номер провадження справи 19/48/25
04.07.2025 Справа № 908/1137/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАМ ПОСТАЧАННЯ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 49, ідентифікаційний код 41060155)
про стягнення 1 178 467,69 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1243/08-07/25 від 28.04.2025) Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАМ ПОСТАЧАННЯ» про стягнення 1 178 467,69 грн. заборгованості за договором поставки № 2005290 від 30.11.2020 року, з яких: 1 071 334,26 грн. штраф та 107 133,43 грн. пені.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки в частині своєчасної реєстрації податкових декларацій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.04.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1137/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки справа за поданою позовною заявою не відноситься до визначеного в ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи те, що справа за своїм характером не є складною, суд дійшов до висновку, що справа є малозначною та має розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1137/25; присвоєно справі номер провадження 19/48/25, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
20.05.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ».
Відповідач проти позовних вимог заперечив та в обґрунтування позиції назначив наступне.
На виконання вимог пункту 201.10 ст. 201 ПК України та умов договору поставки № 2005290, ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» 26.09.2024 р., в день отримання на свій розрахунковий рахунок від АТ «Нікопольський завод феросплавів» коштів за платіжними інструкціями : 1) № 278802 від 26.09.2024 року на суму 200 456,77 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 33 409,46 грн; 2) № 278799 від 26.09.2024 року на суму 291 565,83 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 48 594,30 грн; 3) № 278805 від 26.09.2024 року на суму 390 026,19 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 65 004,36 грн; 4) № 278797 від 26.09.2024 року на суму 392 208,55 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 65 368,09 грн; 5) № 278804 від 26.09.2024 року на суму 500 847,22 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 83 474,53 грн; 6) № 278803 від 26.09.2024 року на суму 506 496,25 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 84 416,04 грн; 7) № 278798 від 26.09.2024 року на суму 778 807,33 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 129 801,22 грн; 8) № 278806 від 26.09.2024 року на суму 2 296 263,17 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 382 710,52 грн склало податкові накладні за № 1,2,3,4,5,6,7,8 на адресу Позивача на загальну суму 5 356 671,31 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 892 778,55 грн.
З урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, граничний термін для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 18.10.2024 р
Відповідач направив вказані податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН 16.10.2024 р., тобто з дотриманням термінів, передбачених п.201.10 ст.201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Відповідач стверджує, що реєстрація ним податкових накладних № 1,2,3,4,5,6,7,8 від 26.09.2024 р. в ЄРПН з дотриманням передбачених ст. 201 ПК України строків підтверджується також довідкою ГУ ДПС у Запорізькій області № 9/08-01-07- 07/41060155 від 27.02.2025 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків АТ «Нікопольський завод феросплавів», їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2024 р. Згідно висновку вказаної довідки, встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків АТ «Нікопольський завод феросплавів». Будь-яких порушень податкового законодавства з боку ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» не встановлено. Підтверджено факт реєстрації 16.10.2025 р. в ЄРПН податкових накладних № 1,2,3,4,5,6,7,8 від 26.09.2024 р. (сторінка 7 довідки). Тобто, відповідач вважає, що в разі допущення ним порушення термінів реєстрації в ЄРПН виписаних на адресу Позивача податкових накладних № 1,2,3,4,5,6,7,8 від 26.09.2024 р., це було б відображено у вказаній довідці, а ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних застосувало б штрафні санкції, як то передбачено п.201.10 ст.201 та п.1201.1 ст.1201 ПК України.
Реєстрація податкових накладних № 1,2,3,4,5,6,7,8, як вказує у позові Позивач та що також підтверджує Відповідач, здійснювалась на підставі поставки товарів за касовим методом. Згідно абзацу б) п.7.1.6. договору поставки № 2005290, за податковими зобов'язаннями, що виникли у Постачальника згідно з поставками товару за касовим методом, Постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у граничні строки, встановлені п.201.10 ст. 201 ПКУ та надати її Покупцеві в день реєстрації в електронній формі через M.E.Doc або OPZ тощо. Цей пункт договору Відповідачем був виконаний без будь-яких порушень (податкові накладні № 1,2,3,4,5,6,7,8 були зареєстровані в ЄРПН в передбачені п.201.10 ст.201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України строки та надані Позивачу), що в свою чергу свідчить про відсутність у Позивача підстав для стягнення з Відповідача штрафу та пені у відповідності з п.8.6 та 8.11 договору поставки № 2005290.
На думку відповідача, встановлюючи у договорі відповідальність постачальника у вигляді штрафу в розмірі 20 % від загальної вартості поставленого товару, тобто у розмірі ПДВ, який сплачує покупець при оплаті поставленого товару, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію АТ «Нікопольський завод феросплавів» негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкових накладних та неможливості отримання АТ «Нікопольський завод феросплавів» у зв'язку з цим податкового кредиту. Але ці негативні наслідки для Позивача не наступили, оскільки Відповідач у встановлені договором та законом терміни склав та зареєстрував у ЄРПН податкові накладні № 1,2,3,4,5,6,7,8, чим забезпечив зі своєї сторони виконання умов договору № 2005290 в цій частині та забезпечив Позивачу право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ним у вересні 2024 р. на адресу Відповідача.
