ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
15 грудня 2010 р. Справа № 2/91-26/52
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М.,
при секретарі судового засідання Каркузаєвій Н. Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні
дистриб'юторські системи"
вул. Артема, 103, В літ. "А", м. Київ, 04050
вул. Воровського, 4, м. Київ, 04053- поштова адреса
до відповідача Івано-Франківського міського споживчого товариства
вул. Залізнична, 47, приміщення 5, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості у сумі 3 996,88 грн.
За участю представників сторін:
від відповідача: Горобець А.О - головний бухгалтер, (доручення №120 від 27.10.10);
від позивача представники не з'явилися.
ВСТАНОВИВ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. №4198 від 20.09.10) до Івано-Франківського міського споживчого товариства про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, 3 % річних, пені та інфляційних збитків на загальну суму 3 996,88 грн.
Ухвалою суду від 22.09.10 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.10.10.
В зв'язку із неявкою сторін розгляд справи відкладався на 28.10.10 та повторно на 10.11.10. Відповідно до розпорядження голови суду від 29.11.10 в зв'язку із перебуванням судді Круглової О.М. на лікарняному справу №2/91 передано на розгляд судді Кобрин О.М. Відповідно до ухвали суду від 30.11.10 розгляд справи було відкладено на 15.12.10.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив клопотання про розгляд справи на наявними матеріалами без участі позивача (вх.№9546 від 13.12.10).
В судовому засіданні представник відповідача заявила про сплату суми основної заборгованості в сумі 3 760,94 грн., на підтвердження чого надала належним чином завірену копію платіжного доручення №58 від 30.09.10, та просила в позові відмовити, про що подано відзив (а.с. 28).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку сторони, оцінивши докази у справі, суд встановив, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) 07.07.09 було укладено договір поставки №3096-532 (далі-Договір). Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних на умовах, визначених у цьому Договорі. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції (партії продукції), що поставляється за даним Договором, вказується у видаткових або товарно-транспортних накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до п.2.3. покупець оплачує вартість кожної поставленої партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника. Підстава для оплати покупцем отриманої за даним Договором продукції є видаткова накладна, або ТТН №1-ТН/алког або даний Договір. Відповідно до п.2.4 покупець зобов'язаний оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 21 календарного дня з дати її отримання (дати складення накладної).
Копії видаткових накладних №РН-32-037207 від 19.05.10, №РН-32-037181 від 19.05.10 та №РН-32-036687 від 18.05.10 (а.с. 11-13) на загальну суму 5 075,94 грн. підтверджують поставку продукції позивачем та прийняття її відповідачем. Вказана продукція була оплачена відповідачем тільки частково.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оцінивши докази у справі, що доводять наявність заборгованості відповідача у розмірі, заявленому до стягнення позивачем, всесторонньо дослідивши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 3 760,94 грн. є законними.
Дана сума також не оспорюється відповідачем, який погасив заборгованість в розмірі 3 760,94 грн. Підтвердженням сплати боргу є копія платіжного доручення (а.с.28) №58 від 30.09.10. У зверненні до суду (а.с.44) представник позивача також підтвердив сплату боргу відповідачем у цій частині.
Зважаючи на такі обставини справи, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 3 760,94 грн. слід припинити в зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до п. 3.3 Договору у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних у п. 2.4 Договору, покупець оплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач провів розрахунок пені в розмірі подвійної ставки НБУ за період прострочення зобов'язання з 08.06.10 по 10.09.10, що відповідає законодавству та умовам Договору, а тому вимогу про стягнення пені в сумі 162,00 слід задоволити.
Слід також визнати обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції в сумі 45,13 грн. та 3% річних в сумі 28,81 грн. за вказаний період прострочення, оскільки така вимога заявлена на підставі закону.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що сплата боргу відповідачем відбулась після подання позовної заяви до суду, слід також стягнути з відповідача суми судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" до Івано-Франківського міського споживчого товариства про стягнення заборгованості у сумі 3 996,88 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Івано-Франківського споживчого товариства (вул. Залізнична, 47, приміщення 5, м. Івано-Франківськ, 76018) і.к. 01753380 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" (вул. Артема, 103, В літ. "А", м. Київ, 04050) і.к. 36411407 162,00 грн. (сто шістдесят дві гривні 00 коп.) - пені, 45,13 грн. ( сорок п'ять гривень 13 коп.) - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції та 28,81 грн. (двадцять вісім гривень 81 коп.) - 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) суми державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову провадження у справі припинити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Кобрин О. М.
повне рішення складено 17.12.10