Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/9230/2025
м. Київ Справа № 369/7234/23
10 липня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Пінкевич Н.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та 3% річних,-
У травні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та 3% річних.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2025 року призначено по справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
-Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 06.11.2020 наступного змісту (далі мовою оригіналу - російською мовою): «Я, ОСОБА_5 , этой распиской подтверждаю факт получения мною в полном объеме денежных средств (520000$) за продажу принадлежащего мне земельного участка 0,2 га, находящегося в ДСК «Золотые ключи», АДРЕСА_1 . 06.11.2020 _________ ОСОБА_5 », ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи іншою особою?
-Чи відповідає час виконання друкованого тексту розписки від 06.11.2020 наступного змісту (далі мовою оригіналу - російською мовою): «Я, ОСОБА_5 , этой распиской подтверждаю факт получения мною в полном объеме денежных средств (520000$) за продажу принадлежащего мне земельного участка 0,2 га, находящегося в ДСК «Золотые ключи», АДРЕСА_1 . 06.11.2020 _________ ОСОБА_5 », даті, вказаній у розписці, а саме 06.11.2020? Якщо ні, то вказати, коли орієнтовно надрукований текст вказаної розписки від 06.11.2020? Якою є відносна давність створення розписки від 06.11.2020?
-Чи нанесено підпис від імені ОСОБА_2 в розписці від 06.11.2020 наступного змісту (далі мовою оригіналу - російською мовою): «Я, ОСОБА_5 , этой распиской подтверждаю факт получения мною в полном объеме денежных средств (520000$) за продажу принадлежащего мне земельного участка 0,2 га, находящегося в ДСК «Золотые ключи», АДРЕСА_1 . 06.11.2020 _________ ОСОБА_5 » у той час, яким датована розписка, а саме 06.11.2020? Якщо ні, то вказати коли орієнтовно нанесено підпис від імені ОСОБА_2 у вказаній розписці від 06.11.2020? Якою є відносна давність нанесення підпису від імені ОСОБА_2 у вказаній розписці від 06.11.2020?
-Що було виконано раніше в розписці від 06.11.2020 наступного змісту (далі мовою оригіналу - російською мовою): «Я, ОСОБА_5 , этой распиской подтверждаю факт получения мною в полном объеме денежных средств (520000$) за продажу принадлежащего мне земельного участка 0,2 га, находящегося в ДСК «Золотые ключи», АДРЕСА_1. 06.11.2020 _________ ОСОБА_5 » підпис від імені ОСОБА_2 чи друкований текст?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз ( м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6), попереджено їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №369/7234/23.
Зобов'язано сторін на вимогу експерта надати необхідні та належні документи, зразки почерку та підпису.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 14 березня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 23.04.2024 року була скасована ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.12.2023 року про призначення експертизи, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення передчасної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Після повернення справи до Києво-Святошинського районного суду Київської області, підготовче засідання було призначено на 19.02.2025 року.
Оскільки вона вирішила скористатися правом на правничу допомогу, 17.02.2025 року вона уклала договорів з адвокатом Юрескул Н.С. про надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокат буде представляти її інтереси у справі № 369/7234/23.
Зазначає, що 18.02.2025 року в підсистемі «Електронний суд» адвокат направила заяву про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи № 369/7234/23, проте отримавши доступ до електронної справи № 369/7234/23 адвокат не змогла ознайомитися з текстом позовної заяви та наявними матеріалами судової справи, оскільки вони відсутні в підсистемі «Електронний суд».
Враховуючи вказане, адвокат Юрескул Н.С. в судовому засіданні 19.02.2025 року подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи і підготовки правової позиції.
Вказує на те, що суддя Пінкевич С.А. відклала розгляд справи на 24.02.2025 року, фактично надавши адвокату лише 2 робочих дні для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки правової позиції (враховуючи, що 22 і 23 лютого є вихідними днями). Хоча адвокат повідомила суд, що 24.02.2025 року буде перебувати у відрядженні.
Зазначає, що 24 лютого 2025 року вона не змогла взяти участь в судовому засіданні в Києво-Святошинському районному суді Київської області, оскільки в цей же день і час мала представляти інтереси ТОВ «Рент Контрол» в Господарському суді Одеської області у справі № 916/4935/24. У зв'язку з цим 21.02.2025року вона подала до Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання про відкладення підготовчого засідання і надала документи, що підтверджують викладені обставини.