Також відповідач вважає, що згідно абзацу 3 п.198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Тобто Позивач, якщо він не включив сплачену суму ПДВ до складу податкового кредиту у звітний період вересня 2024 р., як він вказує у позові, мав повне право включити цю суму ПДВ до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах протягом року з 26.09.2024 р. - дати складення Відповідачем податкових накладних № 1,2,3,4,5,6,7,8.
Заперечує відповідач також стосовно тверджень Позивача, щодо обізнаності про віднесення до категорії ризикових платників податку, завчасного подання податкових накладних на реєстрацію з метою дотримання строків їх реєстрації та наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю категорії ризиковості платника податків та його діями щодо складання та реєстрації податкових накладних. За твердженням відповідача, обізнаність Відповідача про віднесення до категорії ризикових є лише припущенням Позивача та не підтверджено ніякими доказами; віднесення Відповідача контролюючим органом до такої категорії, а ні податковим законодавством, а ні умовами укладеного з Позивачем договору № 2005290 ніяким чином не передбачає для Відповідача здійснення інших дій щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних ніж ті, що передбачені Податковим кодексом України та договором для платників податків, які не віднесені до ризикових. Само по собі зупинення реєстрації податковим органом в ЄРПН податкових накладних Відповідача з мотивів його віднесення до якихось категорій не є порушенням Відповідачем умов договору № 2005290, оскільки такий випадок договором не передбачений. Крім того у зупиненні реєстрації податкових накладних відсутня вина Відповідача, оскільки він зробив всі дії, передбачені ПК України для реєстрації податкових накладних, але зупинення їх реєстрації відбулося з обставин, які не залежали від волі Відповідача та на які він ніяким чином не міг вплинути, що є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у відповідності до ст. 617 ЦК України.
Відповідач зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних та подальші рішення податкового органу про їх реєстрацію не відмінили реєстрацію в ЄРПН податкових накладних № 1,2,3,4,5,6,7,8 саме датою їх подання Відповідачем на реєстрацію - 16.10.2024р.
ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» стверджує, що виконало зобов'язання зареєструвати у встановлений законом термін податкові накладні, натомість Позивач подачею даного позову до суду має намір заробити «легкі» гроші за рахунок Відповідача, оскільки він фактично отримав право на податковий кредит у сумі 892 778,55 грн. за рахунок реєстрації в ЄРПН податкових накладних Відповідача № 1,2,3,4,5,6,7,8 від 26.09.2024 р., та намагається незаконно стягнути з Відповідача ще 1 071 334,26 грн штрафу за порушення господарського зобов'язання, якого Відповідач не допустив.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1137/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.07.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Між Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" (Постачальник) 30.11.2020 укладено договір поставки № 2005290 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар або КВП) на умовах цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору (п.1.1, 1.3 Договору).
Умови поставки товару узгоджено розділом 3 Договору, ціна і загальна сума договору - розділом 4.
Порядок проведення розрахунків сторони погодили умовами розділу 5 договору, порядок приймання-передачу товару - розділом 6.
Відповідно до підпункту 7.1.4 пункту 7.1 Договору Постачальник зобов'язується своєчасно і в повному обсязі декларувати свої податкові зобов'язання шляхом подання до податкових органів податкової звітності, складеної і заповненої згідно з вимогами чинного законодавства України.
Підпунктом «б» підпункту 7.1.6 пункту 7.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується у день виникнення у Постачальника податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснюються відповідно до умов цього Договору за податковими зобов'язаннями, що виникли згідно з поставками товару за касовим методом, зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у граничні строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, та надати її Покупцеві в день реєстрації в електронній формі через систему М.Е.Dok або OPZ тощо.
Згідно з пунктом 8.6 Договору сторони погодили, що за кожне порушення зобов'язань, передбачених пунктами 7.1.4 - 7.1.7 цього договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від загальної вартості Товару з ПДВ.
Відповідно до пункту 8.11 Договору сторони передбачили, що за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої електронної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на поставлений Товар Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості товару (послуг) з ПДВ
Позивачем було порушено умови договору, оплата за отриманий товар здійснена не в повному обсязі, заборгованість за поставлений товар за Специфікаціями №№ 5, 6, 7, 9, 10, 11 складала 5 949 406,37 грн., що і було причиною виникнення спору.
Відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.20224, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" стягнуто основний борг у розмірі 5 356 671,31 грн., 3% річних у розмірі 260 382,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 826 704,98 грн. та судовий збір у розмірі 111 656,38 грн.
26.09.2024 року на виконання рішення суду АТ "Нікопольський завод феросплавів" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" заборгованість за поставлений товар в загальному розмірі 5 356 671,31 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 892 778,55 грн, що підтверджується наступними платіжними документами:
1) платіжна інструкція № 278802 від 26.09.2024 року на суму 200 456,77 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 33 409,46 грн;
2) платіжна інструкція № 278799 від 26.09.2024 року на суму 291 565,83 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 48 594,30 грн;
3) платіжна інструкція № 278805 від 26.09.2024 року на суму 390 026,19 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 65 004,36 грн;
4) платіжна інструкція № 278797 від 26.09.2024 року на суму 392 208,55 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 65 368,09 грн;
5) платіжна інструкція № 278804 від 26.09.2024 року на суму 500 847,22 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 83 474,53 грн;
6) платіжна інструкція № 278803 від 26.09.2024 року на суму 506 496,25 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 84 416,04 грн;
7) платіжна інструкція № 278798 від 26.09.2024 року на суму 778 807,33 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 129 801,22 грн;
8) платіжна інструкція № 278806 від 26.09.2024 року на суму 2 296 263,17 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 382 710,52 грн
Реєстрація податкових накладних № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 26.09.2024 року, виписаних ТОВ "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" при отриманні грошових коштів за наведеними вище платіжними документами, була зупинена ДПС України з визначенням підстави - податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідачу з запропоновано надати пояснення та копії документів , достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач, посилаючись на невиконання вимог Договору щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом про стягнення штрафу в розмірі 1 0710334,26 грн та пені 107 133,43 грн.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Внаслідок укладення Договору поставки №2005290 від 30.11.2020 між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/937/23 від 26.03.2024 Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" заборгованість за поставлений товар за Договором поставки № 2005590 від 30.11.2020 в загальному розмірі 5 356 671,31 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 892 778,55 грн, що підтверджується наступними платіжними документами:
1) платіжна інструкція № 278802 від 26.09.2024 року на суму 200 456,77 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 33 409,46 грн;
2) платіжна інструкція № 278799 від 26.09.2024 року на суму 291 565,83 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 48 594,30 грн; Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.04.2025 5
3) платіжна інструкція № 278805 від 26.09.2024 року на суму 390 026,19 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 65 004,36 грн;
4) платіжна інструкція № 278797 від 26.09.2024 року на суму 392 208,55 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 65 368,09 грн;
5) платіжна інструкція № 278804 від 26.09.2024 року на суму 500 847,22 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 83 474,53 грн;
6) платіжна інструкція № 278803 від 26.09.2024 року на суму 506 496,25 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 84 416,04 грн;
7) платіжна інструкція № 278798 від 26.09.2024 року на суму 778 807,33 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 129 801,22 грн;
8) платіжна інструкція № 278806 від 26.09.2024 року на суму 2 296 263,17 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 382 710,52 грн
Пункт 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На виконання вимог вказаної норми ПК України та умов договору поставки № 2005290, ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» 26.09.2024 р., в день отримання на свій розрахунковий рахунок від АТ «Нікопольський завод феросплавів» коштів за вище вказаними платіжними інструкціями, склало податкові накладні за № 1,2,3,4,5,6,7,8 на адресу Позивача на загальну суму 5 356 671,31 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 892 778,55 грн.
З урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України та п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, граничний термін для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є 18.10.2024 р.
16.10.2024 відповідач направив наведені податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН , що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних від 16.10.2024. Квитанції органів ДПС про реєстрацію податкових накладних відповідача від 16.10.2024 містять зазначення в розділі «Результат обробки» наступного змісту : «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі - Порядок) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 114.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 26.09.2024 № в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник D=170.7305%, Рпоточ =0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних…»
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управління ДПС у Запорізькій області рішеннями 08.11.20224 про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо всіх податкових накладних відповідача ухвалено рішення про «реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 20% штрафу у розмірі 20 600,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 8.6 Договору передбачено, що за кожне порушення зобов'язань, передбачених пунктами 7.1.4-7.1.7 Договору, постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару з ПДВ.
Відповідно до п.8.11 Договору, з кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої електронної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на поставлений товар Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості товару (послуг) з ПДВ.
Встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу у розмірі 20% від загальної вартості товару з ПДВ, по якому не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову накладну, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачу негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання постачальником передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання Замовником у зв'язку із цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена пунктом 8.6 та 8.11Договору, відповідальність відповідача не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання Постачальником вимог податкового законодавства.
Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18.
Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача своєчасно і в повному обсязі декларувати свої податкові зобов'язання шляхом подання до податкових органів податкової звітності, складеної та заповненої згідно з вимогами чинного законодавства України, кількісних та вартісних показників до податкової накладної, строку реєстрації у ЄРПН не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.
Отже, передбачена пунктами 8.6 та 8.11 Договору відповідальність Постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання ним приписів податкового законодавства.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з Відповідача 20% штрафу на підставі п. 8.6 Договору у розмірі 1071334,26 грн та пені на підставі п. 8.11 Договору в розмірі 107 133,43 грн не підлягають задоволенню.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову відмовити повністю.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 11.07.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.