ;
- мобільний телефон марки «IPhone» модель 14 Pro, чорного кольору в чохлі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2 НОМЕР_7 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_9 ;
ЄУНСС: 727/7940/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10
НП: 11-сс/822/182/25 Доповідач: ОСОБА_1
- мобільний телефон марки «IPhone» модель 13, графітового кольору в чохлі прозорого кольору, серійний номер НОМЕР_9 , IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2 НОМЕР_11 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_12 , який належить ОСОБА_11 ;
- планшет «IPad Pro» 4 покоління, чорного кольору в чохлі прозорого кольору, серійний номер НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон «IPhone модель Xs MAX», чорного кольору в чохлі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_14 , IMEI1: НОМЕР_15 , IMEI2 НОМЕР_16 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон «IPhone» модель SE, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_18 , IMEI1: НОМЕР_19 , IMEI2 НОМЕР_20 з карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_21 , який належить ОСОБА_8 ;
- грошові кошти номіналом по 50 євро у кількості 74 шт., загальною сумою 3 700 Євро, грошові кошти номіналом по 100 Євро у кількості 108 шт., загальною сумою 10 800 Євро, грошові кошти номіналом по 50 Євро у кількості 70 шт., загальною сумою 3 500 Євро, грошові кошти номіналом по 100 доларів США у кількості 70 шт., загальною сумою 7 000 доларів США.
На вказану ухвалу надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , в якій захисник не погоджується із рішенням в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 7 000 доларів США та 18 000 Євро.
Захисник вважає, що слідчий суддя формально розглянув клопотання, та не врахував обставин, які мають істотне значення для правильних висновків, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Зазначає, що ОСОБА_6 під час обшуку повідомила органу досудового розслідування, що вказані грошові кошти передав на зберігання її батько ОСОБА_12 .
Вважає, що слідчий суддя безпідставно не взяв до уваги розписку про займ грошових коштів.
Звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на відшукання не будь-яких грошових коштів, а виключно задіяних під час контролю за вчиненням злочину.
Стверджує, що вилучені під час обшуку грошові кошти не були наслідком реалізованого контролю за вчиненням злочину, не залучались органом досудового розслідування на проведення контрольованої чи оперативної закупки.
Вказує, що по місцю проживання ОСОБА_6 не було виявлено будь-яких предметів або речовин, які б свідчили про її причетність до протиправних дій.
Зазначає, що ОСОБА_6 не затримувалась на місці вчинення кримінального правопорушення чи після його вчинення, вона не є підозрюваною в рамках даного кримінального провадження.
Вказує, що слідчий суддя безпідставно відмовив у допиті ОСОБА_12 , який згідно розписки є власником вилученого майна, та який може підтвердити обставини, які мають істотне значення.
Посилається на те, що слідчий суддя не мотивував, на підставі яких доказів, прийшов до висновку, що грошові кошти відповідають критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, а саме що вони могли бути набуті кримінально протиправних шляхом.
Просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, а саме грошових коштів в сумі 7 000 доларів США та 18 000 Євро.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_5 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши витребувані матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Оскільки в поданій апеляційній скарзі оспорюється тільки накладення арешту на грошові кошти в сумі 7 000 доларів США та 18 000 Євро, апеляційний суд керуючись вимогами ст. 404 КПК України, переглядає оскаржене рішення в межах поданої апеляційної скарги.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На переконання апеляційного суду вказані вимоги слідчим суддею були дотримані.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що 27.02.2025 року в ЄРДР було внесено відомості №22025260000000040 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР №22025260000000040 від 27.02.2025 року ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 налагодили протиправний механізм пов'язаний із сприянням, за грошову винагороду, громадянам України в ухиленні від проходження військової служби, шляхом організації незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, зокрема ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 а також військовослужбовця ОСОБА_23 та інших осіб, тим самим вчиняючи перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період.
Крім того, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за грошову винагороду здійснили незаконне переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 , а також військовослужбовця ОСОБА_23 та інших осіб (а.с. 10-11).
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2025 року було надано дозвіл на проведення обшуку в житлі та іншому володінні, за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номерам: 7320585000:01:005:0672, що на праві власності належить ОСОБА_24 , де розташовується база відпочинку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким користуються ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою виявлення та вилучення: записників, блокнотів, чорнових записів, комп'ютерної техніки (ПЕОМ, ноутбуки, планшети ), магнітних носіїв інформації, USB-накопичувачів, ключів до криптогаманців (т.зв. «холодні гаманці»), мобільних телефонів, SIM-карток, які використовуються для планування та узгодження протиправної діяльності співучасників, камер відеоспостереження, відеореєстраторів та серверного устаткування, на яких міститься інформація щодо протиправної діяльності, грошових коштів, задіяних під час контролю за вчиненням злочину.
Згідно протоколу обшуку встановлено, що 28 червня 2025 року за вищевказаною адресою було проведено обшук, в ході якого серед іншого було виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом по 50 Євро у кількості 74 шт., загальною сумою 3 700 Євро з відповідними номерними знаками, грошові кошти номіналом по 100 Євро у кількості 108 шт., загальною сумою 10 800 Євро з відповідними номерними знаками, грошові кошти номіналом по 50 євро у кількості 70 шт., загальною сумою 3 500 Євро з відповідними номерними знаками, грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 70 шт., загальною сумою 7 000 доларів з відповідними номерними знаками (а.с. 74-82).
Постановою старшого слідчого ОСОБА_25 від 28 червня 2025 року вказані грошові кошти визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с. 83-88).
29 червня 2025 року прокурор ОСОБА_5 звернувся у встановленому законом порядку із мотивованим клопотанням до слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна (а.с. 1-9).
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2025 року клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт втому числі і на грошові кошти номіналом по 50 євро у кількості 74 шт., загальною сумою 3 700 Євро, грошові кошти номіналом по 100 Євро у кількості 108 шт., загальною сумою 10 800 Євро, грошові кошти номіналом по 50 Євро у кількості 70 шт., загальною сумою 3 500 Євро, грошові кошти номіналом по 100 доларів США у кількості 70 шт., загальною сумою 7 000 доларів США.
Слідчий суддя приймаючи таке рішення вказав, що метою та підставою для накладення арешту на вилучене майно є забезпечення збереження цих речових доказів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, оскільки, воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із наданих матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , за грошову винагороду здійснили незаконне переправлення військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . ОСОБА_22 , а також військовослужбовця ОСОБА_23 та інших осіб.
При цьому здійснення організації, координації та узгодження вказаної протиправної діяльності відбувалося на території бази відпочинку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де було проведено обшук, та серед іншого вилученого грошові кошти в сумі 7 000 доларів США та 18 000 Євро.
Із протоколу обшуку вбачається, що ОСОБА_6 повідомила, що вона викинула на вулицю з вікна другого поверху грошові кошти в поліетиленовому пакеті та мобільний телефон, після чого всі учасники обушку вийшли на вулицю та біля паркану будинку в траві було виявлено подарунковий поліетиленовий пакет, на якому зображені кольорові квіти, який огорнутий двома резинкам та мобільний телефон, під час огляду пакету в ньому виявлено грошові кошти номіналом по 50 Євро у кількості 74 шт., загальною сумою 3 700 Євро з відповідними номерними знаками, грошові кошти номіналом по 100 Євро у кількості 108 шт., загальною сумою 10 800 Євро з відповідними номерними знаками, грошові кошти номіналом по 50 євро у кількості 70 шт., загальною сумою 3 500 Євро з відповідними номерними знаками, грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 70 шт., загальною сумою 7 000 доларів з відповідними номерними знаками.
Враховуючи встановлені органом досудового розслідування обставини, кваліфікацію кримінального провадження, а також обставини за яких були виявлені вказані кошти, колегія суддів вважає, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, існує достатня сукупність розумних підозр вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому з метою забезпечення їхнього збереження, на них слід накласти арешт у вигляді заборони на користування, відчуження та розпорядження.
Твердження апелянта, про те що ОСОБА_6 не є підозрюваною в даному кримінальному провадженні, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, не є підставою для відмови у накладенні арешту на його майно, оскільки це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Доводи апелянта, про те що слідчий суддя в ухвалі на обшук надав дозвіл тільки на відшукування грошових коштів задіяних під час контролю за вчиненням злочину, не вказує на порушення закону органу досудового розслідування, оскільки вказані кошти були тимчасово вилученим майно, та прокурор у визначенні процесуальним законом строк звернувся до слідчого судді зі мотивованим клопотанням про арешт цього майна.
Твердження апелянта на те, що вилучені грошові кошти належить ОСОБА_12 , який передав їх на зберігання ОСОБА_6 , не підтверджене достатніми доказами, таким доводам була надана правильна оцінка слідчим суддею.
Посилання апелянта на порушення слідчим та слідчим суддею процесуального законодавства не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Відтак, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №22025260000000040 від 27.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 332 КК України - без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
14.07.2025 року
(дата засвідчення копії)