Вказує на те, що як вбачається з вступної частини оскаржуваної ухвали, вона була ухвалена Києво-Святошинським районним судом Київської області 27.02.2025 року у відкритому підготовчому засіданні за участі представника позивача Лебеденка М.Б. Проте ні апелянт, ні її представник не були повідомлені про судове засідання у справі, яке відбулося 27.02.2025 року.
Вважає, що суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи, оскільки він не повідомив її та її представника про судове засідання, яке відбулось 27.02.2025 року.
14 травня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Ватренко Н.Б. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначала, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_2 адвокат Ватренко Н.Б., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, вдруге подала до Київського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи в обґрунтування якого зазначала, що не може бути присутня в судовому засідання, оскільки викликана до слідчого четвертого слідчого Територіального управління ДБР для участі у проведенні допиту.
В судовому засіданні колегією суддів було поставлено на обговорення питання про можливість проведення розгляду справи за без участі відповідача.
Представник позивача вважала за можливе проводити розгляд справи та звернула увагу суду на те, що відповідач вже вдруге звертається до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та на думку представника позивача такі дії відповідача свідчать про зловживання нею своїми процесуальними правами.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача, належним чином повідомлену про розгляд справи, оскільки це друга неявка сторони в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 , від імені якої діяла ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С., 20 жовтня 2020 року за № 2137, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продала останньому належну їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 5122786400:01:001:4175, площею 0,2 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач зазначала, що отримані від продажу земельної ділянки грошові кошти в розмірі 510 000 доларів США їй не були передані, а тому підлягають стягненню з відповідачки з урахуванням трьох процентів річних на підставі частини 2 статті 625 ЦПК України.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 вказувала, що грошові кошти були передані позивачці, що підтверджується відповідною розпискою від 6 листопада 2020 року.
Призначаючи у даній справі експертизу, суд першої інстанції посилався на те, що у своєму клопотанні про призначення експертизи сторона позивача заперечує щодо факту отримання коштів позивачкою у розмірі 520 000 доларів США. Експертизу в даній справі необхідно провести для встановлення істини у вказаній справі, оскільки позиції сторін є суперечливими. Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення експертизи, оскільки сторони не визнають факт отримання коштів за продаж земельної ділянки. Саме висновок експертизи є одним із доказів, що може встановити обставини справи, на які посилається сторони.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом - частина 3 статті 12 ЦПК України.
Суд сприяє учасникам справи в реалізації ними прав - пункт 4 частина 5 статті 12 ЦПК України.
Нормою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як встановлено колегією суддів та не заперечується учасниками справи, що для з'ясування обставин, що мають значення для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа необхідні спеціальні знання у галузі почеркознавства. Сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих питань.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи оскільки, задовольняючи клопотання відповідача про призначення у справі експертизи, суд першої інстанції у відповідності до вимог пункт 4 частина 5 статті 12, статті 103 ЦПК України забезпечив процесуальне право відповідача на доведення перед судом своїх доводів та подання ним доказів шляхом призначення відповідної експертизи з питань, які є підставою позову та мають значення для правильного вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що як вбачається з вступної частини оскаржуваної ухвали, вона була ухвалена Києво-Святошинським районним судом Київської області 27.02.2025 року у відкритому підготовчому засіданні за участі представника позивача Лебеденка М.Б.Проте ні апелянт, ні її представник не були повідомлені про судове засідання у справі, яке відбулося 27.02.2025 року колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до протоколу судового засідання від 19 лютого 2025 року в судовому засіданні був присутній представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юрескул Н.С.
Розгляд справи було відкладено на 24 лютого 2025 року.
Представник відповідача була належним чином повідомлена про те, що розгляд справи було відкладено на 24 лютого 2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
Відповідно до протоколу судового засідання від 24 лютого 2025 року в судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_2 адвокат Лебеденко М.Б.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явились, 21 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.
23 лютого 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юрескул Н.С. також подала до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи.
З протоколу судового засідання від 24 лютого 2025 року вбачається, що протокольною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
В подальшому суд перейшов до розгляду клопотання про призначення експертизи за результами розгляду якого суд перейшов на стадію прийняття судового рішення та повідомив, що проголошення відбудеться 27 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв.
Відповідно до довідки Києво- Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2025 року сторони в судове засідання не з'явились.
З викладеного вбачається, що 27 лютого 2025 року судом першої інстанції фактично було лише проголошено ухвалу суду від 27 лютого 2025 року, а безпосередньо клопотання про призначення експертизи судом першої інстанції розглядалось в судовому засіданні 24 лютого 2025 року про яке відповідач та її представник були повідомлені.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2025 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року
Головуючий: Судді: