20 червня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/3397/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є .П.,
при секретарі: Мудрак Р. Р.
за участі: ОСОБА_1 та його захисника Бублика А. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дарницького районного суду міста Києва
у складі судді Рудюк О. Ю.
від 16 травня 2025 року
у справі № 753/9197/2025 Дарницького районного суду міста Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На дану постанову 26 травня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову про адміністративне правопорушення скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.
Вказував, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було невірно зазначено його прізвище - ОСОБА_1 , в той час правильним є ОСОБА_1 , а також дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як вірною датою народження є ІНФОРМАЦІЯ_1 . На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, і вказані помилкові відомості були вказані в оскаржуваній постанові суду.
Зазначав, що перелік технічних несправностей, наведений в п. 31 ПДР України, не містить такої несправності як тріщина на лобовому склі (вітровому склі) в зоні роботи склоочисників, а таким чином навіть за наявності такого недоліка притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП є необґрунтованим та неправомірним. У розумінні ПДР України тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля. Фактично, наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.
Вказував, що наявний у нього вогнегасник останній раз дійсно пройшов перевірку в 2021 році, однак співробітниками поліції на місці зупинки не перевірявся наданий вогнегасник на предмет працездатності, а тому висновок щодо відсутності вогнегаснику вважає недоведеним.
Також просив не позбавляти його права керування транспортним засобом строком на три місяці, оскільки у разі залишення без задоволення апеляційної скарги він буде усунутий роботодавцем від виконання обов'язків водія, і з великою ймовірністю його буде відправлено у відпустку без збереження заробітної плати (або взагалі буде звільнений), внаслідок чого він сам та його родина буде позбавлена джерела доходу і його фінансовий стан негативно позначиться на добробуті власної родини.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Бублик А. М. підтримали подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчинені під час дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Диспозиція ч. 4 наведеної статті Кодексу передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 296105 від 10 квітня 2025 року слідує, що водій ОСОБА_1 10 квітня 2025 року о 11 год. 26 хв. керував в м. Києві по пр. М. Бажана ТЗ Mercedes-Benz 4140B н/з НОМЕР_1 на лобовому склі якого була тріщина в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649 від 2010 року, при цьому вчинив правопорушення повторно протягом року, постанова ЕНА3878594 від 17 січня 2025 року, а також технічно не укомплектований, а саме відсутній діючий вогнегасник, чим порушив вимоги п. 31.4 ПДР.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог п. 31.4 ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновком суду, з огляду на наступне.
Пунктом 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема: 31.4.1. Гальмові системи, 31.4.2. Рульове керування, 31.4.3. Зовнішні світлові прилади, 31.4.4. Склоочисники і склообмивачі вітрового скла, 31.4.5. Колеса і шини, 31.4.6. Двигун., 31.4.7. Інші елементи конструкції, у переліку яких відсутні наявність тріщини на лобовому склі.
Отже, пункт 31.4 ПДР України, який став підставою для притягнення до відповідальності, містить вичерпний список таких несправностей, поділений на численні підпункти, що стосуються гальмових систем, рульового керування, світлових приладів, склоочисників, коліс, двигуна та інших елементів конструкції (п. 31.4.1 - 31.4.7). Однак, жоден з цих підпунктів, зокрема п. 31.4.7, не включає наявність тріщини на лобовому склі до категорії технічних несправностей, що забороняють експлуатацію.
Фактично, вказаний дефект скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля у розумінні ПДР. Отже, наявність тріщин та сколів на склі в зоні склоочисників транспортного засобу не забороняє експлуатацію, що, в свою чергу, виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Посилання працівників поліції у протоколі на порушення п.п. 6.8.5. ДСТУ 3649:2010 також є безпідставним. Хоча цей підпункт дійсно визначає, що на вітровому склі колісного транспортного засобу (КТЗ) не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників, приписами самого ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля, які унеможливлюють експлуатацію транспортного засобу. Більше того, відповідно до п. 1 розділу І Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 (далі - Вимоги), ці норми застосовуються під час перевірки технічного стану КТЗ суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками та суб'єктами господарювання, що надають послуги з технічного обслуговування.
Визначення невідповідності транспортного засобу вимогам ДСТУ 3649:2010 перебуває у компетенції цих спеціалізованих суб'єктів, а не працівників поліції.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що зазначені Вимоги передбачають, що на вітровому склі КТЗ не дозволено наявність сколів чи тріщин в зоні роботи склоочисника з боку водія. Однак, фабула протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , не містить вказівки, що тріщина була наявна саме з боку водія. Ця обставина є суттєвою для правильного застосування нормативних актів, оскільки Вимоги допускають незначні пошкодження в інших зонах вітрового скла.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на некоректність складання протоколу про адміністративне правопорушення та неналежну оцінку судом першої інстанції. У протоколі ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 31.4 ПДР України загалом, без зазначення конкретного підпункту, який, на думку поліції, був порушений. Таке формулювання є недостатньо конкретизованим і не відповідає вимогам до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, які передбачають чітке викладення суті правопорушення та нормативного акту, який передбачає відповідальність.
Більше того, суд першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, також посилався лише на порушення п. 31.4 ПДР України, не конкретизувавши при цьому, який саме підпункт цього пункту було порушено. Це свідчить про те, що суд першої інстанції не визначився із конкретним порушенням, що є неприпустимим при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ, є предметом дослідження та оцінки суддею.
Системний аналіз приписів ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо неї.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу та надання доказів на підтвердження викладених у ньому відомостей покладається на особу, яка його складає, і не може бути перекладений на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі. Саме цей документ встановлює, у чому полягає правопорушення, тоді як суд має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності/відсутності вини особи. Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов'язковим для виконання Україною, а національні суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права. У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), правопорушення, що розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення відповідного доказового забезпечення. ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи. Діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
За таких обставин, доводи, наведені у постанові суду щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 31.4 ПДР України та ДСТУ 3649:2010 п. п. 6.8.5., а також наявності у його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є необґрунтованими і не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 249 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З наведених підстав постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова